Справа № 405/8729/18
2-ві/405/3/20
14.02.2020 Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючої судді - Шевченко І.М.
при секретарі - Фришко А.Ю.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Драного В.В. у цивільній справі № 405/8729/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди, -
10.02.2020 року позивачем ОСОБА_1 подана заява про відвід судді Ленінського районного суду м. Кіровограда Драного В.В., яка мотивована тим, що вона не повідомлена про час розгляду справи, до неї не доходять смс-повідомлення та посилаючись на довготривале знущання та тяганину в розгляді справи просить вирішити питання про відвід судді Драного В.В. по даній справі.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон № 2147-VIII від 03.10.2017 року, заява про відвід судді, розглядається судом в порядку ст.ст.36-41 ЦПК України, в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року.
За наслідками розгляду вказаної заяви про відвід судді, суд дійшов висновку про необґрунтованість відводу з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ч.1 ст.6, ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
В свою чергу, положеннями Цивільного процесуального кодексу України передбачено процесуальне право осіб, які беруть участь у справі, заявити відвід судді, в провадженні якого знаходиться справа, при цьому, підстави для відводу судді визначені ст.36 ЦПК України, за якими, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя (ч.ч.2, 3 ст.36 ЦПК України).
Судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 заявлено відвід судді Драному В.В. з тих підстав, щовона не повідомлена про час розгляду справи, до неї не доходять смс-повідомлення.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава - учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити перетворення судового процесу у безладний рух. У зв'язку з наведеним залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо), не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Аналізуючи підстави заявленого ОСОБА_1 відводу судді, судом відзначається, що останні зводяться до не отримання нею повідомлень про час та місце судових засідання та довготривалий розгляд справи, вказана підстава не може бути підставою для відводу судді.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006року № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі, в якій вона є стороною, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.
У висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
Частиною 2 ст.126 Конституції України визначено гарантії незалежності і недоторканності суддів, згідно з якими, вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, що означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об'єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що заявлений відвід не вмотивований належним чином і підстави для відводу судді Драному В.В. відсутні.
Інших обставин, які б викликали сумнів в об'єктивності та неупередженості судді не встановлено.
Керуючись ч. 3 ст. 40 ЦПК України, суд ,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Драного В.В. у цивільній справі № 405/8729/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Ірина Миколаївна Шевченко