06 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 340/2583/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Чабаненко С.В. ,
суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року у справі №340/2583/19 за позовом Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-
Головне управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. від 08.10.2019 року по ВП №59825095.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року в задоволені позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове про задоволення позову в повному обсязі.
Дана справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.
Від відповідача до суду надійшло клопотання про заміну відповідача у даній справі - Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області його правонаступником Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного межрегіонального управління юстиції (м. Дніпро).
Розглянувши заявлене клопотання, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до ст. 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області з 18.10.2019 року перебуває у стані припинення. Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) зареєстровано як юридична особа 29.10.2019 року.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 28.12.2019 року №4362/5 "Про можливість забезпечення здійснення повноважень та виконання функцій" погоджено пропозицію Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо можливості забезпечення здійснення ним повноважень та виконання функцій, визначених Положенням про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України від 23.06.2011 року №1707/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.2011 року за №759/19497, та іншими нормативно-правовими актами, з 28.12.2019 року. У зв'язку з цим наказано Головному територіальному управлінню юстиції у Кіровоградській області припинити з 28.12.2019 року здійснення повноважень та виконання функцій з реалізації державної політики у відповідних сферах.
Наказом Міністерства юстиції України від 09.12.2019 року № 3941/5 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.12.2019 за №1230/34201 внесено зміни до Типового положення про управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.
Так, пункт 1, вказаного Положення викладено в такій редакції:
«Управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - Управління) є територіальним органом державної виконавчої служби, входить до системи органів Міністерства юстиції України як структурний підрозділ міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - міжрегіональне управління юстиції) та є підзвітним і підконтрольним Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент).».
У тексті Типового положення слова «управління державної виконавчої служби», «головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі», «головне територіальне управління юстиції» у всіх відмінках замінити відповідно словами «управління забезпечення примусового виконання рішень», «міжрегіональні управління Міністерства юстиції України», «міжрегіональне управління юстиції» у відповідних відмінках.
Отже, Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного межрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) є правонаступником Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області.
Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 липня 2019 року у справі №340/1391/19 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у проведенні перерахунку призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 04 грудня 2018 року по 01 січня 2019 року, викладеної у листі Кропивницького відділу обслуговування громадян управління обслуговування громадян Головного УПФ України в Кіровоградській області №842/М-10 від 28 січня 2019 року, та з 01 січня 2019 року по 01 лютого 2019 року, викладеної у листі Кропивницького відділу обслуговування громадян управління обслуговування громадян Головного УПФ України в Кіровоградській області №49/М-10 від 12 лютого 2019 року.
зобов'язано Головне УПФ України в Кіровоградській області провести перерахунок призначеного ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці за період з 04 грудня 2018 року по 01 січня 2019 року на підставі довідки Кіровоградського окружного адміністративного суду №13/02 від 13 лютого 2019 року та з 01 січня 2019 року по 01 лютого 2019 року на підставі довідки Кіровоградського окружного адміністративного суду №12 від 11.01.2019 року.
15 серпня 2019 року позивачу за рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 липня 2019 року у справі №340/1391/19, яке набрало законної сили 06 серпня 2019 року та підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України “Про виконавче провадження”, видано виконавчий лист №340/1391/19 (а.с.26).
16 серпня 2019 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59825095 з виконання вказаного вище виконавчого листа №340/1391/19. Вказаною постановою зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів (а.с.28).
Головне УПФ України в Кіровоградській області листом від 27 серпня 2019 року за №15883/08-2 повідомило, що рішення суду по справі №340/1391/19 про зобов'язання головного управління провести перерахунок призначеного ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці за період з 04 грудня 2018 року по 01.01.2019 року на підставі довідки Кіровоградського окружного адміністративного суду №13/02 від 13.02.2019 року та з 01 січня 2019 року по 01.02.2019 року на підставі довідки Кіровоградського окружного адміністративного суду №12 від 11.01.2019 року виконано в межах функціональних обов'язків головного управління (а.с.30).
Проведення перерахунку щомісячного довічного грошовою утримання судді у відставці за період з 04.12.2018 року по 31.12.2018 року та з 01.01.2019 року по 31.01.2019 нарахована сума 16754,72 грн.
08 жовтня 2019 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу, згідно якої за невиконання в повному обсязі без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду, що зобов'язує боржника виконати певні дії, на підставі ст.ст.63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. (а.с.36-37).
Не погодившись з даною постановою, позивач оскаржив її до суду.
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що при винесені оскаржуваної постанови від 08.10.2019 року по ВП №59825095 державний виконавець діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством, а отже постанова є законною та скасуванню не підлягає.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підстави, порядок та процедура здійснення виконавчого провадження регулюється Законом України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі по тексту - Закон №1404) та Інструкцією з організації примусового виконання рішень (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2832/5).
Відповідно до статті 1 Закону №1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Порядок та процедура виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення визначені статтею 63 Закону №1404-VІІІ.
Відповідно до частин першої та другої вказаної статті за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Положеннями частини першої статті 75 Закону №1404-VІІІ визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
ГУ ПФУ в Кіровоградській області в обґрунтування позову посилалося на безпідставність прийняття відповідачем постанови про накладення штрафу за невиконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 липня 2019 року по справі № 340/1391/19, оскільки листом за № 15883/08-02 від 27.08.2019 року повідомив виконавчий орган про те, що ним здійснено перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 за період з 04.12.2018 року по 31.12.2018 року та з 01.01.2019 року по 31.01.2019 року нарахована сума 16754,72 грн. При цьому з матеріалів справи вбачається, що за вищезазначений період нараховані суми за рішенням суду пенсійним органом ОСОБА_1 не виплачено, у зв'язку з набранням законної сили Постановою КМУвід 22.08.2018 року № 649. Вказане пенсійним органом не оспорюється.
Посилання пенсійного органу на те, що невиконання судового рішення Управлінням в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки державний орган не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти установи чи підприємства, які перебувають в державній власності або контролюються державою
Як вбачається з матеріалів справи, незважаючи на значний проміжок часу, який минув після ухвалення на користь ОСОБА_1 судового рішення у справі №340/1391/19, та пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого на виконання цього рішення, таке й досі залишається невиконаним.
Зазначені висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 27.03.2019 у справі №750/9782/16-а.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
У такому контексті відсутність у стягувача можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном. Відповідно, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.
Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.
ЄСПЛ констатував, що невиконання рішення є втручанням у право особи на мирне володіння майном, викладене у першому реченні пункту 1 статті 1 Протоколу №1 Конвенції (справи «Войтенко проти України», «Горнсбі проти Греції»).
Крім того, ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у разі, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс («Піалопулос та інші проти Греції», «Юрій Миколайович Іванов проти України», «Горнсбі проти Греції»).
Варто також зауважити, що у справах «Шмалько проти України», «Іммобільяре Саффі проти Італії» ЄСПЛ констатував, що невиконання судового рішення не може бути виправданим внаслідок недоліків законодавства, які унеможливлюють його виконання. Державні органи не можуть посилатися і на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов'язань (до прикладу справа «Сук проти України»).
Отже, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.
Аналізуючи зазначені вище норми чинного законодавства та встановивши фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що держаному виконавцю для реалізації виконання належних повноважень при примусовому виконанні відповідного, в даному разі, рішення суду, надано право за невиконання його ж постанов про примусове виконання рішень суду накладати відповідні штрафи на боржника, у порядку та розмірі визначеному Законом №1404. За таких умов, дії відповідача стосовно накладення на позивача відповідної суми штрафу узгоджуються із приписами норм Закону №1404.
Судом апеляційної інстанції не виявлено будь-яких порушень відповідачем порядку прийняття постанови про накладення штрафу.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що під час прийняття оскаржуваної постанови відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року у справі №340/2583/19 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 328 - 329 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак
суддя І.В. Юрко