12 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 160/8715/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,
за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Верхньодніпровський завод потужного радіобудування»
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 липня 2019 року (головуючий суддя: Букіна Л.Є) по адміністративній справі №160/8715/18,розглянутій у спрощеному провадженні
за позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Верхньодніпровський завод потужного радіобудування» про застосування заходів реагування, -
Позивач Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області (далі - Інспекція) звернулася 12.11.2018 року із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Верхньодніпровський завод потужного радіобудування (далі - Товариство), в якому позивач просить суд частково зупинити виробництво (виготовлення), реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якого здійснюється експлуатація джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та невиконанням умов Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря №1221000000-92 від 20.10.2017 року, а саме: лінія для заливки холодильних корпусів Саnnon; пристрій для різки виробів з пластику; дизельні навантажувачі, працюючі в виробничому цеху Товариства, до повного усунення порушень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство здійснює свою діяльність з порушенням вимог природоохоронного законодавства, а саме за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря наведеними джерелами утворення викидів, у зв'язку з чим наявними є підстави для часткового зупинення такої діяльності відповідача у відповідності до Закону України «Про охорону атмосферного повітря» .
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що наведені позивачем джерела утворення викидів внесені в звіт інвентаризації та в Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря №1221000000-92 від 20.10.2017 року, дизельні навантажувачі є транспортним засобом для перевезення вантажів на відстань та не можуть вважатись стаціонарними джерелами викидів у розумінні приписів Закону України «Про охорону атмосферного повітря», та, відповідно, не потребують отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, просить у задоволенні позову відмовити.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 липня 2019 року позовні вимоги задоволено, частково зупинене виробництво (виготовлення), реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якого здійснюється експлуатація джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та невиконанням умов Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря №1221000000-92 від 20.10.2017 року, а саме: лінія для заливки холодильних корпусів Саnnon; пристрій для різки виробів з пластику; дизельні навантажувачі, працюючі в виробничому цеху ТОВ Верхньодніпровський завод потужного радіобудування, до повного усунення порушення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач Товариство звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову про відмову у задоволенні позову.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено про правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу просить відхилити, судове рішення залишити без змін.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.1,2,3 ст.242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, ст.2 та ч.4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 липня 2019 року не відповідає, в зв'язку з чим вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
05.05.2017 року набрало чинності Положення про Державну екологічну інспекцію України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України №275 від 19.04.2017 року п.1,2, пп.3,5 п. 4, п.7 якого визначено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Держекоінспекція у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов'язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням, звертається до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.
Із матеріалів справи вбачається, і зазначені обставини не заперечуються сторонами, що Інспекцією у період з 31.07.2018 року по 13.08.2018 року на підставі наказу №643-п від 24.07.2018 року та направлення №4-6587-3-3 від 24.07.2019 року (т.1 а.с.11-12) проведено позапланову перевірку Товариства, за результатами якої складено акт додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 404/3-8/18 (т.1 а.с.13-40).
Висновками акту перевірки встановлено, зокрема, що в матеріалах інвентаризації джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Товариства не в повному обсязі обліковується технологічне обладнання, що є джерелом утворення викидів, а саме: лінія для заливки холодильних корпусів Саnnon; пристрій для різки виробів з пластику; дизельні навантажувачі, працюючі в виробничому цеху Товариства.
Викиди забруднюючих речовин від вищезазначених джерел утворення викидів здійснюються без відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням вимог ст. 10,11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» №2707-XII від 16.10.1992 року (далі - Закон № 2707 - XII); ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища, ст. 8,11 Закону України «Про основні засади державного нагляду(контролю) у сфері господарської діяльності, невиконанням вимог п.1,4,5 припису від 28.12.2016 року №4-8692-8-3,та невиконанням умов Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря №1221000000-92 від 20.10.2017 року , що і стало підставою для звернення Інспекції до суду із позовом.
Статтею 1, абз.1 ч.1 ст. 10, ч. 5 ст. 11 Закону №2707-ХІІ визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання.
Дозвіл на викиди видається на підставі інвентаризації викидів, яка складається на підставі Інструкції, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №7 від 10.02.1995 року.
Джерелом викиду є об'єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.
В силу викладеного здійснення суб'єктами господарювання зазначеної діяльності без відповідного дозволу є підставою для зупинення повністю або частково, виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання, за рішенням суду.
Матеріалами справи підтверджено, що звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел Товариства виконаний НВЦ Техноекос у 2017 році (т.2 а.с.62-66)., на підставі якого відповідачем отримано Дозвіл № 1221000000-92 від 20.10.2017 року на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданий Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, з терміном дії з 20.10.2017 року до 20.10.2027 року
Зі змісту вищезазначеного звіту вбачається, що лінія для заливки холодильних корпусів Cannon та пристрій для різки виробів з пластику внесені в цей звіт як джерело утворення з наступним викидом забруднюючих речовин через неорганізовані джерела викидів №12-17, які внесені в Дозвіл № 1221000000-92 від 20.10.2017 року на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами(т.1 а.с.38-42).
Дизельні навантажувачі є транспортними засобами, та не можуть вважатися стаціонарними джерелами утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Наведені обставини спростовують висновки акту щодо виявлення позивачем необлікованих в матеріалах інвентаризації джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, на які у товариства відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Викладене свідчить про відсутність в діях відповідача порушень вимог законодавства щодо здійснення експлуатації джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що свідчить про відсутність підстав для тимчасового зупинення його діяльності в частині виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.
Оскільки судом першої інстанції не в повному обсязі встановлено обставини, що мають значення для справи, та винесено рішення з порушенням норм матеріального права, це є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та відмови в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Верхньодніпровський завод потужного радіобудування» - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 липня 2019 року по адміністративній справі №160/8715/18 - скасувати та прийняти постанову.
У задоволенні позовних вимог Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 12 лютого 2020 року, та оскарженню в касаційному порядку відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягає.
Повний текст постанови складений 13 лютого 2020 року.
Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук
суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай