30 січня 2020 року м. Дніпросправа № 200/19798/18(2-а/200/365/19)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.03.2019 в адміністративній справі №200/19798/18(2-а/200/365/19), ухвалене суддею Єлісєєвою Т.Ю., по справі за позовом ОСОБА_1 до Заступника командира взводу №1 роти тактично-оперативного реагування Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Волченкова Дмитра Едуардовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
У грудні 2018 року позивач звернулася до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.03.2019 з адміністративним позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення в якому позивач просив скасувати постанову заступника командира взводу №1 роти тактично-оперативного реагування Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Волченкова Дмитра Едуардовича серії АА №259380 від 03.12.2018 року у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП, а провадження у справі - закрити.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.03.2019 адміністративний позов задоволено.
Рішення обгрунтовано тим, що не надані суду достатні та переконливі докази на обґрунтування наявності підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності та прийняття оскаржуваної постанови.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить прийняти нове рішення , яким у задоволенні позову позивачу відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що достатнім доказом правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності відповідача у даній категорії справ є відповідні пояснення поліцейського, який виніс оскаржувану постанову та свідчення поліцейських свідків, які були в одному екіпажі з поліцейським.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивача притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді попередження за те, що 03.12.2018 року о 15-40 год., знаходячись поблизу буд.№35 по вул.Панікахи в м.Дніпрі, знаходився в стані алкогольного сп'яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота), чим ображав людську гідність і громадську мораль.
Згідно ч. 1 ст. 178 КУпАП, особа притягується до адміністративної відповідальності за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що в порушення вимог ст.ст. 9, 77 КАС України, ст.ст. 251, 252, 280 КУпАП відповідач не подав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження виявлення ним порушення позивачем Правил дорожнього руху, що передбачає склад адміністративного правопорушення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 72 Кодексу адміністративного судочинства України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (стаття 73 Кодексу адміністративного судочинства України). Речовими доказами є предмети матеріального світу, які своїм існуванням, своїми якостями, властивостями, місцезнаходженням, іншими ознаками дають змогу встановити обставини, що мають значення для справи (Стаття 96 Кодексу адміністративного судочинства України). Крім того, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет) (стаття 99 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) також визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із статтею 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, вихованням громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для визнання протиправною спірної постанови, оскільки принцип презумпції винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, посилаючись на належні та допустимі докази (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України). Відповідачем доказів на підтвердження скоєння позивачем адміністративного проступку, за яке передбачена відповідальність згідно частини ч. 1 ст. 178 КУпАП не надано.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.
На підставі викладеного, керуючись статтями п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції -залишити без задоволення.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.03.2019 р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з 30 січня 2019 року та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова
суддя Ю. В. Дурасова