12 грудня 2019 року м. Дніпросправа № 160/2989/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Дорс» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 року
у адміністративній справі №160/2989/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Дорс» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 року відмовлено у задоволені адміністративного позову ТОВ «Ріал Дорс», в якому останній просив визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області № ДН-417/1510/НП/СПДТ-ФС/186 від 28.02.2019 року про накладення штрафу у розмірі 417300,00 грн. на підставі ст. 259 КЗпП України, ст.53 Закону України «Про зайнятість населення», ч.3 ст.34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п.8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 рою № 509 і абз.7 ч.2 ст.265 КЗпП України.
Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено позивачем по справі до апеляційного суду з підстав неповного з'ясування обставин, шо мають значення для справи і порушення судом норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення від 17.07.2019р. по справі № 160/2989/19 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Ріал Дорс».
Апеляційна скарга позивача мотивована безпідставним посиланням суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на положення Постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 КЗпП України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», та неврахуванням вимог ст.2, ст. 244 КАС України і ст.2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», дія якого поширюється на спірні правовідносини і виходячи з положень якого Управління може здійснювати державний нагляд виключно на підставі спеціального закону, який встановлює особливості його діяльності, та виключає можливість застосування до спірних правовідносин постанови Уряду України від 26 квітня 2017 року №295.
Апелянт вважає, що виходячи з положень ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», в якій наведено підстави для проведення позапланової перевірки, відсутність керівника на підприємстві та відсутність дозволу на проведення позапланового заходу було обґрунтованою підставою для не допуску посадових осіб до інспекційного відвідування, а системний аналіз положень ч.2 ст.265 КЗпП України свідчить про те, що відповідальність юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю мають нести відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, або виплати їх не в повному обсязі, що в даному випадку не мало місця відносно заявника, за зверненням якого було призначене інспекційне відвідування, на що суд першої інстанції уваги не звернув і не надав даним фактам належної правової оцінки.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин та застосування до них норм матеріального і процесуального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог апелянта, виходячи з нижченаведеного
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що оскаржувана позивачем у цій справі постанова про накладення штрафу № ДН-417/1510/НП/СПТД-ФС/186 на ТОВ «Ріал Дорс» у розмірі 417300,00 грн., була винесена відповідачем 28.02.2019 року на підставі Акту про неможливість інспекційного відвідування від 31.01.2019 року № ДН-417/1510/НП, в якому зафіксовано неможливість проведення інспекційного відвідування 31.01.2019 року ТОВ «Ріал Дорс», у зв'язку зі створенням перешкод у діяльності інспектора праці, яким було здійснено спробу проведення інспекційного відвідування ТОВ «Ріал Дорс» на підставі наказу № 107-і «Про призначення інспекційного відвідування», виданого згідно Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295, а також на підставі звернення фізичної особи ОСОБА_1 , стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин (вх.№ П-66 від 18.01.26 19 року), яким посадовим особам відповідача було наказано у період з 30.01.2019 року по 31.01.2019 року провести інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю ТОВ «Ріал Дорс» за юридичною адресою: 50000, Дніпропетровська обдасть, м. Кривий Ріг, проспект Поштовий, будинок 1; фактична адреса: 50000. Дніпдопетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Джамбула, будинок 32-д, код ЄДРПОУ 40907909.
Так, судом першої інстанції з'ясовано і в суді апеляційної інстанції підтверджено, що в Акті № ДН-417/1510/НП від 31.01.2019 року, відповідачем зазначено про неможливість провести інспекційне відвідування ТОВ «Ріал Дорс», у зв'язку з ненаданням останнім доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця, чим порушено пп.5 п.1 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295. Також, ТОВ «Ріал Дорс» не надано посадовим особам відповідача для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, та їх завірених об'єктом відвідування копій або витягів, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, не надано робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин, а відсутність об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою), зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інших документах, у сукупності з вищеописаними перешкодами позбавили посадових осіб відповідача проведення відвідування, що також зафіксовано засобами фототехніки відеотехніки.
Під час розгляду спору у цій справі, судом першої інстанції окрім наявних в матеріалах справи письмових доказів, також було витребувано та досліджено копію наказу № 107-і «Про призначення інспекційного відвідування» та заяви фізичної особи ОСОБА_1 від 14.01.2019 року за вх. № П-66 від 18.01.2019 року, в якій ОСОБА_1 повідомив відповідача про те, що він працював в ТОВ Ріал Дорс» у період з 17.09.2018 року по 31.11.2018 року на посаді маляра цеха по виробництву вхідних металевих дверей, проте з ним не було офіційно оформлено трудових відносин, тобто не укладений трудовий договір не дивлячись на те, що він неодноразово про це просив, а 23.11.2018 року він ( ОСОБА_1 ) був звільнений без будь-яких пояснень та розрахунку заробітної плати. В заяві ОСОБА_1 також зазначено, що на ТОВ Ріал Дорс» працюють близько 15 співробітників цеху, з якими не укладено трудового договору, а 2 співробітника офіційно працевлаштовані як інваліди, хоча вони не є інвалідами.
Саме за наведених у попередньому абзаці обставин, відповідачем і було видане направлення на проведення інспекційного відвідування, яким Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області відповідно до наказу від 28.01.2019 року № 107-і посадові особи відповідача направлялись для проведення позапланового заходу у формі інспекційного відвідування щодо додержання вимог законодавства про працю у ТОВ «Ріал Дорс» з метою проведення під час інспекційного відвідування контролю додержання вимог законодавства про працю у ТОВ «Ріал Дорс» з питань оформлення трудових відносин у період з 30.01.2019 року по 31.01.2019 року.
Вирішуючи спірні правовідносини по суті, суд першої інстанції спираючись на положення ст.ст.4,6,7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № № 877-V), ст.ст.38,39 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-ХІІ «Про охорону праці» (далі - Закон № 2694-ХІІ), п.1,3,4, 6,7 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 386/2011 (далі - Положення № 386/2011), та ч.1 ст.259 Кодексу законів про працю України, дійшов правильного висновку, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України та здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №100 територіальні органи, до яких відноситься і Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області.
Відповідно до наведених у попередньому абзаці норм, судом першої інстанції правильно акцентовано увагу на тому, що саме відповідач у цій справі уповноважений на здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про працю, у тому числі і з питань дотримання прав громадян під час прийом на роботу та працівників під час звільнення з роботи, який має право проводити безперешкодно відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірку виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, нагляд та контроль за дотриманням якого віднесено до повноважень Управління.
Правильним судова колегія також визнає посилання суду першої інстанції на положення Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 295), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 “Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, яким на час виникнення підстав для проведення інспекційного відвідування визначалася процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, оскільки нечинним постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та ст.34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» була визнана постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі № 826/8917/17, і відповідно, інспекційне відвідування позивача було здійснене у період з 30.01.019 року по 31.01.2019 року, а оскаржувана постанова прийнята 28.02.2019 року - у період, коли вказана постанова Кабінету Міністрів України була ще чинною, оскільки вказане судове рішення набрало законної сили тільки 14.05.2019 року.
Така позиція суду першої інстанції узгоджується з положеннями ч.2 ст.265 КАСУ, в якій прописано, що нормативно-правовий акт втрачає чинність з моменту набрання законної сили рішення суду, а також з правовою позицією Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року, яким розтлумачено закріплений у частині першій статті 58 Конституції України принцип дії в часі нормативно-правового акту, що треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності.
Отже, суд першої інстанції правильно визначив, що на спірні правовідносини у цій справі судове рішення, яким визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 295, не поширюється, тому відповідач у період проведення інспекційного відвідування мав дотримуватись приписів Порядку здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю та положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Таким чином, у судової колегії відсутні правові підстави вважати неправильним застосування судом першої інстанції норм матеріального права до спірних правовідносин, а наведені позивачем в апеляційній скарзі доводи свідчать лише про помилкове розуміння ним дії норм права у часі, що не може слугувати підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.
Обговорюючи інші доводи апелянта стосовно неправомірності здійснення інспекційного відвідування позивача, судова колегія знову ж таки наголошує на чинності положень Порядку № 295 на час здійснення інспекційного відвідування позивача, в пункті 5 якого визначалися підстави інспекційного відвідування при зверненні фізичної особи, відносно якої порушено правила оформлення трудових відносин, а також на положення абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, в якій прописано, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, і на абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, якою передбачено відповідальність юридичних та фізичних осіб - підприємці, які використовують найману працю.
Тобто, в даному випадку мало місце здійснення інспекційного відвідування позивача за заявою колишнього працівника ТОВ «Ріал Дорс» з питань порушення трудових прав та соціальних гарантій з боку позивача, а останній фактично не допустив відповідача до інспекційного відвідування, тому винесення оскаржуваної у цій справі позивачем постанови про накладення штрафу є правомірним.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів не встановила порушення судом першої інстанції норм матеріального права при прийнятті рішення в частині відмови позивачу в позові, а апелянтом не доведено належними доказами протиправності оскаржуваної ним постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, тому в задоволені апеляційної скарги слід відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 322 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Дорс» - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 року - без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя В.В. Мельник
суддя Д.В. Чепурнов