10 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 340/439/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Чабаненко С.В.,
суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року у справі №340/439/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання рішення протиправним та зобов'язати вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, в якому просила суд:
- визнати протиправною відмову ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 13.12.2018 року № М-634/0-7983/0/17-18 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 2.00 га із земель сільськогосподарського призначення (державна власність) на території Грузьківської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області для ведення особистого селянського господарства;
- зобов'язати ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області врахувати рішення та висновки суду та прийняти рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2.00 га для ведення особистого селянського господарства, із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, що розташована території Грузьківської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року в задоволені позову відмовлено. Позивач, не погодившись з рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про задоволення позову в повному обсязі.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.
Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляд на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, позивач у січні 2018 року звернулась до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею до 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства на території Грузьківської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області (а.с. 10). До заяви додано копії паспорта, ідентифікаційного номера, графічні матеріали, на яких зазначене бажане місце розташування земельної ділянки, довіреності на ім'я ОСОБА_2.
ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області листом від 15 лютого 2018 року №М-634/0-1010/0/17-18 повідомив позивачку, що ним сформовано перелік земельних ділянок із зазначенням площ, які можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території Кіровоградської області у І кварталі 2018 року на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, який виданий з метою реалізації вимог Стратегії удосконалення управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 року № 413. Враховуючи зазначене та невідповідність місця розташування земельної ділянки, відмовлено у задоволенні заяви. Інформація про перелік земельних ділянок оприлюднена на офіційному веб-сайті Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. (а.с. 15).
Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернулась до суду. За результатами розгляду справи, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2018 року у справі № П/811/927/18 рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 5 травня 2018 року в адміністративній справі № П/811/927/18 -скасовано. Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, викладену у листі від 15 лютого 2018 року № М-634/0-1010/0/17-18. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 січня 2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, зареєстровану за № М-634/0/16-18, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
З урахуванням постанови суду по справі № П/811/927/18 ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2.00 га для ведення особистого селянського господарства на території Грузьківської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області.
Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області листом від 13.12.2018 року № М-634/0-7983/0/17-18 відмовив позивачі в задоволені заяви та зазначив, що згідно інформації територіального відділу ГУ Держеокадастру у Кіровоградській області вказана земельна ділянка віднесена до земель, переданих у колективну власність, згідно державного акту на право колективної власності на землю.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки зазначену у заяві земельна ділянка перебувала у колективній власності, тому відповідач правомірно відмовив в задоволені заяві. Також суд першої інстанції зазначив, що у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення прав землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" з 01.01.2019 року розпорядником земельної ділянки , яку прагне отримати позивач, є орган місцевого самоврядування територіальної громади, на якій вона розташована.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель врегульовано Земельним кодексом України (далі ЗК України).
Положеннями ч. 3 ст. 22 ЗК України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства; сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства; оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
За змістом ч.ч. 1-3, 5 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 ЗК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Частиною 6 ст. 118 ЗК України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
За змістом ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, обов'язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.
Аналіз цієї норми свідчить, що земельним законодавством визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.
Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.
Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства мають право звернутися з відповідним клопотанням, з наданням відповідних документів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач з урахуванням висновків суду у справі № П/811/927/18 звернувся із заявою до відповідача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Грузьківської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області.
При цьому відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Таким центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру відповідно до Положення «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15.
Таким чином, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, її територіальні органи, наділено повноваженнями передавати у власність або у користування для всіх потреб земельні ділянки сільськогосподарського призначення лише державної власності.
Правовий статус Головних управлінь Держгеокадастру в областях визначено відповідним Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, яке затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333 (далі - Положення № 333).
Пунктом 8 Положення № 333 передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.
Відповідно до п. 10 Положення № 333 начальник Головного управління підписує накази Головного управління.
Отже, відповідно до положень вказаних нормативно-правових актів визначено, що за результатами розгляду будь-яких основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, останнім має видаватися відповідний наказ. При цьому листи складаються у разі надання відповіді на звернення громадян.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про те, що рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом - наказом Головного управління Держгеокадастру в області. Відповідно, такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника.
За обставинами справи, позивач звернувся до відповідача не із зверненням, а із відповідною заявою (клопотанням), за наслідками розгляду якої суб'єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення, в той час, як останній протиправно направив позивачу відповідь у формі листа від 13.12.2018 року № М-634/0-7983/0/17-18.
Крім того, колегією суддів враховується те, що відповідач у відповіді від 13.12.2018 року № М-634/0-7983/0/17-18, як на підставу для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою послався на те, що вказана у заяві земельна ділянка віднесена до земель, переданих у колективну власність, згідно державного акту на право колективної власності.
В свою чергу підставою для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою при первинному зверненні до відповідача 29.01.2018 року, останній у відповіді від 15.02.2018 року № М-361/0-1010/0/17-18 відмовив, посилаючись на те, що ним сформовано перелік земельних ділянок із зазначенням площ, які можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території Кіровоградської області у І кварталі 2018 року на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, який виданий з метою реалізації вимог Стратегії удосконалення управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 року № 413. Враховуючи зазначене та невідповідність місця розташування земельної ділянки, відмовлено у задоволенні заяви. Інформація про перелік земельних ділянок оприлюднена на офіційному веб-сайті Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.
Отже, фактично відповідачем на заяву від 29.01.2018 року, з різних підстав, викладених у листах від 15.02.2018 року та від 13.12.2018 року, відмовлено позивачу у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції, крім іншого, послався на те, що у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення прав землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" з 01.01.2019 року розпорядником земельної ділянки , яку прагне отримати позивач, є орган місцевого самоврядування територіальної громади, на якій вона розташована
Враховуючи положення ч.1 ст. 122 ЗК України, згідно якої сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб, а також з метою повного та всебічного розгляду справи, Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 листопада 2019 року витребував із Господарського суду Кіровоградської області копію ухвали від 23 лютого 2004 року по справі 05-01/1190/3-135, відповідно до якої ліквідовано юридичну особі-банкрута - Колективне сільськогосподарське підприємство ім. Чапаєва (ідентифікаційний код 03756721), а також із Грузьківської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області інформацію щодо перебування у розпорядженні ради станом на 13 грудня 2018 року земельної ділянки кадастровий номер 3522582800:02:000:2732.
На виконання вимог ухвали суду від 11 листопада 2019 року Господарським судом Кіровоградської області надано копію ухвали від 23 лютого 2004 року по справі № 05-01/1190/3-135, з якої вбачається, що юридичну особу-банкрута - Колективне сільськогосподарське підприємство ім. Чапаєва м. Грузьке Кіровоградського району (ідентифікаційний код 03756721) ліквідовано.
Крім того, на виконання ухвали суду Грузьківською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області надано лист № 43 від 05.02.2020 року, в якому зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3522582800:02:000:2732 станом на 13.12.2018 року (дату звернення позивача із заявою до відповідача) перебувала у розпорядженні Держгеокадастру у Кіровоградській області.
Крім того, з наявного в матеріалах справи витягу з кадастрової карти за кадастровим номером 3522582800:02:000:2732 тип власності земельної ділянки не визначено.
Тобто, станом на дату розгляду звернення права комунальної власності на спірну земельну ділянку у Грузьківської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області не виникло, а тому, висновки суду першої інстанції про відсутність у відповідача повноважень на розпорядження спірною земельною ділянкою не відповідають обставин справи.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відсутність належним чином оформленого наказу відповідача про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на надсилання заявнику листів про розгляд клопотання, свідчить про те, що органом допущено протиправну бездіяльність та не прийнято відповідне рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.
Вказана позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 14.08.2019 по справі № 480/4298/18.
Частиною 5 ст. 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, наданий відповідачем лист від 13.12.2018 року М-634/0-7983/0/17-18, не може сприйматися судом як належна відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у розумінні ч. 7 ст. 118 ЗК України, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.
Земельним кодексом України визначено порядок розгляду даної категорії питань, та зазначається, що відповідний орган виконавчої влади, розглянувши питання про надання земельної ділянки для особистого селянського господарства, надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою, або мотивовану відмову.
Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що розгляд заяви позивача може завершитись її задоволенням, або вмотивованою відмовою у ненаданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.
Відтак, з урахуванням викладеного, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є саме зобов'язання відповідача повторно розглянути питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою стосовно відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з урахуванням висновків суду по справі № П/811/927/18 та № 340/439/19 із прийняттям відповідного владного рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року у справі №340/439/19 - скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, викладену у листі від 13.12.2018 року № М-634/0-7983/0/17-18.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 січня 2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її складення в повному обсязі.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак
суддя І.В. Юрко