13 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 160/3129/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року у справі №160/3129/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено повністю.
Позивач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції 19.12.2019 року звернувся до суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам КАС України, та запропоновано скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу із зазначенням у ній дати отримання копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується із наданням доказів що її підтверджують, за наявності і копій апеляційної скарги та копії доданих до неї письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи відповідно до кількості учасників справи.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року скаржником отримано 23 січня 2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали скаржник через засоби поштового зв'язку 31.01.2020 року надав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу в якій зазначив, що з повним текстом судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується ознайомився 09 грудня 2019 року з сайту Єдиного Державного реєстру судових рішень, після чого було підготовлено апеляційну скаргу. Копію рішення суду першої інстанції направлену позивачу судом на виконання положень статті 251 КАС України ним не отримано через тимчасову зміну місця проживання. На теперішній час можливість отримати повний текст рішення суду першої інстанції ускладнена тим, що матеріали справи передано до суду апеляційної інстанції. Крім того, до апеляційної скарги додано її копії та копії доданих до неї письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи відповідно до кількості учасників справи.
Проте, суд апеляційної інстанції вважає, що скаржником не усунуто усі недоліки апеляційної скарги зазначені в ухвалі Третього апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року, а саме в частині зазначення в апеляційній скарзі дати отримання копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується, виходячи з наступного.
Так, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року скаржнику, було роз'яснено, що надання йому строку для усунення вищезазначеного недоліку апеляційної скарги здійснено задля дотримання принципу гласності судового рішення, який полягає в тому, що особа, яка не отримала судового рішення суду першої інстанції позбавлена можливості навести свої доводи та обґрунтування в апеляційній скарзі щодо незгоди з таким судовим рішенням виходячи з його змісту та застосування в подальшому положень частини 2 статті 295 КАС України у відповідності до якої учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження після отримання його копії.
Також цією ухвалою скаржнику повідомлено, що зазначення скаржником в апеляційній скарзі про його ознайомлення з текстом оскаржуваного рішення з сайту Єдиного Державного реєстру судових рішень, не може вважатися фактом виконання ним вимог пункту 8 частини 2 статті 296 КАС України, оскільки в Єдиному державному реєстрі судових рішень судове рішення оприлюднюється, в той час як частина 6 статті 251 КАС України визначає вичерпний перелік обставин, які визначають день вручення судового рішення, серед якого відсутня така обставина як оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Щодо доводів позивача про неотримання ним копії рішення суду першої інстанції направленої йому судом на виконання положень статті 251 КАС України через тимчасову зміну місця проживання, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 131 КАС України учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Тобто, обов'язок щодо повідомлення суду місця проживання чи перебування, яке в подальшому є адресою для листування з такою особою покладено виключно на особу, яка звертається до суду.
Згідно із положеннями частини 2 статті 44 КАС України, передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).
Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08.11.2005 року ухваленому по справі "Смірнова проти України" зробив висновок, що нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що позивач після отримання повного тексту оскаржуваного рішення не позбавлений можливості звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про порушення питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження такого рішення.
Проте, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження повинно бути вирішено судом лише після отримання позивачем у передбачений законом спосіб копії оскаржуваного рішення суду відповідно до його заяви про поновлення цього строку, яку він не позбавлений можливості подати.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи скаржника про те, що на теперішній час можливість отримати повний текст рішення суду першої інстанції ускладнена тим, що матеріали справи передано до суду апеляційної інстанції, оскільки відповідно до пункту 15.14 Перехідних положень КАС України скаржник не позбавлений права звернутися до суду у якому перебуває справа з відповідною заявою для отримання копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції у разі неотримання його копії.
Проте, скаржником таких дій вчинено не було, що свідчить про пасивну поведінку особи, яка звертається до суду з апеляційною скаргою, яка виразилася у нехтуванні наданого судом часу для усунення недоліку апеляційної скарги.
Зазначена поведінка скаржника свідчить про створення ним перепонів для руху справи, що є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, та у разі не усунення зазначених судом недоліків повертає її.
З урахуванням вищезазначеного та враховуючи те, що недолік апеляційної скарги зазначені в ухвалі суду від 14 січня 2020 року у встановлений судом строк скаржником усунуто не було, суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність підстав для повернення апеляційної скарги у відповідності до положень ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 169, 298 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд,-
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року у справі №160/3129/19 - повернути.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено та підписано суддями 13 лютого 2020 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко