12 лютого 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4485/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чеснокової А.О.,
за участі:
секретаря судового засідання - Безеги А.А.,
заявника - ОСОБА_1 ,
розглянувши подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України заяву ОСОБА_1 від 24 жовтня 2019 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17 січня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зменшення відсоткового розміру грошового забезпечення до 70% при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01 січня 2018 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати з 01 січня 2018 року та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн. /а.с. 57-60/.
Вищевказане рішення набрало законної сили 08 квітня 2019 року.
24 жовтня 2019 року до Полтавського окружного адміністративного суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України надійшла заява ОСОБА_1 про визнання протиправними рішення, бездіяльності, вчинених Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/4485/18.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року вищевказану заяву повернуто ініціатору звернення на підставі абзацу другого частини п'ятої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України /а.с. 155-157/.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року у справі № 440/4485/18 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду /а.с. 233-235/.
27 грудня 2019 року справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду, що підтверджується даними реєстрації вхідної кореспонденції /а.с. 244/.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 грудня 2019 року, справу № 440/4485/18 передано для розгляду судді Чесноковій А.О.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 січня 2020 року заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року клопотання позивача про розгляд справи № 440/4485/18 в судовому засіданні задоволено, заяву від 24 жовтня 2019 року призначено до розгляду на 14:00 24 січня 2020 року.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вимоги заяви підтримав, просив її задовольнити в повному обсязі.
В судове засідання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області явку уповноваженого представника не забезпечило, надавши клопотання про розгляд справи у відсутності представника, що в силу частини п'ятої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України не є перешкодою для розгляду такої заяви судом.
Вирішуючи по суті заяву від 24 жовтня 2019 року, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Зі змісту зазначеної заяви встановлено, що позивач просить суд визнати протиправними рішення та бездіяльність, вчинені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області на виконання рішення суду в адміністративній справі № 440/4485/18 в частині виплати ОСОБА_1 боргу в сумі 17690,40 грн.
В судовому засіданні заявник уточнив суму боргу, яку не виплатив відповідач, у розмірі 16560 грн. 70 коп.
Суд зазначає, що бездіяльністю визнається пасивна форма поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в конкретних правовідносинах.
Матеріалами справи підтверджено та не заперечувалось заявником, що рішення суду в частині зобов'язання здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідачем фактично виконане. Разом із тим, сума пенсії, що утворилась в результаті перерахунку, залишилась фактично невиплаченою, (крім суми у розмірі 1130,23 грн., яка перерахована та виплачена заявнику, що підтверджується матеріалами справи та не заперечувалося і заявником в судовому засіданні), що на переконання заявника свідчить про допущення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області протиправної бездіяльності та про прийняття відповідачем протиправних рішень.
Оцінюючи вищевказані доводи, суд враховує такі обставини.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Таким чином, нарахована позивачу сума пенсії має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України. Відтак, проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду виконується без невиправданих затримок. Проте, суд зазначає, що затримка виконання судового рішення на період, що є необхідним для вирішення проблем публічного порядку, може у виняткових випадках бути виправдана.
Суд враховує, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17 січня 2019 року у цій справі не вирішувалось питання про його негайне виконання, а тому, зазначене рішення суду має бути виконане відповідачем у розумний строк.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 набула чинності 28 серпня 2018 року, тоді як рішення у цій справі набрало законної сили 04 квітня 2019 року. Отже, положення згаданої постанови застосовуються до спірних відносин.
Посилання заявника на те, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва визнано протиправним та скасовано Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649, відхиляються судом, оскільки вищевказаний судовий акт набрав законної сили тільки 20 січня 2020 року, тобто на момент вчинення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області дій, які оскаржуються заявником, зазначений Порядок не був чинним.
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Суд враховує, що на виконання приписів зазначеного Порядку відповідачем складено та подано до Пенсійного фонду України інформацію про необхідність проведення виплати ОСОБА_1 недоплаченої частини пенсії на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17 січня 2019 року у справі № 440/4485/18.
Листом від 23 жовтня 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повідомило позивача про те, що виплату недоплаченої частини пенсії буде забезпечено згідно з вимогами Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649.
За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що у спірних відносинах відсутня протиправна бездіяльність відповідача щодо виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17 січня 2019 року у цій справі. Судом не встановлено умисного невжиття відповідачем залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення та порушення у зв'язку з цим прав позивача, а також факту прийняття ним протиправних рішень щодо нездійснення виплати позивачу недоплаченої частини його пенсії.
Відповідно до частини шостої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень-відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
З огляду на відсутність у спірних відносинах протиправної бездіяльності та протиправних рішень відповідача щодо виконання рішення суду у цій справі, суд не знаходить підстав для постановлення окремої ухвали. Відтак, заява позивача підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 248, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України заяву ОСОБА_1 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремо не оскаржується.
Повний текст ухвали виготовлений 13 лютого 2020 року.
Суддя А.О. Чеснокова