Справа № 496/3656/18
Провадження № 2/496/539/20
07 лютого 2020 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Дранікова С.М.
при секретарі - Кузьміній О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виселення із житлового будинку та за зустрічним позовом ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа орган опіки та піклування Біляївської районної державної адміністрації про усунення перешкод в користуванні,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом в якому просить суд виселити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 разом з їх неповнолітньою донькою, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з житлового будинку АДРЕСА_1 без надання їм іншого житлового приміщення. Свої вимоги позивач мотивує тим, що йому на праві приватної власності належить житловий будинок з господарськими будівлями та прибудовами АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 років жовтня АДРЕСА_3 с АДРЕСА_1 . У даному будинку проживають та зареєстровані позивач, його дружина ОСОБА_5 , син, відповідач по справі, ОСОБА_2 , та без реєстрації у вказаному будинку проживають дружина відповідача, ОСОБА_3 та їх неповнолітня дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач систематично своєю аморальною та протиправною поведінкою, порушує соціальне співжиття, робить неможливим сумісне проживання в одному будинку, а заходи запобігання та громадського впливу є безрезультатними. Відповідач веде себе дуже агресивно, постійно зневажає, бешкетує, принижує позивача та його дружину, застосовує фізичне насилля до позивача, погрожує вбивством та погрожує розправою доньці позивача, яка проживає окремо з сім'єю. Відповідач придбав та утримує у частині будинку де проживає, дорослу бійцівську собаку породи пітбуль, тому в позивача додатково виникають страхи за своє життя та здоров'я. В кінці травня 2016 року відповідач жорстоко побив позивача, після чого він звернувся до поліції. Позивачу були завдані тілесні ушкодження, від яких позивач стаціонарно лікувався. Відповідач та його дружина постійно вчиняють сварки, виражаються нецензурною лайкою в адресу позивача та його дружини. В зв'язку з неможливістю сумісного проживання з відповідачем в одному житловому будинку, позивач звернувся до суду з вказаними позовом.
В свою чергу, ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 звернулися до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд усунути перешкоду, що здійснює ОСОБА_1 , в користуванні приміщеннями 1-5, 1-6, 1-7, будинку АДРЕСА_1 , шляхом припинення відключення електроенергії в частині будинку. Свій зустрічний позов ОСОБА_2 мотивує тим, що в 2000 році батьки відповідача, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 продали квартиру в АДРЕСА_4 , що належала його батькам та відповідачу на праві приватної власності. В цьому ж році відповідач разом зі своїми батьками переїхав жити в АДРЕСА_5 . АДРЕСА_6 ) до діда та баби відповідача. 17 листопада 2001 року відповідач уклав з дружиною шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_2 в них народилась донька ОСОБА_6 . З липня 2001 року по липень 2008 року відповідач з дружиною та донькою проживали разом з батьками, бабою та дідом в будинку. З 2008 року до 2017 року відповідач разом з сім'єю проживали у батька дружини, який був інвалідом першої групи та потребував стороннього догляду. Після смерті батька дружини, батьки просили відповідача та його дружину просили повернутися мешкати в половину будинку, де жили дід та баба. Відповідачі за власні кошти зробили ремонт в відокремленої частини будинку. Після ремонту та облаштування відповідачі, за зустрічним позовом позивачі, почали проживати в тій частині будинку. Спільно з батьками вони сплачувати комунальні послуги. Вони домовились, що оскільки їх троє, то будемо сплачувати комунальні послуги у розмірі 3/5 частки вартості комунальних витрат, а батьки 2/5 частки, не заважаючи на те, що за площею частина будинку, в якій вони проживають у два рази менша ніж у батьків відповідача. Починаючи з червня 2018 року батьки вирішили, що хочуть надати житло, частину будинку, яку вони відремонтували, для проживання своїй онуці, доньці сестри. Батьки відповідача та сестра, ОСОБА_7 з чоловіком вирішили будь - яким способом позбавити відповідачів можливості проживання в будинку. ОСОБА_2 вважає, що дії ОСОБА_1 є протиправними, об'єктивно порушують його права та права його неповнолітньої доньки, зв'язку з чим, він звернувся з зустрічним позовом.
В судовому засіданні ОСОБА_1 первісний позов підтримав та просив задовольнити, в задоволенні зустрічного позову просив відмовити. Його представник в судовому засіданні підтримав його доводи та правову позицію.
В судовому засіданні ОСОБА_2 в задоволенні позову ОСОБА_1 просив відмовити, та зустрічний позов просив задовольнити.
ОСОБА_3 просила в задоволенні первісного позову відмовити, та надала відзив, відповідно до якого, ОСОБА_3 вважає, що позивач, ОСОБА_1 , всіляко обмовляє її чоловіка. ОСОБА_1 , зловживає своїм правом, вводить в оману суд, чинить їм навмисно перешкоду в проживанні у відокремленій частині будинку. Вказане житло, є єдиним місцем проживання неповнолітньої доньки та її чоловіка, в зв'язку з чим просила в задоволенні первісного позову відмовити.
Представник служби у справах дітей залишила вирішення спору на розсуд суду.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні надала пояснення, а саме те, що її чоловік ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 , посварилися через те, що ОСОБА_1 відмовився давати машину. Після чого, між ними почалися постійні сварки. Син, ОСОБА_2 , приходив до дому п'яний та починав скандалити з батьком, висловлюватися в його сторону брутальною лайкою, погрожувати. Принижував її, виражався на її адресу брутальною лайкою. Також, штовхнув її, внаслідок чого вона зламала руку, погрожував вбити її. Також ОСОБА_2 погрожував донці ОСОБА_7 та її сім'ї. Донька відповідача, ОСОБА_6 , також ображала її.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні також пояснила, що ОСОБА_2 є її рідним братом. Він постійно погрожує батькам. Мати через те, що він її товкнув, зламала руку. Побив її чоловіка, за те, що той не так привітався. Між батьками та братом постійні конфлікти.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в первісний позов підлягає задоволенню, а в задоволенні зустрічного слід відмовити з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, на підставі договору дарування від 11.07.2007 року ОСОБА_2 прийняв в дар від ОСОБА_8 житловий будинок з надвірними спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 , загальною площею 74,80 кв.м. вказаний житловий будинок, належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.
Згідно довідки (витяг з домової книги про склад сім'ї) від 09.07.2018 року виданого Холоднобалківською сільською радою Біляївського району Одеської області, в житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований ОСОБА_1 , якому належить вказаний будинок, ОСОБА_5 , дружина, ОСОБА_2 , син.
Листом Усатівського ВП Біляївського ВП ГУНП в Одеській області від 10.07.2018 року за вих. №43/1/3119 було повідомлено, що за зверненням ОСОБА_1 за №3183 від 25.06.2018 року було проведено перевірку по результатам якої у відношенні ОСОБА_2 було складено протокол за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП.
Відповідно до постанови від 13.07.2018 року ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до талону - Повідомлення №036487 ОСОБА_5 звернулась до Усатівського ВП ГУНП в Одеській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Актом №138 судово - медичного (дослідження) обстеження від 01.06.2016 року складений Лікарем - судово - медичним експертом Біляївського району ОСОБА_9 .С ОСОБА_10 , у ОСОБА_11 , 1973 року народження, було виявлено ушкодження у вигляді набряку м'яких тканин носа, двох ран спинці носа, які могли бути завдані від дії тупих твердих предметів, якими могли бути руки, ноги. Вказаний акт підтверджує покази свідка ОСОБА_7 , яка при наданні пояснень, вказала що ОСОБА_2 побив її чоловіка, ОСОБА_11 .
Відповідно до талону- повідомлення №026476 та заявою від 30.07.2018 року ОСОБА_7 звернулась до Усатівського ВП Біляївського ВП ГУНП в Одеській області з заявою про те, що ОСОБА_2 , погрожує вбивством її сім'ї та батьків. Та просила застосувати до нього відповідні міри.
Згідно талонів Повідомлення №026477 та №026452 та заяв від 16.07.2018 року ОСОБА_1 неодноразово звертався до Усатівського ВП Біляївського ВП ГУНП в Одеській області щодо прийняття відповідних заходів відносно ОСОБА_2 , який погрожує йому, та його сім'ї. Будучи у нетверезому стані вдарив дружину, свою мати, ОСОБА_5 .
Відповідно до протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 05.09.2018 року, згідно якого ОСОБА_2 просив застосувати міри, щодо його батьків, ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , які вимкнули світло в домі, в якому він проживає зі своєю родиною.
Висновком ДОП Усатівського ВП Біляївського ВП ГУНП в Одеській області від 25.09.2018 року було повідомлено, про те, що відносно ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 173 КУпАП.
Також згідно протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 13.08.2018 року ОСОБА_3 звернулась до Усатівського ВП Біляївського ВП ГУНП в Одеській області, відповідно до якого просила застосувати міри до її батьків чоловіка, ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , які відключили електроенергію в будинку де вона та її сім'я проживають.
Відповідно до пояснень, наданих ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 її невістка, дружина ОСОБА_2 , влаштувала скандал, в ході якого виражалась на її адресу нецензурною лайкою, погрожувала, обзивала.
Згідно протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 14.06.2018 року, ОСОБА_5 звернулась до Усатівського ВП Біляївського ВП ГУНП в Одеській області, в якій просила прийняти міри, щодо її невістки ОСОБА_3 , яка влаштувала скандал, в ході якого виражалась на її адресу нецензурною лайкою, погрожувала, обзивала.
Відповідно до пояснень від 14.06.2018 року ОСОБА_3 роз'яснила, що між ним знову виник конфлікт.
Згідно пояснень ОСОБА_4 від 18.06.2018 року було роз'яснено, що її бабуся провокує конфлікти, погрожу її батькам, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , та погрожує посадити її батька, ОСОБА_2 , до в'язниці.
Відомості щодо вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст.125 КК України внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018161250000677 від 15.11.2018 року.
Актом №385 судово - медичного (дослідження) обстеження від 15.11.2018 року складений Лікарем - судово - медичним експертом Біляївського району Лукянюком Ф.С., було встановлено, що у ОСОБА_5 було виявлені ушкодження у вигляді: закритого перелому лівої променевої кістки; осаднення шкіри в правій тім'яній області, синця правої ключиці, поперековій області; садно поперековій області. Вказані ушкодження відносяться до ушкоджень середньої тяжкості.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Згідно ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Частина 4 ст. 9 ЖК УРСР передбачено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Судом встановлено, що відповідач вселився та зареєстрований у спірному будинку зі згоди власника, тобто позивача, як член сім'ї власника, оскільки договір найму між сторонами не укладався.
Із змісту ч. 1ст. 109 ЖК України, вбачається, що виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.
Відповідно до ст. 157 ЖК України членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.
Так, згідно ч.1 ст. 116 ЖК України якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Відповідно до п.17 постанови пленуму Верховного суду України від 12.04.1985 року №2 « Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» при вирішенні справ про виселення на підставі ст. 116 ЖК осіб, які систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі або будинку, слід виходити з того, що при триваючій антигромадській поведінці виселення винного може статися і при повторному порушенні, якщо раніше вжиті заходи попередження або громадського впливу не дали позитивних результатів. Маються на увазі, зокрема, заходи попередження, що застосовуються судами, прокурорами, органами внутрішніх справ, адміністративними комісіями виконкомів, а також заходи громадського впливу, вжиті на зборах жильців будинку чи членів ЖБК, трудових колективів, товариськими судами й іншими громадськими організаціями за місцем роботи або проживання відповідача (незалежно від прямих вказівок з приводу можливого виселення).
Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Як вбачається зі ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Таким чином, для виселення відповідачів з належного позивачеві будинку, судом було встановлено, що відповідачі систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим для інших проживання з ними в одному будинку.
На підставі викладеного та наданих сторонами доказів, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 та його сім'я об'єктивно не можуть проживати в одному будинку з позивачем та його сім'єю, в зв'язку з постійними конфліктами, що підтверджується неодноразовими заявами до відділу поліції, актами судово - медичного (дослідження) обстеження, тому суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню, а в задоволені зустрічного позову слід відмовити, оскільки задоволення первісного позову виключає можливість задоволення зустрічного.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 116, 157 ЖК України, ст. ст. 391, 405 ЦК України, суд:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виселення із житлового будинку - задовольнити.
Виселити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , без надання іншого житлового приміщення.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа орган опіки та піклування Біляївської районної державної адміністрації про усунення перешкод в користуванні - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 704,80 грн.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлено 14 лютого 2020 року.
Суддя С.М. Драніков