Номер провадження 2-а/754/46/20
Справа №640/18655/19
Іменем України
04 лютого 2020 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Таран Н.Г.
секретаря судового засідання - Раєвського П.А.,
за участю:
позивача- ОСОБА_1
представника позивача - адвоката Моргуна Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в місті Києві в особі Зозулі Юрія Георгійовича, про визнання протиправними дій та рішення суб'єкта владних повноважень та визнання нечинним рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Управління патрульної поліції в місті Києві в особі Зозулі Ю.Г., про визнання протиправними дій та рішення суб'єкта владних повноважень та визнання не чинним рішення. Як вбачається з поданої до суду позовної заяви в кінці червня 2019 року, позивач звернувся до Управління патрульної поліції в місті Києві, у зв'язку з викликом до управління поліції та з метою вилучення з бази даних інформації про правопорушення, оскільки, є в наявності рішення суду. При прибутті ним було пред'явлено посвідчення водія НОМЕР_1 , що перебувало у нього та зазначено про необхідність внести інформацію про правопорушення, як того вимагав суд. Працівники управління попросили у позивача посвідчення для перевірки оскільки, не дивлячись на правопорушення і про вилучення вказаного документу в нього, у комп'ютерній базі даних він не значився. Позивач надав його, однак, ведійське посвідчення не було йому повернуто. Свої дії працівники управління поліції аргументували наявністю судового рішення - постанови Київського апеляційного суду від 25.03.2019 року. Позивач вказував на те, що вилучення водійського посвідчення, тобто, позбавлення спеціального права, наданого йому, як то зазначено в ст. 30 КУпАП має відповідати встановленим критеріям законності, Так, наприклад ч.1 ст.38 КУпАП встановлює, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді). Частиною 2 ст. 38 КУпАП визначено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП чи інших законів підвідомчі суду, стягнення може бути накладене не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у ч.ч.3, 4 ст. 38 КУпАП. Натомість, станом на кінець червня 2019 року, всі зазначені терміни сплинули, з моменту вчинення правопорушення сплинуло не два місяці, а майже два роки, а отже, працівниками управління патрульної поліції порушено законодавство України в частині позбавлення його права з порушенням норм закону.
Щодо віднесення даного публічно-правового спору до юрисдикції місцевого загального суду як адміністративного, суд зазначає, що в даному випадку позивач не оскаржує дії Управління патрульної поліції в м. Києві щодо накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, а оскаржує дії відповідача при виконанні публічно-владних управлінських функцій, тобто, предметом даної справи є перевірка законності дій чи бездіяльності відповідача, вчинених ним при здійсненні публічно-владних управлінських функцій, зокрема, відмови в поверненні посвідчення водія за наслідком вилучення останнього.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.10.2019 року позовну заяву передано до Деснянського районного суду м. Києва за підсудністю.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 18.11.2019 року відкрито провадження у вищевказаній справі та визначено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) викликом сторін.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд позов задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 31.08.2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 275,6 гривень.
Постановою Київського апеляційного суду від 25.09.2019 року, постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 31.08.2017 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП залишено бз зміни.
Листом від 16.05.2019 року Управління патрульної поліції у м. Києві повідомило ОСОБА_1 про те, що постановою Київського апеляційного суду від 25.03.2019 року його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 12 місяців. Також у вказаному листі зазначено про те, що ОСОБА_1 необхідно з'явитись до відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9 для здачі посвідчення водія.
Як вказує позивач у позовній заяві, він в червні 2019 року, звернувся до Управління патрульної поліції в місті Києві, у зв'язку з викликом до управління поліції. При прибутті ним було пред'явлено посвідчення водія НОМЕР_1 , що перебувало у нього. Працівники управління попросили у позивача посвідчення для перевірки. Позивач надав його, однак, водійське посвідчення не було йому повернуто. Частиною 1 ст.38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді). Частиною 2 ст. 38 КУпАП визначено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП чи інших законів підвідомчі суду, стягнення може бути накладене не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у ч.ч.3, 4 ст. 38 КУпАП. Натомість, станом на кінець червня 2019 року, всі зазначені терміни сплинули, з моменту вчинення правопорушення сплинуло не два місяці, а майже два роки, а отже, працівниками управління патрульної поліції порушено законодавство України в частині позбавлення його права з порушенням норм закону.
Управлінням патрульної поліції в місті Києві 31.07.2019 року надано ОСОБА_1 відповідь, відповідно до змісту якої вбачається, що відповідно до інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» працівниками патрульної поліції 07.08.2017 року у позивача було вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_3 на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 135417. 31.08.2017 року суддею Голосіївського районного суду міста Києва позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченою ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. 25.03.2019 року Київським апеляційним судом апеляційну скаргу задоволено, а постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 31.08.2017 року за ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП залишено без змін. Посвідчення водія 15.07.2019 року за
32510/41/11/4/02-2019, було направлене до Головного сервісного центру МВС в м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11, для подальшого пере направлення до територіального сервісного центру МВС в м. Києві № 8042, за адресою: м. Київ, вул. Туполева, 19, для зберігання, у відповідності до п. 9 розділу 11, наказу МВС України від 07.11.2015 року № 1395. У відповідності до вимог п. 20 постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 року №340, вилучені посвідчення водія зберігаються в сервісному центрі за місцем проживання особи, що позбавлена права керування транспортними засобами. Порядок повернення посвідчення водія особам, позбавленим права на керування транспортними засобами, передбачений також вищевказаною постановою Кабінету Міністрів України, де також вказано, що повернення посвідчення водія особам, позбавленим права на керування транспортними засобами проводиться після складання теоретичного і практичного іспитів, а також після обов'язкового проходження позачергового медичного огляду.
Відповідно до приписів ст.265-1 КУпАП, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, за яке відповідно до цьогоКодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, працівник уповноваженого підрозділу, тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення, але не більше ніж на три місяці з моменту такого вилучення, і видає тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. Про тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Після закінчення тримісячного строку тимчасового вилучення посвідчення водія, у випадках, якщо судом не прийнято рішення щодо позбавлення водія права керування транспортним засобом або якщо справа про адміністративне правопорушення не розглянута у встановлений законом строк, особа має право звернутися за отриманням вилученого документа. Таке звернення особи є обов'язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення.
Порядок тимчасового вилучення посвідчення водія визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, згідно з п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1086 «Про затвердження Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення», тимчасово вилучене посвідчення повертається водієві:
-за заявою водія у разі, коли суд не прийняв у тримісячний строк рішення про позбавлення водія права керування транспортним засобом або не розглянув у встановлений законом строк справу про адміністративне правопорушення;
-після виконання водієм постанови суду про накладення адміністративного стягнення або подання до територіального органу Національної поліції копії постанови суду про закриття справи (крім випадків, коли справу про адміністративне правопорушення за тим самим фактом закрито у зв'язку з передачею матеріалів прокурору або органу досудового розслідування);
-у разі винесення судом постанови про позбавлення водія права керування транспортним засобом (крім осіб, які отримали посвідчення водія вперше) після закінчення визначеного строку позбавлення права керування транспортним засобом, проходження в установленому порядку позачергового медичного огляду щодо придатності до керування транспортним засобом та успішного складення в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС теоретичного і практичного іспиту для отримання права на керування транспортним засобом відповідної категорії.
Крім того, згідно з п.10 розділу ХІ Інструкції №1395 від 07.11.2015 року, затвердженої Наказом МВС України, після закінчення тримісячного строку тимчасового вилучення посвідчення водія у випадку, якщо судом не прийнято рішення щодо позбавлення водія права керування транспортним засобом або якщо справу про адміністративне правопорушення не розглянуто у встановлений законом строк, особа має право звернутися за отриманням вилученого документа до підрозділу поліції за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідно до статті 276 КУпАП. Після закінчення тримісячного строку, якщо особа не звернулася за отриманням вилученого документа, таке посвідчення водія зберігається в підрозділі поліції до надходження постанови суду, яка набрала законної сили. З дати надходження такої постанови посвідчення водія протягом трьох днів надсилається до територіального органу з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання особи.
Як встановлено судом в ході розгляду справи та про що зазначалось вище, постановою постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 31.08.2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 275,6 гривень.
Тобто, Голосіївським районним судом м. Києва 31.08.2017 року, в межах встановленого статтею 38 КУпАП строку, розглянуто справу про адміністративне правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення серії БР №135417 від 07.08.2017 року, складеного відносно ОСОБА_1 , та прийнято рішення щодо позбавлення позивача права керування транспортним засобом строком на один рік.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 31.08.2017 року по справі про адміністративне правопорушення, якою позбавлено ОСОБА_1 права керування транспортними засобами на строк один рік, залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 25.03.2019 року, у зв'язку з чим у відповідача відсутні законні підстави для не виконання постанови суду в частины вилучення посвідчення водія у позивача, яке ним не було передано в момент складення протоколу про адмыныстративне правопорушення. Отже, судом не встановлено обставин, визначених п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1086, за яких водійське посвідчення підлягає поверненню позивачу.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На пыдставы викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність своїх дій, в той час, як доводи позивача не ґрунтуються на законі, у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в місті Києві в особі Зозулі Юрія Георгійовича, про визнання протиправними дій та рішення суб'єкта владних повноважень та визнання нечинним рішення - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.
Повний текст рішення виготовлено 11.02.2020 року.
Суддя: Н.Г. Таран