Справа №524/2748/19
Провадження №2/524/192/20
03 лютого 2020 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого - судді Андрієць Д.Д., секретаря судового засідання - Шило В.С., позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 , відповідача - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи - Крюківський ВДВС м.Кременчук ГТУЮ в Полтавській області, ОСОБА_4 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам,-
ОСОБА_1 звернувся до Автозаводського районного суду м.Кременчука із позовом в якому просив:
?Звільнити його від сплати заборгованості по аліментам, нарахованим з грудня 2015 року по березень 2019 року у виконавчому провадженні №52361552 за виконавчим листом, виданим Крюківським районним судом м.Кременчука Полтавської області про стягнення аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_5 , в сумі 33800 грн;
?Звільнити його від сплати заборгованості по аліментам, нарахованим з вересня 2016 року по березень 2019 року у виконавчому провадженні №52361466 за виконавчим листом, виданим Крюківським районним судом м.Кременчука Полтавської області про стягнення аліментів в на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 500 грн в сумі 18963,53 грн.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що рішеннями Крюківського районного суду м.Кременчука присуджено стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання доньок - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . На даний час вказані рішення судів перебувають на примусовому виконанні в Крюківському ВДВС м.Кременчук ГТУЮ в Полтавській області. Його заборгованість за період з вересня 2016 року по квітень 2019 року у виконавчому провадженні №52361466 становить 18963,53 грн та за період з вересня 2015 року по червень 2018 року у виконавчому провадженні №52361552 - 33800 грн. Зазначив, що з 04.02.2016 по 09.08.2016 він мав статус безробітного та єдиним джерелом його доходу була державна допомога в розмірі 356,41грн-473,81 грн, а розмір аліментів, які підлягали стягненню на користь відповідача - 1500 грн. З 24.12.2015 до 24.06.2016 він перебував на обліку в Комунальному закладі «Харківський міський центр реінтеграції бездомних осіб» Через свій стан здоров'я він не має можливості працювати та єдиним джерелом його доходу є пенсія.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов та просили його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві. Представник позивача зазначив, що на час ухвалення судам рішень про стягнення аліментів позивач був безробітним і розмір присуджених аліментів значно перевищував його дохід. Вказана обставина сприяла утворенню заборгованості по аліментам. Просив врахувати, що позивач має хронічне захворювання, є інвалідом 2 групи і інших доходів, окрім пенсії по інвалідності не має і не може мати через стан свого здоров'я.
Відповідач, ОСОБА_3 , надіслала суду відзив в якому зазначила, що із позовом не погоджується в повному обсязі. Вказала, що доводи позивача про те, що єдиним джерелом його доходу за період з 04.02.2016 по 09.08.2016 була допомога по безробіттю спростовується постановою державного виконавця Крюківського ВДВС м.Кременчука, якою виконавче провадження передано до Червонозаводського ВДВС Харківського МУЮ за місцем роботи ОСОБА_1 .. Доводи позивача про перебування на обліку в Комунальному закладі «Харківський міський центр реінтеграції бездомних осіб» частково вважає необґрунтованими, оскільки надана закладом відповідь підтверджує те, що позивач у закладі не проживав. Адреси проживання позивача, на переконання відповідача, підтверджуються виписками з медичних закладів. Вважає, що стан здоров'я позивача не перешкоджає йому влаштуватись на роботу та отримувати дохід, що підтверджується програмою реабілітації інвалідів. Наполягала на тому, що позивач приховує рівень свого доходу. У період їх спільного проживання він займався дистрибуцією продукції торгівельної марки «Гербалайф» і зараз продовжує отримувати дохід від цієї діяльності, хоча приховує це. В судовому засіданні відповідач проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на підстави, викладені у відзиві. Звертала увагу на те, що у молодшої доньки, ОСОБА_8 , на даний час діагностовано таку ж хворобу, як і у позивача , їй потрібні кошти для лікування, для оплати оперативного втручання і задоволення позову ОСОБА_1 призведе до порушення її прав.
Третя особа - ОСОБА_4 /дошлюбне прізвище - ОСОБА_9 / надіслала суду письмові пояснення в яких зазначила, що із позовом не погоджується, а вимоги позивача вважає необґрунтованими. Звертала увагу на те, що позивач має в користуванні нерухоме та рухоме майно, офіційно не працює, однак отримує значний дохід від продажу продукції «Гербалайф».
Крюківський ВДВС м.Кременчук надіслав суду пояснення в яких зазначив, що на примусовому виконанні перебувають виконавчі провадження з примусового виконання рішень Крюківського районного суду м.Кременчука про стягнення із ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей. Заборгованість за виконавчими документами становить 33800 грн та 16461,29 грн. На даний час з доходу позивача здійснюються відрахування в розмірі 50% до виплати загальної суми боргу. У задоволенні позову просив відмовити.
Ухвалою суду від 20 серпня 2019 року судом вжито заходів забезпечення позову у виді зупинення стягнення із ОСОБА_1 заборгованості по сплаті аліментів за період з грудня 2015 року по березень 2019 року у виконавчому провадженні №52361552 з примусового виконання виконавчого листа №537/7318/15-ц та за період з вересня 2016 року по березень 2019 року у виконавчому провадженні №52361466 з примусового виконання виконавчого листа №537/1828/15-ц.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
26 червня 2015 року Крюківським районним судом м.Кременчука Полтавської області ухвалено заочне рішення по справі №537/1828/15-ц, яким збільшено розмір аліментів, які підлягають стягненню ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . до 500 грн.
Рішенням Крюківського районного суду м.Кременчука від 17.12.2015 по справі №537/4318/15-ц стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1000 грн щомісячно на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_6 .
Постановою Полтавського апеляційного суду від 13.12.2018 Рішенням Крюківського районного суду м.Кременчука від 17.12.2015 залишено без змін(а.с.74)
Рішення Крюківського районного суду м.Кременчука перебувають на примусовому виконанні в Крюківському ВДВС у місті Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).
Згідно довідки-розрахунку про нараховані та сплачені аліменти по виконавчому листу №537/1828/15-ц від 18.08.2015 станом 01.04.2019 заборгованість складає 18963,53 грн, а за виконавчим листом №537/4318/15-ц від 03.03.2016 станом на 30.06.2018 - 33800 грн(а.с.12-15)
Позивачу призначено пенсію по інвалідності, що підтверджується копіями пенсійних посвідчень серії ААІ №799644 термін дії до 31.07.2018, серії НОМЕР_1 термін дії до 31.08.2019.
29.08.2019 МСЕК проведено повторний огляд ОСОБА_1 та встановлено 2 групу інвалідності з 20.08.2019(загальне захворювання) безстроково.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття(ч.1 ст.180 Сімейного кодексу України - далі СК України)
Відповідно до ст.197 СК України з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Згідно статей 76-82 Цивільного процесуального кодексу України Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Аналіз статті 197 СК України надає підстави для висновку про те, що за рішенням суду платник аліментів може бути звільнений від сплати заборгованості, якщо він доведе існування однієї з таких обставин: 1) наявність тяжкої хвороби; 2)іншої обставини, що має істотне значення.
Обґрунтовуючи свій позов, ОСОБА_1 фактично посилається на дві обставини, а саме наявність хвороби та тяжкі життєві умови(недостатній заробіток, відсутність житла)
Оцінюючі надані сторонами докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, суд зазначає наступне.
Так, на підтвердження існування тяжкого захворювання позивачем надані суду: копії пенсійних посвідчень серії ААІ №799644 дата видачі 14.12.2017, термін дії до 31.07.2018 та серії НОМЕР_1 , дата видачі 03.10.2018 і термін дії до 31.08.2019, копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0080670 про встановлення другої групи інвалідності з 20.08.2019 (загальне захворювання) безстроково; копії виписок із медичної картки стаціонарного хворого неврологічного відділення №4047 за період з 13.02.2017 до 24.02.2017, за період з 29.05.2017 по 20.06.2017, за період з 08.04.2017 до 20.04.2017; копія індивідуальної програми реабілітації інваліда №458 від 04.02.2017 та №1479 від 03.08.2018.
На думку суду, надані позивачем докази на підтвердження наявності тяжкої хвороби, як підстави звільнення від сплати заборгованості, повинні доводити не лише сам факт існування захворювання, а і такий його ступінь, який би позбавляв платника аліментів можливості отримувати заробіток та сплачувати аліменти, а також вимагав значних витрат на його лікування.
Суд відзначає, що вказані докази підтверджують виявлення у позивача за період з 13.02.2017 до 20.06.2017 ряду захворювань. Разом із тим, на переконання суду, вказані докази не підтверджують існування у позивача захворювання такого ступеня тяжкості, яке б було підставою для звільнення його від сплати заборгованості.
Зокрема, із довідки МСЕК від 29.08.2019, а також копій програм реабілітації інваліда вбачається, що позивачу не протипоказана праця без тяжких фізичних та психоемоційних навантажень. Тобто, вказані докази, на думку суду, підтверджують те, що позивач мав можливість працювати та отримувати дохід.
Щодо іншої обставини, на яку позивач посилається як на підставу своїх вимог, а саме те, що розмір аліментів, визначених судовими рішеннями перевищував його заробіток, а також те, що він перебував на обліку в Комунальному закладі «Харківський міський центр реінтеграції бездомних осіб».
Судом проаналізовано надані позивачем довідки про доходи №1089 9808 0802 0013 від 28.03.2019 та №1792
Так, згідно довідки №1089 9808 0802 0013 розмір пенсії позивача за період з серпня 2017 року по березень 2019 року становив 34575,23 грн, а згідно довідки №1792 розмір доходу за період із серпня 2017 року до червня 2018 року становив 15692 грн. Суд враховує доводи відповідача з приводу того, що вказані довідки містять різні відомості про отриманий позивачем дохід, зокрема в довідці №1089 9808 0802 0013 зазначено, що в травні 2018 року та червні 2018 року розмір пенсії позивача становив 2160,36 грн, натомість в довідці №1792 розмір пенсії позивача за вказані місяці становив1452 грн.
Також, судом враховано довідку Харківського міського центру зайнятості від 12.06.2018, відповідно до якої за період з 04.02.2016 по 08 серпня 2016 року розмір виплаченої допомоги по безробіттю становив 3006,22 грн.
Суд також приймає до уваги те, що вказана довідка містить відомості про відмову позивача від працевлаштування(а.с.29)
Крім іншого, судом враховано, що Комунальним закладом «Харківський міський центр реінтеграції бездомних осіб» підтверджено те, що ОСОБА_1 перебував на обліку в комунальному закладі за період з 24.12.2015 по 24.06.2016, однак не проживав у ньому.
На думку суду, в своїй сукупності вказані докази не є достатніми для висновку про те, що заборгованість по сплаті аліментів виникла через обставини, які б не залежали від волі платника аліментів і перешкоджали останньому в повному обсязі сплачувати аліменти.
Крім іншого, суд враховує те, що доказів, які б підтверджували неможливість сплати аліментів з грудня 2015 року (який був визначений в позові) позивач суду не надав.
Судом також надано оцінку наданим відповідачем доказам, зокрема роздруківкам із сторінок ОСОБА_1 із соціальних мереж із зазначенням дати 2016 рік, а також висновкам за результатами проведення МРТ головного мозку малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та результатам обстеження КЕЕГ(а.с. 82, 83) відповідно до яких у ОСОБА_5 було виявлено ознаки кавернозних ангіом в лівій потиличній області, мозочка, правій ножці мозку.
Тобто, суд відзначає, що стан здоров'я доньки позивача, ОСОБА_5 , на утримання якої позивач повинен сплачувати аліменти за рішенням суду, свідчить про те, що звільнення позивача від сплати заборгованості буде не співмірним порушенню прав дитини та, на думку суду, свідчитиме про порушення принципу рівності прав та обов'язків батьків щодо утримання дітей.
Доводи відповідача про те, що позивач займається підприємницькою діяльністю суд відхиляє як недоведені. На переконання суду, наданий відповідачем доказ - копія рішення Крюківського районного суду м.Кременчука від 08.02.2006 не підтверджує те, що з грудня 2015 року по березень 2019 року, займався підприємницькою діяльністю.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про звільнення його від сплати заборгованості по аліментам.
Відповідно до ч.9 ст.158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Враховуючи положення ст. 158 ЦПК України суд вважає за можливе скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 20 серпня 2019 року.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Суд відзначає, що як інвалід ІІ групи, позивач звільнений від сплати судових витрат відповідно до ЗУ «Про судовий збір».
Постанова Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 р. № 590 « Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» не передбачає компенсування витрат на правничу допомогу за рахунок Держави. У зв'язку із цим, суд вважає за можливе судові витрати покласти на сторін.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 258, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам - залишити без задоволення.
Судові витрати покласти на сторін.
Скасувати вжиті ухвалою суду від 20 серпня 2019 року заходи забезпечення позову у виді зупинення стягнення із ОСОБА_1 заборгованості по сплаті аліментів за період з грудня 2015 року по березень 2019 року у виконавчому провадженні №52361552 з примусового виконання виконавчого листа №537/7318/15-ц, виданого Крюківським районним судом м.Кременчука Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання ОСОБА_5 та за період з вересня 2016 року по березень 2019 року у виконавчому провадженні №52361466 з примусового виконання виконавчого листа №537/1828/15-ц, виданого Крюківським районним судом м.Кременчука Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання ОСОБА_5 ..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13.02.2020
Суддя Д.Д.Андрієць