Справа № 522/936/20
Провадження № 1-кп/522/217/20
12 лютого 2020 року Приморський районний суд м. Одеси:
під головуванням судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
перекладача ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджану, уродженця м. Одеса, офіційно не працевлаштованого, не зареєстрованого на території України, який тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судимого 18.04.2019 року Київським районним судом м. Одеси за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн., обвинуваченого за ч. 2 ст. 186 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019160500004917 від 07.09.2019 року,
До Приморського районного суду м. Одеси передано обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019160500004917 відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджану, уродженця м. Одеса, офіційно не працевлаштованого, не зареєстрованого на території України, який тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судимого 18.04.2019 року Київським районним судом м. Одеси за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн., обвинуваченого за ч. 2 ст. 186 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 314 КПК України, після отримання обвинувального акту не пізніше п'яти днів з дня його надходження, суддя призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.
Ухвалою суду від 20.01.2020 року призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні №12019160500004917 на підставі обвинувального акта стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 186 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні заявила клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 153860,00 (сто п'ятдесят три тисячі вісімсот шістдесят гривень 00 коп.) гривень стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 , громадянина Азербайджану, ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки наявні ризики, передбачені у п.п.1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і на обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 посилається на те, що останній розуміючи, що йому може бути призначене реальне покарання у вигляді позбавлення волі, може мати намір уникнути покарання та переховуватися від суду, так як являється громадянином Азербайджану, на території України постійного місця проживання не має, соціальні зв'язки відсутні. Крім того, ОСОБА_7 офіційно не працевлаштований, на теперішній час ніде не навчається, постійного місця доходу не має, що свідчить про можливість вчинення ним інших злочинів з метою особистої наживи, оскільки він вже притягувався до відповідальності за аналогічний злочин.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник адвокат ОСОБА_4 заперечували проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики не доведені та висунуте обвинувачення необґрунтоване і безпідставне.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні просила не обирати відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід.
Заслухавши думку учасників процесу, суд вважає за необхідне обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з наступних підстав.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Відповідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зав'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, за визначенням ЕСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у пп. с п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
З наданих до суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Підозра, висунута ОСОБА_7 підтверджується матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Таким чином, суддя вважає, що під час судового засідання доведені конкретні обставини, які свідчать про вірогідну причетність ОСОБА_7 до кримінального правопорушення, підозру в якому йому висунуто.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 є запобігання спроб переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, у кримінальному провадженні.
Застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують ризики того, що він, перебуваючи на свободі, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , суд враховує, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме те, що обвинувачений не має офіційного місця роботи, отже не володіє стабільним джерелом прибутків, на даний час обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного корисливого кримінального правопорушення, і сукупність цих обставин вказує на наявність ризиків щодо ухилення від суду чи перешкоджання кримінальному провадженню у будь-який спосіб.
Прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо доказів, які свідчать, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Зважаючи на положення ч. 3 ст.183 КПК України, суд вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Відповідно до практики ЄСПЛ, якщо тримання під вартою триває тільки через побоювання, що обвинувачений буде переховуватись від правосуддя, проте його слід звільнити з-під варти, якщо він представить відповідні гарантії, що не переховуватиметься від суду, наприклад внесе заставу (правова позиція, викладена у п.46 рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 року у справі «Летельє проти Франції»).
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до обвинувального акту встановлено, що матеріальні збитки, завдані потерпілій на загальну суму 14999 гривень із застосуванням до неї насильства, та відповідно до цього суд враховує це при визначенні розміру застави.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , громадянина Азербайджану, ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 153860,00 (сто п'ятдесят три тисячі вісімсот шістдесят гривень 00 коп.) гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178,194, 197, 291, 314-317, 395 КПК України,
Клопотання прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , громадянина Азербайджану, ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_7 , громадянина Азербайджану, ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) діб в Одеському слідчому ізоляторі управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області.
Строк дії запобіжного заходу обчислюється з моменту винесення ухвали суду, тобто з 12 лютого 2020 року по 11 квітня 2020 року включно.
Визначити відносно ОСОБА_7 , громадянина Азербайджану, ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави як запобіжного заходу, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 153860,00 (сто п'ятдесят три тисячі вісімсот шістдесят гривень 00 коп.) гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за обвинуваченого; провадження по справі 1-кп/522/217/20.
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора в розумні строки;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3) не відлучатися з міста Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт, інші документи, що дають право на виїзд/в'їзд з України;
5) утримуватись від спілкування із особами допитаними як свідками в рамках даного кримінального провадження.
Роз'яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 12.02.2020 року.
Суддя ОСОБА_1