Справа №: 398/59/20
провадження №: 3/398/144/20
Іменем України
"11" лютого 2020 р., Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі судді Орловського В.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 107546 від 11.01.2020 року, ОСОБА_1 , 11 січня 2020 року о 01 год. 45 хв., у м. Олександрії Кіровоградської області по вул. 6-го Грудня, керував автомобілем ВАЗ 21093, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, різкий запах алкоголю з порожнини рота на відстані, млява мова, нестійка хода. Від проходження медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп'яніння та продуву алкотестера “Драгер 6810” відмовився у присутності двох свідків. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причина неявки суду не відома. Судова повістка, надіслана ОСОБА_1 за адресою його місця проживання, яка вказана у протоколі, полвернута суду з відміткою про відмову адресата в її отриманні.
Належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи поліцейсткий ОСОБА_2 до суду не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Також згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Надані суду докази є недостатніми для доведення факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Так, свідки ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у письмових поясненнях зазначили, що були присутні під час огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння і підтверджують, що останній відмовився від проходження огляду. Разом з тим, ці свідки не були присутні під зупинення автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та не бачили чи дійсно ОСОБА_1 керував автомобілем.
Також як доказ вини ОСОБА_1 суду надані відеозаписи, зроблені поліцейськими на місці події. У файлах відеозапису зафіксовано час здійснення запису.
Так у файлі “IMG_20200111_063401_895” міститься відеозапис, виконаний у період часу з 01.45 по 01.46 11 січня 2020 року, на якому зафіксовано, що поліцейський зупиняє автомобіль, номерні знаки якого не можна розгледіти, після зупинки автомобіля поліцейський підходить до зупиненого ним автомобіля і також видно що з цього автомобіля виходять двоє людей, видно лише їх темні силуети. у місці, де запинився зазначений автомобіль, інших автомобілів немає, а відеозапис, вірогідно ведеться вірогідно з відеореєстратора, розташованого всередині автомобіля поліції, який стоїть за перехрестям.
У файлі “IMG_20200111_063358_616” міститься відеозапис, виконаний у період часу з 01.49 по 01.50 11 січня 2020 року, на якому зафіксовано, що автомобіль, номери та індивідуальні ознаки якого неможливо розгледіти, стоїть припаркований біля будівлі будинку культури, біля цього автомобіля ні людей, ні інших автомобілів немає. Водночас зафіксовано, що у напрямку поліцейського автомобіля йдуть четверо осіб, двоє з яких одягнені у форму поліцейського, вони зупиняється та короткий час розмовляють один з одним біля автомобіля поліції.
У файлі “23512_00000020200111015828_0001A” міститься відеозапис, виконаний у період часу з 01.58 по 02.07 11 січня 2020 року, на якому зафіксовано, як чоловік виходить з припаркованого біля будинку культури автомобіля зі сторони сидіння водія та зачиняє дверцята автомобіля. Поліцейський звертається до нього “ ОСОБА_5 ” і говорить що він затриманий, перешкоджає цьому чоловіку у його намірах піти. Потім поліцейський на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу встановлює його ім'я ОСОБА_1 та у присутності двох свідків пропонує йому пройти огляд на стан сп'яніння. Зазначений чоловік не заперечує, що його звуть ОСОБА_1 , намагається піти і говорить що він не керував автомобілем, питає у свідків, чи вони бачили як він керував автомобілем, один і з свідків відповідає, що не бачив, оскільки був запрошений лише для участь у проходження огляду на стан сп'яніння, на пропозиції поліцейських пройти огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 відповідає відмовою, вимагає надати докази того, що він керував автомобілем. На відеозаписі видно, що автомобіль поліції стоїть біля автомобіля, з якого вийшов ОСОБА_1 .
Зазначені відеозаписи є фрагментарними. Хоча очевидним є те, що поліцейські фактично здійснювати відеофіксацію зупинки транспортного засобу, суду не надано відеозапису, який би підтверджував, що зупиненим автомобілем керував саме ОСОБА_1 Зафіксовано, що о 01.45 автомобіль був зупинений, потім фрагмент запису за період часу з 01.46 по 01.49 відсутній, однак на гнасткпному фразменті запису о 01.59 біля зупиненого автомобіля нікого немає, зокрема немає і ОСОБА_1 . Потім з 01.50 по 01.58 відеозапис відсутній. Після цього надана зйомка, вірогідно, з нагрудного відеореєстратора поліцейського, на якій не зафіксовано руху автомобіля.
Суд викликав поліцейського ОСОБА_2 . у судове засідання для встановлення причин такої фрагментарності відеозапису, однак поліцейський не з'явився, про причини неявки не повідомив.
У долученому до справи рапорті полійеськогоедоренка Ю.О. зазначено, що він зупинив автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп'яніння, після цього поліцейський одразу запросив свідків та запопорнував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, від якого останній відмовився та пішов з місця події.
Інших доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом суду не надано. Відсутній ключовий фрагмент відеозапису за період часу з 01.50 по 01.58, на якому мало б бути зафіксовано чи дійсно особа, яка вийшла з автомобіля о 01.45 після його зупинки є ОСОБА_6 . Поліцейський ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, а його рапорт не пояснює чому о 01.45 біля зупиненого автомобіля знаходилися поліцейський та двоє осіб, які щойно вийшли з автомобіля, потім запис переривається і продовжується з 01.49, коли біля зупиненого автомобіля нікого немає і сам ОСОБА_1 відсутній, потім запис знову переривається на 8 хвилин і з 01.58 продовжується зі спілкування поліцейського з чоловіком, який вийшов з припаркованого автомобіля і заперечує, що він керував транспортним засобом.
Усунення зазначених прогалин у наданих доказів під час судового розгляду неможливе, оскільки суд не може за власною ініціативою збирати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. У протилежному випадку суд, діючи таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція). Зокрема, у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою рішення ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Отже, надані суду докази не спростовують зафіксований на відеозаписах пояснень ОСОБА_1 про те, що він не керував автомобілем.
Відповідно до ст.62 Конституції України зазначені сумніви щодо доведеності факту керування ОСОБА_1 автомобілем суд тлумачить на його користь.
Недоведеність факту керування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння або відмову від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння виключає кваліфікацію дій правопорушника, як порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вина ОСОБА_1 є недоведеною.
Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 247 ч. 1 п. 1, 252, 283-285, 289, 291, 294 КУпАП, суд
постановив :
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя В.В. Орловський