Справа № 346/334/20
Провадження № 1-кс/346/82/20
13 лютого 2020 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
Слідчий суддя ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2
розглянула клопотання слідчого СВ Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 погодженого з прокурором Коломийської місцевої прокуратури, у кримінальному провадженні № 12020090180000075 від 22.01.2020 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 ч.4 КК України про арешт майна, вилученого під час проведення огляду місця події в с. Сопів, Коломийського району на проїжджій частині дороги по вул. Січових Стрільців - транспортний засіб автомобіль марки "Вольксваген Т4", реєстраційний номер НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 із забороною користування та розпорядження вказаним транспортним засобом, -
Слідчий клопотання про арешт майна обґрунтовує тим, що 21.01.2020 року в чергову частину Коломийського ВП надійшов рапорт начальника СРПП № 4 Снятинського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 , про те, що ним під час відпрацювання та патрулювання м. Коломия та К оломийського району, в с. Сопів зупинено автомобіль марки "Вольксваген Т4", реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , який пред'явив свідоцтво на вказаний транспортний засіб марки САЕ 766841, яке на вигляд з ознаками підроблення.
21.01.2020 року слідчим СВ Коломийського відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 за даним фактом внесено відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020090180000075 та розпочато досудове розслідування за ст.358 ч.4 КК України.
21.01.2020 року слідчим СВ Коломийського відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 в с. Сопів, Коломийського району проведено огляд місця події в ході якого виявлено та вилучено автомобіль марки "Вольксваген Т4", реєстраційний номер НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспорного засобу серії НОМЕР_2 .
Враховуючи вищенаведене та з метою забезпечення збереження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене майно.
Слідчий в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.
ОСОБА_7 та ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, подали письмові заяви про розгляд справи без їх участі, не заперечили проти задоволення клопотання слідчого.
Вивчивши клопотання та додані до клопотання матеріали, заслухавши думку учасників судового розгляду суд доходить наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до п. 1, 3 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим майном може бути майно у вигляді речей, які є підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, а також є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Згідно ч. 1ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Встановлено, що 21.01.2020 року в чергову частину Коломийського ВП надійшов рапорт начальника СРПП № 4 Снятинського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 , про те, що ним під час відпрацювання та патрулювання м. Коломия та К оломийського району, в с. Сопів, було зупинено автомобіль марки "Вольксваген Т4", реєстраційний НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , який пред'явив свідоцтво на вказаний транспортний засіб марки САЕ 766841, яке на вигляд з ознаками підроблення.
21.01.2020 року слідчим СВ Коломийського відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 за даним фактом внесено відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020090180000075 та розпочато досудове розслідування за ст.358 ч.4 КК України.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме із протоколу огляду місця події від 21.01.2020 року слідчим СВ Коломийського ВП ОСОБА_6 проведено огляд місця події, проїжджої частини дороги в с. Сопів, по вул. Січових Стрільців, Коломийського району, в ході якого виявлено та вилучено у ОСОБА_5 автомобіль марки "Volkswagen Т4", реєстраціний номер НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .
Згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 власником вище вказаного транспортного засобу є ОСОБА_7 .
Постановою старшого слідчого СВ Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, про визнання речовим доказом від 22.01.2020 року, вищевказані транспортний засіб та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12020090180000075 від 21.01.2020 року.
Стороною кримінального провадження, яка звернулась з клопотанням, доведено наявність достатніх підстав вважати, що зазначене майно є речовим доказом у кримінальному провадженні, а тому є необхідність у накладені на нього арешту з метою збереження речових доказів до з'ясування всіх обставин кримінального провадження.
Слідчий обґрунтовуючи клопотання вказує мету арешту збереження речових доказів.
Зважаючи на положення ч. 4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Згідно положень ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Коем проти Бельгії» від 22.06.2000 року зазначив, що основне призначення процесуальних норм - захистити обвинуваченого від будь-яких проявів зловживання владою.
Заборона користування та розпорядження вказаним автомобілем забезпечить збереження речового доказу та не призведе до його приховування, пошкодження, псування та знищення, а на даний час потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права власності (розпорядження) та інтереси володільця як позбавлення права користування.
При цьому, даних про настання негативних наслідків для володільця автомобіля від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна шляхом заборони користування та розпорядження, під час судового розгляду не здобуто. Такий спосіб арешту буде найменш обтяжливим та не призведе до надмірного обмеження прав та інтересів володільця не зашкодивши при цьому кримінальному провадженню.
Враховуючи вищенаведене, клопотання слід задовольнити та накласти арешт автомобіль марки "Volkswagen Т4", реєстраціний номер НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 із забороною користування та розпорядження вказаним транспортним засобом, оскільки вказаний захід забезпечення є доцільним, співмірним та таким, що відповідає завданням кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 погодженого з прокурором Коломийської місцевої прокуратури, у кримінальному провадженні № 12020090180000075 від 21.01.2020 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 ч.4 КК України про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони користування та розпорядження на автомобіль марки "Вольксваген Т4", реєстраціний номер НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , вилученого 21.01.2020 року під час огляду місця події в с.Сопів, на автодорозі по вул. Січових Стрільців, Коломийського району, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Ухвала підлягає негайному виконанню Коломийським відділом поліції ГУНП в Івано-Франківській області.
Ухвала може бути оскаржена через Коломийський міськрайонний суд до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення відповідно до ст.ст. 309 ч. 1 п. 9, 395 КПК України.
Подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Суддя: ОСОБА_1