Ухвала
іменем України
13 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 425/3998/18
провадження № 51-211ск20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Рубіжанського міського суду Луганської області від 06 червня 2019 року та ухвалу Луганського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження,
встановив:
Ухвалою Верховного Суду колегії суддів Касаційного кримінального суду від 16 січня 2020 року касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 було повернуто на підставі п. 3 ч. 3 ст. 429 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Відповідно до ч. 4 ст. 429 КПК повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому КПК, у межах строку на касаційне оскарження.
На адресу Суду від засудженого ОСОБА_4 04 лютого 2020 року надійшла нова касаційна скарга на вирок Рубіжанського міського суду Луганської області від 06 червня 2019 року та ухвалу Луганського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року з доданим до неї клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження зазначених судових рішень.
Перевіривши матеріали провадження за касаційною скаргою, Суд дійшов висновку, що скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, з огляду на таке.
Відповідно до правил ч. 2 ст. 426 КПК касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії цього рішення.
При цьому, правило дотримання тримісячного строку для подання касаційної скарги має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу. Це правило надає сторонам кримінального провадження достатній строк для роздумів, у межах якого вони зобов'язані (мають право) вчинити процесуальну дію, чітко визначити свої аргументи та окреслити власну правову позицію.
З матеріалів провадження за скаргою вбачається, що копію ухвали апеляційного суду засуджений ОСОБА_4 отримав 01 жовтня 2019 року. Однак, до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою та клопотанням про поновлення йому строку на касаційне оскарження судових рішень звернувся 04 лютого 2020 року (згідно з відміткою штемпеля ДУ «Старобільський слідчий ізолятор»), тобто після закінчення встановленого ст. 426 КПК строку касаційного оскарження судових рішень.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 113 КПК процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у встановлений КПК строк також міститься у ст. 116 вказаного Кодексу.
Частиною 1 ст. 117 КПК передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причини пропуску цього строку. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
З огляду на системний аналіз норм процесуального закону під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
В обґрунтування поважності пропуску зазначеного строку засуджений ОСОБА_4 посилається на те, що з матеріалами кримінального провадження йому стало можливо ознайомитися лише з 20 січня 2020 року.
Однак, зазначена обставина не може вважатися поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки не є обставиною, пов'язаною дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливила своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
Таким чином, враховуючи те, що об'єктивних причин пропуску строку, які б касаційний суд міг визнати поважними, у поданому 04 лютого 2020 року клопотанні засудженим не наведено, підстав для поновлення строку на касаційне оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду колегія суддів не вбачає.
Відповідно до положень п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК у випадку, якщо касаційна скарга подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення касаційна скарга повертається.
У зв'язку з вищезазначеним, касаційну скаргу слід повернути засудженому з усіма доданими до неї матеріалами.
Враховуючи викладене та керуючись. п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Відмовити засудженому ОСОБА_4 в поновленні строку на касаційне оскарження вироку Рубіжанського міського суду Луганської області від 06 червня 2019 року та ухвали Луганського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року щодо нього.
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Рубіжанського міського суду Луганської області від 06 червня 2019 року та ухвалу Луганського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року щодо нього з усіма доданими до неї матеріалами, повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3