Постанова
Іменем України
13 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 755/984/19
провадження № 61-17935св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Державне підприємство «Сетам»,
третя особа - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 квітня 2019 року у складі судді Галагана В. І. та постанову Київського апеляційного суду від 04 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Желепи О. В., Кулікової С. В., Лапчевської О. Ф.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Державного підприємства «Сетам», третя особа: ОСОБА_2 , про визнання недійсним результатів електронних торгів.
Позов обґрунтовано тим, що на підставі виконавчого листа № 755/7694/15 Дніпровського районного суду м. Києва 06 квітня 2018 року Дніпровським районним відділом Державної виконавчої служби м. Києва було відкрито виконавче провадження № 56132600 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості на суму 2 758 324 грн 76 коп.
12 грудня 2018 року відбулися електронні торги з реалізації арештованого майна ОСОБА_1 , а саме садового будинку загальною площею 71,80 кв. м із земельною ділянкою, площею 0,0589 га, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , переможцем яких став ОСОБА_2
22 жовтня 2018 року позивачем було отримано від Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва висновок вартості вищезазначеного нерухомого майна, належного позивачу, складений ТОВ «Приватна експертна служба», відповідно до якого ринкова вартість нерухомого майна становить 594 770 грн без урахування податку на додану вартість. Разом з тим, позивач вважає, що ринкова вартість предмета оцінки є свідомо заниженою, оскільки згідно висновку про незалежну оцінку ринкової вартості оцінюваного майна, складеного ПП «СВ Девелопмент» на замовлення позивача, ринкова вартість об'єкта оцінки станом на 31 жовтня 2018 року становить 1 182 991 грн.
Ураховуючи викладене ОСОБА_1 , просила визнати недійсними результати електронних торгів, оформлені протоколом електронних торгів від 12 грудня 2018 року № 375382, з реалізації садового будинку загальною площею 71,80 кв. м із земельною ділянкою, площею 0,0589 га, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , належних на праві власності ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 19 квітня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено, що електронні торги проведено з порушенням вимог чинного законодавства України, тому немає підстав для визнання електронних торгів недійсними.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 04 вересня 2019 року апеляційну скаргу Головка Д. В. в інтересах ОСОБА_1 , залишено без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 квітня 2019 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову. Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У жовтні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що електронні торги з реалізації арештованого майна позивача ОСОБА_1 , які відбулися 12 грудня 2018 року проведені з порушенням вимог чинного законодавства України. Крім того, суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що майно реалізовано на торгах за заниженою вартістю. Крім того, суд безпідставно розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2019 року до Верховного Суду надійшли заперечення на касаційну скаргу від Державного підприємства «Сетам» та ОСОБА_2 , в яких вони просили залишити оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вони прийняті при всебічному та повному з'ясуванні обставин справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Постановою державного виконавця Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва відкрито виконавче провадження ВП № 56132600 з примусового виконання виконавчого листа № 755/7694/15, виданого Дніпровським районним судом м. Києва від 20 грудня 2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 2 758 324 грн 76 коп., а також накладено арешт на все майно, належне боржнику (а.с. 12, 104, 105, 106, 107-108, 110-111).
За даними інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 06 квітня 2018 року ОСОБА_1 на праві власності належить садовий будинок загальною площею 71,80 кв. м із земельною ділянкою, площею 0,0589 га, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 113-114).
28 вересня 2018 року державним виконавцем Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва прийнято постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, згідно якої описано та накладено арешт на садовий будинок (з господарськими будівлями і спорудами) загальною площею 71,80 кв. м із земельною ділянкою, площею 0,0589 га, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 125-127).
28 вересня 2018 року державним виконавцем Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва прийнято постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ТОВ «Приватна експертна служба» в особі директора Кирилюка П. В. для участі у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 755/7694/15, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 20 грудня 2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 2 758 324 грн 76 коп. (а.с. 129-130).
Згідно звіту про оцінку вартості, складеного оцінювачем ТОВ «Приватна експертна служба» від 10 жовтня 2018 року, копію якого 18 жовтня 2018 року було направлено на адресу ОСОБА_1 , вартість об'єкта оцінки -садового будинку (з господарськими будівлями і спорудами) загальною площею 71,80 кв. м із земельною ділянкою, площею 0,0589 га, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , на дату оцінки, без врахування ПДВ становить 594 770 грн (а.с. 131-132, 133, 134).
За даними звіту про оцінку майна, складеного ПП «СВ Девелопмент» за заявою ОСОБА_1 від 31 жовтня 2018 року, ринкова вартість об'єкта оцінки - садового будинку (з господарськими будівлями і спорудами) загальною площею 71,80 кв. м із земельною ділянкою, площею 0,0589 га, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , становить 1 182 991 грн (а.с. 10-11).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Порядок реалізації арештованого майна регулюється Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що згідно з цим Законом підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених частинами першою-третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.
Ураховуючи те, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами першою-третьою та частинами п'ятою, шостою статті 203 ЦК України, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина перша статті 215 ЦК України).
Для застосування наслідків недотримання вказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
Разом із тим слід зазначити, що оскільки виходячи зі змісту частини першої статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами електронних торгів, то підставами для визнання електронних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим порядком.
Враховуючи, те що позивач була повідомлена про результати оцінки майна, оскаржувала їх, проте вимоги останньої задоволені не були, суди попередніх інстанцій встановили недоведеність позивачем наявності підстав для визнання електронних торгів недійсними.
Доводи касаційної скарги про те, що майно було реалізовано на торгах за заниженою вартістю колегія суддів не приймає з огляду на наступне.
Доводи в касаційній скарзі про те, що майно було реалізовано на торгах за заниженою вартістю є безпідставними, оскільки відповідно до наведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку майна), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір.
Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій, належним чином дослідивши та давши оцінку поданим сторонами доказам, дійшли правильного висновку про те, що електронні торги з реалізації арештованого майна були проведені згідно з вимогами Закону України «Про виконавче провадження».
З огляду на те, що позивачем не було доведено порушення вимог Закону під час проведення електронних торгів, у суду відсутні правові підстави для визнання правочину з реалізації майна на електронних торгах недійсним.
Допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення електронних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (статті 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.
Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.
Зазначену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України: від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12, від 06 квітня 2016 року у справі № 6-342гс16.
Доводи в касаційній скарзі про те, що суд безпідставно розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін є необґрунтованими.
Відповідно до статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянуто будь-яку справу, віднесену до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з пунктом 5 частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного провадження не може бути розглянуто справу в якій ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; Станом на січень 2019 року вказана сума складала 960 500 грн.
Крім того, апеляційним судом розглянуто справу з викликом учасників в судове засідання, тобто надано позивачу повний доступ до суду, заслухано в судовому засіданні її представника.
Наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів стосовно установлених обставин справи, містять посилання на факти, які були предметом дослідження й оцінки судами, який їх обґрунтовано спростував. В силу вимог вищенаведеної статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 квітня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 вересня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: І. А. Воробйова
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк