Ухвала
12 лютого 2020 року
м. Київ
Провадження № 51-703 ск 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 5 квітня 2019 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 19 грудня 2019 року щодо нього у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018270200000217,
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з касаційною скаргою на вищевказані судові рішення.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що її слід залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків.
Так, згідно зі вказаною статтею в касаційній скарзі має бути вказано судове рішення, що оскаржується, наведено вимоги особи, яка подала касаційну скаргу,з їх обґрунтуванням і зазначено, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 КПК України.
За змістом ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. В частині 2 зазначеної статті визначено перелік підстав за наявності яких судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є: незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; застосування закону, який не підлягає застосуванню; неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту; призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Статтею 414 КПК України встановлено, що невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Отже, посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК України, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.
Всупереч указаним вимогам закону засуджений ОСОБА_4 не вказує на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК України, що є підставою для скасування чи зміни судових рішень, належним чином свої доводи не обґрунтовує.
Також засуджений зазначає про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, не погоджується з оцінкою доказів, наявних у матеріалах провадження, що відповідно до вимог ст. 438 КПК України не є підставою для скасування чи зміни судових рішень судом касаційної інстанції.
Згідно ч. 5 ст. 427 КПК України до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються, однак на порушення вказаної норми, до касаційної скарги засудженим не долучено копій оскаржуваних судових рішень.
Наявність вказаних недоліків, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів із дня отримання ухвали особою, котра подала касаційну скаргу.
Врахувавши вищенаведене, керуючись положеннями ст. 429 КПК України, з огляду на те, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу необхідно залишити без руху і надати строк на усунення недоліків.
Керуючись ст. 429 КПК України, Суд
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 5 квітня 2019 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 19 грудня 2019 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків скарги протягом 15 днів із дня отримання копії даної ухвали.
У разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, така скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_5 ОСОБА_2 ОСОБА_3