Постанова
Іменем України
05 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 325/939/16-ц
провадження № 61-23085св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Приазовського районного суду Запорізької області у складі судді
Пантилус О. П. від 13 вересня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду у складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Дашковської А. В., Кримської О. М., від 03 грудня 2019 року,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який було уточнено, до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя.
Позовна заява мотивована тим, що з липня 1994 року по серпень 2014 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , від якого у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка після розірвання шлюбу залишилася проживати разом з відповідачкою.
За час шлюбу ними було за спільні кошти придбано майно, а саме:
побутову техніку, меблі, спортивний інвентар, предмети домашнього
вжитку, а всього 47 одиниць спірного майна, загальною вартістю
293 729 грн, яке знаходиться у володінні та користуванні відповідачки
по АДРЕСА_1 , що підтверджується актом опису та арешту майна від 12 лютого 2016 року, складеним відділом державної виконавчої служби Приазовського районного управління юстиції Запорізької області.
Згоди щодо поділу вищевказаного майна вони дійти не можуть, а тому ОСОБА_1 на підставі статей 60, 69, 70 СК України просив
суд: поділити майно, набуте за час шлюбу з ОСОБА_2 , виділивши йому майно у вигляді меблів та побутової техніки згідно з переліку
із 14 найменувань на суму 131 010 грн; зобов'язати відповідачку передати йому виділене майно у власність; виділити ОСОБА_2 майно у вигляді меблів, побутової техніки, інструменту, спортивного інвентарю, а всього
34 предмети на суму 162 719 грн; стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошову компенсацію відповідно до рівності часток у спільному майні у розмірі 15 854,50 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 13 вересня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Поділено майно, набуте за час спільного сумісного проживання однією сім'єю. Виділено ОСОБА_1 : м'який куток червоного кольору, вартістю 8 600 грн; меблеву стійку «Флоренція», вартістю 8 800 грн; посудомийку «Аристон», вартістю 4 300 грн; супутниковий ресівер «Опенбокс» Х730, вартістю 1 100 грн; телевізор «SONY» 37 Р300, вартістю
7 150 грн; витяжку «Піраміда» червоного кольору, вартістю 3 935 грн;
газову варочну поверхню та духову шафу «Піраміда», вартістю 7 150 грн; кондиціонер LG C12LHE, вартістю 7 900 грн, а всього майна на суму
48 935 грн.
Виділено ОСОБА_2 : кухню «Селена» червоного кольору, вартістю
12 000 грн; обідній стіл, вартістю 1 000 грн; 6 кухонних стільців чорного кольору, загальною вартістю 1 500 грн; м'який куток світло золотистого кольору, вартістю 8 000 грн; комп'ютер «SAMSUNG» у зборі, вартістю
9 950 грн; пральну машину «ВІРПУЛ», вартістю 2 300 грн; мікрохвильову
піч «ДЕУ» КОС925ТВ, вартістю 1 400 грн; супутниковий ресівер «Опенбокс» Х800, вартістю 550 грн; пилосос «ТОМАС», вартістю 11 200 грн; пилосос «СКАРЛЕТ» VK8164HE, вартістю 625 грн; музичний центр «ФИЛИПС» МСМ 233, вартістю 2 300 грн; бігову доріжку R - 280, вартістю 12 500 грн, а всього майна на суму 63 325 грн.
Зобов'язано ОСОБА_2 передати у власність ОСОБА_1 виділене майно, а саме: м'який куток червоного кольору, вартістю
8 600 грн; посудомийку «Аристон», вартістю 4 300 грн; супутниковий
ресівер «Опенбокс» Х730, вартістю 1 100 грн; телевізор «SONY» 37 Р300, вартістю 7 150 грн; меблеву стійку «Флоренція», вартістю 8 800 грн; витяжку «Піраміда» червоного кольору, вартістю 3 935 грн; газову варочну поверхню та духову шафу «Піраміда», вартістю 7 150 грн; кондиціонер LG C12LHE, вартістю 7 900 грн. У решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, виходив із того, що
у силу статей 60, 69, 70 СК України спірне майно є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки було придбано за час шлюбу та за спільні кошти сторін у справі, його перелік підтверджується актом опису майна, складеним державним виконавцем під час виконання рішення суду щодо спору між тими самими особами. При цьому суд, врахувавши фактичні обставини справи, знаходження на утриманні відповідачки малолітньої доньки, визнав за можливе відступити від рівності часток сторін і виділити відповідачці майна більше, ніж припадає на її Ѕ частку, без стягнення грошової компенсації.
Наявність іншого майна позивач не довів.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 03 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 13 вересня 2019 року залишено без змін.
Погоджуючись із висновками районного суду, апеляційний суд також зазначив, що факт добровільного поділу майна під час розгляду справи не було доведено, сторони у справі не надали належні та допустимі докази дійсної вартості майна на час його поділу, а тому під час вирішення вказаного спору суд першої інстанції вірно врахував тільки те майно,
факт перебування якого у відповідачки не заперечується самою ОСОБА_2 , а також те майно, що зазначене в акті опису і арешту майна, виходячи із його середньої вартості.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати
й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
ОСОБА_1 судові рішення не оскаржив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали
з Приазовського районного суду Запорізької області. Зупинено виконання рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 13 вересня 2019 року до закінчення його перегляду у касаційному порядку.
У січні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про часткове задоволення позову, оскільки не врахували, що позивачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження кількості і вартості спільно нажитого майна,
не враховані інтереси дитини-інваліда, яка залишилася проживати разом
із нею. Також суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов помилкового висновку щодо поділу майна, виходячи із його середньої вартості, оскільки таке поняття як середня вартість майна не передбачене законодавством. Отже, вартість майна є неустановленою, а без встановлення дійсної вартості майна правильно визначити Ѕ його частин неможливо. Крім того, суди безпідставно врахували у загальну масу майна, яке підлягає поділу, та виділили їй майно, яке не є спільним сумісним майном колишнього подружжя, оскільки було придбане вже після розірвання шлюбу між ними.
Також зазначається, що суд апеляційної інстанції безпідставно стягнув
з неї за подання апеляційної скарги судовий збір, оскільки не врахував положення пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідного з якого вона, як законний представник дитини з інвалідністю, від сплати судового збору звільняється.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 60 СК Українимайно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно з частиною першою статті 69 СК Українидружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Отже, спільне майно подружжя, за відсутності домовленості між ними,
слід ділити порівну, з врахуванням обставин, що мають значення у справі, призначення речей, їх фактичного перебування у володінні одного
з подружжя та намірів щодо володіння та використання майна кожним з подружжя.
Частиною першою та другою статті 71 СК Українипередбачено, що майно, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовились про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Відповідно до частини другої статті 372 ЦК Україниу разі поділу майна,
яке є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників
у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.
Судом встановлено, що 02 липня 1994 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб, який розірвано рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 28 серпня 2014 року.
За час шлюбу у сторін у справі народилося двоє дітей: ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає з матір'ю ОСОБА_2 та згідно медичних довідок від 02 серпня 2016 року і 28 червня 2016 року, а також висновку
№ 11 від 26 липня 2016 року (т. 4, а. с. 99-102) у зв'язку із захворюванням перебуває на обліку і потребує постійного догляду.
Предметом спору у цій справі є майно, яке сторони набули за час шлюбу,
а саме: меблі, побутова техніка, предмети домашнього вжитку.
Згідно з акту опису та арешту майна від 12 лютого 2016 року (т. 5, а. с. 173; т. 6, а. с. 18-22), складеного державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого листа № 325/349/15-ц, виданого 29 вересня
2015 року Приазовським районним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 112 515,67 грн, у присутності понятих, описано і накладено арешт на майно: комп'ютер «SAMSUNG», кухня «Селена» червоного кольору, м'який куток червоного кольору, посудомийка «Арістон», пральна машина «Вірпул», мікрохвильова піч «ДЕУ» КОС925ТВ, два супутниковий ресівери, телевізор «SONY» 37 Р300, 2 пилососи «Томас»
і «Скарлет», меблева стінка, музичний центр «Філіпс», газова варочна поверхня та духова шафа і витяжка «Піраміда», обідній стіл скляний, кухонні стільці чорного кольору, м'який куток світло золотистого кольору та спальний гарнітур.
Вирішуючи спір, суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшли правильного висновку про те, що у силу статей 60, 69,
70 СК України спірне майно є спільною сумісною власністю колишнього подружжя, оскільки було придбано за час шлюбу та за спільні кошти, перелік цього майна підтверджується актом опису та арешту майна, складеним державним виконавцем під час виконання рішення суду щодо спору між тими самими особами. При цьому суди, врахувавши фактичні обставини справи, знаходження на утриманні відповідачки малолітньої доньки, визнали за можливе відступити від рівності часток сторін і виділити відповідачці майна більше, ніж припадає на її Ѕ частку, без стягнення грошової компенсації (частина третя статті 70 СК України).
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною сьомою вищевказаної статтіЦПК України передбачено, що
суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних
прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Колегія суддів погоджується із висновками судів щодо визначення
вартості майна, яке є предметом спору у цій справі, виходячи із його середньоринкової ціни, оскільки жодна із сторін не надали суду належних
та допустимих доказів дійсної вартості майна. При цьому клопотань
про призначення судової товарознавчої експертизи сторони у справі не заявляли, що є обов'язком сторони, яка оспорює цю вартість.
Доводи касаційної скарги щодо неврахування судами інтересів неповнолітньої доньки, яка залишилася проживати разом з матір'ю, безпідставні, так як суд при поділі майна колишнього подружжя відступив від рівності часток, виділивши відповідачці майна на більшу суму, ніж припадає на належну їй Ѕ частку, без стягнення грошової компенсації.
Посилання касаційної скарги ОСОБА_2 на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно стягнув з неї за подання апеляційної скарги судовий збір, так як не врахував, що відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» вона, як законний представник дитини з інвалідністю, від сплати судового збору звільнена також не заслуговують
на увагу, оскільки спір стосується поділу майна колишнього подружжя, а не майна дитини.
Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують,
на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, а в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.
При цьому, згідно з частиною третьою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 13 вересня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 03 грудня
2019 року залишити без змін.
Поновити виконання рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 13 вересня 2019 року.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Б. І. Гулько
І. А. Воробйова
Д. Д. Луспеник