07 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 243/2242/19
провадження № 61-22715 ск 19
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 01 серпня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 06 листопада 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця судового експерта Пальченко Ольги Юріївни про розірвання договору про надання послуг та стягнення грошових коштів,
1. У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Слов'янського місьскрайонного суду Донецької області з позовом до фізичної особи-підприємця судового експерта Пальченко О. Ю.про розірвання договору про надання висновку експертного дослідження, стягнення грошових коштів за невиконання договору в сумі 7 492,00 грн, суми збитків у розмірі 10 000,00 грн та суми моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн.
2. Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 01 серпня 2019 року позовні вимоги задоволено частково: розірвано договір про надання послуг про виконання письмового висновку експертного будівельно-технічного дослідження про відповідність фактичного користування земельною ділянкою, укладений 29 листопада 2016 року між судовим експертом Пальченко О. Ю. та ОСОБА_1.; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошові кошти, оплачені за договором про надання послуг, у сумі 7 492,00 грн;судовий збір компенсовано за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; відмовлено позивачу в задоволенні позовних вимог про стягнення суми збитків та суми моральної шкоди.
3. Постановою Донецького апеляційного суду від 06 листопада 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та фізичної особи-підприємця судового експерта Пальченко О. Ю. залишені без задоволення, а рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 01 серпня 2019 року залишено без змін.
4. 10 грудня 2019 року ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 01 серпня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 06 листопада 2019 року.
5. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків у розмірі 10 000,00 грн та моральної шкоди у сумі 10 000,00 грн, і ухвалити нове рішення, яким дані позовні вимог задовольнити.
6. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.
7. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М. від 23 грудня 2019 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги до 23 січня 2020 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.
8. На виконання вимог указаної вище ухвали, у встановлений суддею строк, ОСОБА_1 надіслала матеріали на усунення недоліків.
9. Дослідивши касаційну скаргу ОСОБА_1 , Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, з огляду на наступне.
10. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
11. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
12. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
13. Відповідно до пунктів 1, 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
14. Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
15. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
16. Як убачається з матеріалів касаційного провадження, ціна позову в даній справі становить 27 492,00 грн, яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102,00*100=210 200,00 грн).
17. Верховний Суд урахував ціну та предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства та дійшов висновку, що дана справа є незначної складності, ціна позову якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
18. Отже зазначена справа є малозначною у силу вимог закону та в силу своїх властивостей, а тому незалежно від того визнавали її такою суди першої чи апеляційної інстанцій, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
19. Разом із цим, касаційна скарга не містить посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
20. У касаційній скарзі ОСОБА_1 указує, що суди першої та апеляційної інстанцій, при винесенні оскаржуваних судових рішень, належним чином не дослідили надані докази та дійшли помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення суми збитків та суми моральної шкоди. Однак, зазначені ОСОБА_1 аргументи суд вважає необґрунтованими, оскільки вони за своїм змістом не відповідають вимогам пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України та зводяться до переоцінки доказів і незгоди з фактичними обставинами, встановленими судами першої та апеляційної інстанцій. Інших належних та обґрунтованих доводів, які б свідчили про можливість відкриття касаційного провадження в малозначній справі заявником у касаційній скарзі не наведено, а тому суд приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
21. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
22. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
23. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
24. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
25. З урахуванням указаного, оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 394 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 01 серпня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 06 листопада 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця судового експерта Пальченко Ольги Юріївни про розірвання договору про надання послуг та стягнення грошових коштів.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя: В. М. Ігнатенко