Постанова
Іменем України
04 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 2-7072/09
провадження № 61-20927св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,
особа, яка подала касаційну скаргу - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» на ухвалу Апеляційного суду Харківської області у складі судді Кругової С. С. від 08 лютого 2018 року,
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності.
В обґрунтування позову вказала, що відповідач, якій належить житловий будинок АДРЕСА_1 та яка відчужила їй вказаний будинок за письмовим договором купівлі-продажу від 28 листопада 2008 року, ухиляється від нотаріального посвідчення цього договору.
За таких обставин позивач просила суд визнати вказаний договір купівлі-продажу будинку дійсним та визнати за нею право власності на цей будинок.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 28 травня 2009 року до участі у розгляді справи в якості третьої особи залучено акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк».
Рішенням Московського районного суду м. Харкова у складі судді Єлізарова І. Є. від 06 серпня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 28 листопада 2008 року, дійсним.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 08 лютого 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Дельта банк» на рішення Московського районного суду м. Харкова від 06 серпня 2009 року.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що 08 грудня 2011 року між публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними та зобов'язальними договорами, позичальником та іпотекодавцем у яких є ОСОБА_2 . У серпні 2009 року представник ПАТ «УкрСиббанк» отримав копію оскаржуваного рішення суду від 08 грудня 2011 року, проте своїм правом на апеляційне оскарження рішення суду банк не скористався. Оскільки ПАТ «Дельта Банк» як правонаступник у вказаних кредитних правовідносинах ПАТ «УкрСиббанк» подав апеляційну скаргу у січні 2018 року, тобто після спливу 9 років з дня ухвалення судового рішення, то у відкритті апеляційного провадження слід відмовити на підставі частини другої статті 358 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2018 року до Верховного Суду, публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу на розгляд до цього ж суду, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що ПАТ «Дельта Банк» не був залучений судом першої інстанції до участі у розгляді справи, а тому про існування оскаржуваного судового рішення, яким вирішено питання про його права та обов'язки, дізнався лише 22 січня 2018 року та подав апеляційну скаргу 31 січня 2018 року. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив ПАТ «Дельта Банк» у відкритті апеляційного провадження.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 25 квітня 2018 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 06 серпня 2009 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності.
Визнано договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 28 листопада 2008 року, дійсним.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .
За договором іпотеки, укладеним 09 травня 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 , остання передала в іпотеку банку земельну ділянку, на якій знаходиться вказаний житловий будинок.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 28 травня 2009 року до участі у розгляді справи в якості третьої особи залучено акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк».
У серпні 2009 року представник ПАТ «УкрСиббанк» отримав копію оскаржуваного рішення суду від 06 серпня 2009 року, проте своїм правом на апеляційне оскарження рішення суду банк не скористався.
08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними та зобов'язальними договорами, позичальником та іпотекодавцем, зокрема земельної ділянки, на якій розміщений вказаний житловий будинок, у яких є ОСОБА_2
ПАТ «Дельта Банк» як правонаступник у вказаних кредитних правовідносинах ПАТ «УкрСиббанк» подав апеляційну скаргу на рішення Московського районного суду м. Харкова від 06 серпня 2009 року у січні 2018 року.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 08 лютого 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Дельта банк» на рішення Московського районного суду м. Харкова від 06 серпня 2009 року.
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).
При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
Відповідно до частин першої, третьої статті 294 ЦПК України в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції, заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18) зроблено висновок про те, що незалежно від часу відкриття провадження у справі, при здійсненні процесуальних дій застосовується той процесуальний закон, який діє на момент вчинення таких дій (частина третя статті 3 ЦПК України).
Оскільки ПАТ «Дельта Банк» звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції 31 січня 2018 року, то апеляційний суд обґрунтовано керувався нормами ЦПК України в редакції, чинній на час подання такої скарги.
Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Згідно зі статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Аналогічний за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).
Доводи касаційної скарги про те, що ПАТ «Дельта Банк» не був залучений до участі у цій справі, а тому має право на оскарження судового рішення від 06 серпня 2009 року з часу, коли він дізнався про його існування (січень 2018 року), суд вважає необгрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до положень частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд апеляційної інстанції встановив, що у зв'язку з відступленням 08 грудня 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» прав вимоги за кредитними та зобов'язальними договорами, позичальником та іпотекодавцем у яких є ОСОБА_2 , на користь ПАТ «Дельта Банк» відбулась заміна кредитора у зобов'язанні, який набув цих прав в обсязі і на умовах, що існували станом на 08 грудня 2011 року у ПАТ «УкрСиббанк».
Відповідно до частини другої статті 37 ЦПК України 2004 року усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Встановивши, що ПАТ «Дельта Банк» подало апеляційну скаргу після спливу 9 років з дня ухвалення рішення місцевим судом, хоча як правонаступник ПАТ «УкрСиббанк» у цих правовідносинах було обізнане про оскаржуване судове рішення ще у грудні 2011 року, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі частини другої статті 358 ЦПК України.
У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Виходячи із зазначених критеріїв, ЄСПЛ визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членами Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 2004 року у справі «Нешев проти Болгарії »).
Враховуючи викладене, ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску заявником строку на апеляційне оскарження більш ніж на один рік з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення відповідає нормам процесуального закону, а доводи касаційної скарги висновків цього суду не спростовують і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи, що відповідно до вищенаведеної статті 400 ЦПК України перебуває поза межами повноважень Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 401 та частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування.
Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 08 лютого 2018 року - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара