Ухвала
05 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 594/433/19
провадження № 61-16863св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Науково-виробниче фермерське господарство «Компанія Маїс»,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Науково-виробничого фермерського господарства «Компанія Маїс»на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 22 травня 2019 року у складі судді Губіш О. А. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року у складі колегії суддів : Ходоровського М. В., Бершадської Г. В., Ткач О. І.,
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Науково-виробничого фермерського господарства «Компанія Маїс» (далі - НВФГ «Компанія Маїс») про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди.
Просивпоновити йому строк звернення до суду з позовною вимогою до НВФГ «Компанія Маїс» про поновлення на роботі; визнати незаконним та скасувати
наказ НВФГ «Компанія Маїс» № 117-к від 28 грудня 2017 року про його звільнення з посади менеджера з питань регіонального розвитку; поновити його на посаді менеджера з питань регіонального розвитку НВФГ «Компанія Маїс» з 27 листопада 2017 року; стягнути з НВФГ «Компанія Маїс» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27 листопада 2017 року по 27 листопада 2018 року в розмірі 64799, 28 грн. (за вирахуванням сум податку та інших обов'язкових платежів); допустити негайне виконання рішення суду в частині його поновлення на посаді менеджера з питань регіонального розвитку НВФГ «Компанія Маїс» та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі стягнення за один місяць; стягнути з НВФГ «Компанія Маїс» на його користь моральну шкоду у розмірі 20000 грн та стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1536, 80 грн.
Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 22 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року, позов задоволено частково.
Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до Борщівського районного суду Тернопільської області з позовною вимогою до НВФГ «Компанія Маїс» про поновлення на роботі.
Визнано незаконним наказ НВФГ «Компанія Маїс» № 117-к від 28 грудня 2017 року про звільнення ОСОБА_1 з посади менеджера з питань регіонального розвитку.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді менеджера з питань регіонального розвитку НВФГ «Компанія Маїс» з 27 листопада 2017 року.
Стягнуто з НВФГ «Компанія Маїс» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27 листопада 2017 року по 27 листопада 2018 року у розмірі 72 965,70 грн (за вирахуванням сум податку та інших обов'язкових платежів).
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про стягнення судових витрат.
У вересні 2019 року НВФГ «Компанія Маїс» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в які просить скасувати Борщівського районного суду Тернопільської області від 22 травня 2019 року у складі судді Губіш О. А. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі, витребувана цивільна справа із суду першої інстанції.
У жовтні 2019 року матеріали цивільної справи № 594/433/19надійшли до Верховного Суду та передані судді-доповідачу Дундар І. О.
Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Водночас ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 червня 2019 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 813/402/17 (провадження № 61-609апп19) за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (далі - управління ДСНС), третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на службі, стягнення середньомісячного заробітку, за касаційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року .
Таке рішення касаційного суду мотивоване необхідністю відступити від правового висновку, викладеного у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 липня 2018 року (справа № 355/1218/17).
У зазначеному судовому рішенні, ухваленому за результатами розгляду трудового спору щодо оскарження з підстав незастосування визначених частиною третьою статті 119 КЗпП гарантій наказу роботодавця про звільнення працівника на підставі пункту 3 статті 36 КЗпП України, суд, проаналізувавши положення статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII), дійшов висновку про неправомірність звільнення особи, адже рішень про повну демобілізацію усіх призваних під час мобілізації військовослужбовців та переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу Президент України не приймав, а тому на працівника поширюються гарантії щодо збереження місця роботи (посади) та середнього заробітку на підприємстві, встановлені статтею 119 КЗпП України та частиною другою статті 39 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).
На переконання Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, норми частини другої статті 39 Закону № 2232-XII та частин третьої, четвертої статті 119 КЗпП України не підлягають застосуванню до наведених у цих нормах категорій працівників.
Ухвалою Великої Палати Верховного суду від 03 липня 2019 року справу № 813/402/17 (провадження № 11-609апп19) прийнято та призначено до розгляду на 25 березня 2020 року.
У цій справі № 594/433/19 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до НВФГ «Компанія Маїс» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди. Предметом позову є протиправність звільнення позивача з посади у зв'язку з призовом на військову службу, оскільки звільнення відбулося під час дії особливого періоду, а тому відповідно до статті 119 КЗпП України місце служби та інші гарантії позивача підлягали збереженню.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 594/433/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 813/402/17(провадження № 11-609апп19).
Керуючись статтею 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційне провадження у справі № 594/433/19 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 813/402/17.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Коротенко
Є. В. Краснощоков