Постанова
Іменем України
22 січня 2020 року
м. Київ
справа № 168/847/18
провадження № 61-18861св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Галиновільська сільська рада Старовижівського району Волинської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Данилюк В. А., Карпук А. К., Шевчук Л. Я.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Галиновільської сільської ради Старовижівського району Волинської області (далі - Галиновільської сільської ради), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та просив визнати за ним у порядку спадкування за заповітом після смерті сестри ОСОБА_4 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 .
Свої вимоги обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина на належне їй майно, зокрема на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_4 склала заповіт, відповідно до якого заповіла йому зазначений вище житловий будинок. Вказує, що він є єдиним спадкоємцем за заповітом, однак нотаріусом йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Старовижівського районного суду Волинської областівід 24 червня 2019 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться на АДРЕСА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивач в установленому законом порядку прийняв спадщину, однак не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказаний вище будинок через відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів, у зв'язку з чим дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення. При цьому судом встановлено, що інших спадкоємців за заповітом, чи таких, що мають право на обов'язкову частку у спадщині та які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 , не має.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_3 оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 05 серпня 2019 року відкрито апеляційне провадження.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року зупинено апеляційне провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням у справі № 169/144/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Новосілківська сільська рада Турійського району Волинської області, ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, яка розглядається Турійським районним судом Волинської області.
Зупиняючи апеляційне провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з взаємопов'язаності даної справи та справи № 169/144/19, оскільки без вирішення питання про визнання заповіту недійсним неможливий перегляд оскаржуваного рішення у даній справі в апеляційному порядку.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Судуз касаційноюскаргою, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Волинського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що зупиняючи провадження у цій справі апеляційний суд не з'ясував чи має право ОСОБА_3 на спадщину після смерті ОСОБА_4 , оскільки спадщину після її смерті вона не приймала, доказів родинних відносин між ними не надала. Також вказує, що протягом всього розгляду справи судом першої інстанції відзиву на позов, доказів, які б могли вплинути на розгляд справи, ОСОБА_3 до суду не подавала, з клопотанням про зупинення провадження у справі до суду першої інстанції не зверталася, однак апеляційний суд на вказане уваги не звернув.
Вважає, що зупинення апеляційного провадження у справі порушує лише його права, як єдиного спадкоємця після смерті ОСОБА_4 , тоді як дії ОСОБА_3 свідчать про умисне затягування розгляду даної справи.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
08 листопада 2019 року справа № 168/847/18 надійшла до Верховного Суду.
25 листопада 2019 року ОСОБА_3 направила до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а ухвалу Волинського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом про визнання права власності в порядку спадкування піля смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
16 травня 2019 року Турійським районним судом Волинської області відкрито провадження у справі № 169/144/19, предметом оскарження у якій є заповіт ОСОБА_4 , посвідчений 16 червня 2005 року секретарем Новосілківської сільської ради Турійського району Волинської області, реєстраційний № 28.
Зупиняючи апеляційне провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з взаємопов'язаності даної справи та справи № 169/144/19.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У пункті шостому частини першої статті 251 ЦПК України передбачено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Підстава, передбачена пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України, виникає в процесі тоді, коли ухвалення рішення можливо після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для даної справи, в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.
Встановивши, що у справі № 168/847/18 предметом оскарження є заповіт ОСОБА_4 , а у даній справі позивач просить визнати за ним право власності на майно в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , апеляційний суд обґрунтовано вважав, що без вирішення питання про визнання заповіту недійсним неможливий апеляційний розгляд цієї справи, у зв'язку з чим дійшов правильного висновку про зупинення апеляційного провадження у справі.
Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов?язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для їх скасування. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Волинського апеляційного суду від 19 вересня 2019 рокубез змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Волинського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийВ. О. Кузнєцов
Судді:В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. А. Стрільчук
М. Ю. Тітов