Справа №702/1040/19
Провадження №2/702/78/20
13 лютого 2020 року м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області
під головуванням судді: Мазай Н. В.
за участю секретаря судового засідання : Шковири А.М.
сторони: не з'явилися
розглянув у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Монастирищенської районної ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору КНП «Монастирищенська центральна районна лікарня» Монастирищенської районної ради Черкаської області про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення,
Заступник керівника Уманської місцевої прокуратури, в інтересах держави в особі Монастирищенської районної ради 27.12.2019 звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Підставою своїх вимог вважає, те що ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він 10.11.2019, близько 22 год 00 хв, перебуваючи в житловому будинку, що розташований по АДРЕСА_1 , під час суперечки з ОСОБА_2 , яка виникла між ними на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно наніс декілька ударів руками та ногами по голові останнього, чим спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, розлогого синця лиця, забійної рани нижньої губи, які згідно висновку експерта Уманського МРВ КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» №05-7-01/907 від 26 листопада 2019 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Правова кваліфікація умисних дій ОСОБА_1 визначена як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, передбачене ч.2 ст.125 КК України.
Ухвалою Монастирищенського районного суду від 05.12.2019 задоволено клопотання потерпілого ОСОБА_2 про відмову від обвинувачення у кримінальному провадженні за ч.2 ст.125 КК України відносно обвинуваченого ОСОБА_1 та закрито кримінальне провадження за нереабілітуючої підстави - п.7 ч.1 ст.284 КПК України.
Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КНП «Монастирищенська центральна районна лікарня» протягом 7 ліжко-днів, а саме в період з 11.11.2019 по 18.11.2019. За даний період, при вартості 1 ліжко-дня 578,32 грн, згідно довідки КНП «Монастирищенська центральна районна лікарня» №160 від 09.12.2019, на лікування ОСОБА_2 витрачена сума 4048,24 грн, чим завдано матеріальних збитків державі на вказану суму.
Оскільки, саме злочинними діями ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 було заподіяно умисні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, внаслідок якого останній лікувався у хірургічному відділенні КНП «Монастирищенська центральна районна лікарня» та враховуючи те, що відповідачем в добровільному порядку шкода не відшкодована, тому є всі підстави для стягнення з відповідача витрат на лікування потерпілого, тобто матеріальних збитків завданих державі внаслідок вчиненого відповідачем кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.
Відповідно до ч.7 ст.128 КПК України, особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п.3 ст.131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно ч.3 ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до Статуту КНП «Монастирищенська центральна районна лікарня» Монастирищенської районної ради (далі - Підприємство), яке є правонаступником Монастирищенської центральної районної лікарні, затвердженого рішенням Монастирищенської районної ради від 29 серпня 2019 року №39-14/УІІ, майно підприємства є власністю територіальних громад міста, селища та сіл Монастирищенського району в особі Монастирищенської районної ради. Засновником, власником та органом управління майном підприємства є територіальні громади міста, селища та сіл Монастирищенського району в особі Монастирищенської районної ради (далі - Засновник). Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним Засновнику.
Управління Підприємством здійснює Монастирищенська районна рада, затверджує фінансовий план та контролює його виконання.
Згідно листа Монастирищенської районної ради № 310/01-20 від 16.12.2019 Монастирищенська районна рада є засновником КНП «Монастирищенська центральна районна лікарня», майно для забезпечення статутної діяльності лікарні належить до районної комунальної власності та передане в оперативне управління цьому закладу. Витрати понесені медичною установою на лікування потерпілих від злочину та їх непогашення призводять до ненадходження коштів до місцевого бюджету, що створює навантаження на бюджет та ускладнює процес безкоштовного лікування осіб, які цього потребують, чим завдається істотна шкода державним інтересам.Водночас, додержання всіма учасниками суспільних відносин принципу законності, який закріплено у ст.68 Конституції України, є обов'язковою умовою досягнення загальнонаціональної мети українського народу - побудови демократичної, соціальної, правової держави.Таким чином, дії ОСОБА_1 порушують не лише матеріальні інтереси держави, а і нематеріальні - порушення принципів законності та верховенства права, що закріплені Конституцією України.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування» районна рада є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
Стаття 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлює, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.Вказані положення Закону надають Монастирищенській районній раді право на захист інтересів громади щодо забезпечення належного матеріально-технічного та фінансового забезпечення галузі охорони здоров'я, у тому числі право на звернення до суду в спосіб, передбачений ст.16 Цивільного кодексу України.
Згідно листа Монастирищенської районної ради №310/01-20 від 16.12.2019 заходи щодо відшкодування збитків, завданих медичній установі районною радоюне вживалися та підстави її представництва прокуратурою оскаржуватися не будуть.
Таким чином, Монастирищенська районна рада неналежним чином виконує покладені на неї обов'язки, що дає право Уманській місцевій прокуратурі вживати заходи представницького характеру на захист інтересів держави в порядку, передбаченому ст.23 ЗУ «Про прокуратуру». Просить стягнути із відповідача витрати, понесені закладом охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину в сумі 4 048,24 грн., які підлягають зарахуванню до районного бюджету.
Ухвалою суду від 11.01.2020 відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового розгляду за правилами загального позовного провадження.
Відповідач відзив до суду не надіслав.
В підготовче судове засідання прокурор не з'явився. Про дату, час та місце підготовчого розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. На адресу суду надав заяву відповідно до якої просить справу розглянути у його відсутність. Позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задоволити.
В підготовче судове засідання представник позивача Монастирищенської районної ради не з'явився. Про дату, час та місце підготовчого розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. На адресу суду надав заяву відповідно до якої просить справу розглядати у відсутності їх представника.
В підготовче судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явився. Про дату, час та місце підготовчого розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. На адресу суду надав заяву відповідно до якої позовні вимоги визнає повністю та не заперечує проти їх задоволення. Просить справу розглядати у його відсутність.
В підготовче судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору КНП «Монастирищенська центральна районна лікарня» не з'явився. Про дату, час та місце підготовчого розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. На адресу суду надав клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Враховуючи, що підготовчий розгляд справи відбувається у відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Перевіривши викладені у заявах по суті справи обставини та безпосередньо дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявних для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні.
Згідно ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд ухвалює рішення про його задоволення за наявності до того законних підстав.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до п.3 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до ч. 3 ст.56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно ч. 4 ст.56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 встановлено, що поняття «інтереси держави» є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає з посиланням на законодавство підстави подання позову, вказує, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 05.12.2019 кримінальне провадження №1-кп/702/134/19 про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 125 закрито відповідно до п.7 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення ( а.с. 8). За змістом мотивувальної частини вищезазначеної ухвали суду встановлено, що ОСОБА_1 10 листопада 2019 року близько 22 год 00 хв, перебуваючи в житловому будинку, що розташований по АДРЕСА_1 , під час суперечки з ОСОБА_2 , яка виникла між ними на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно наніс декілька ударів руками та ногами по голові останнього, чим спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, розлогого синця лиця, забійної рани нижньої губи, які згідно висновку експерта Уманського МРВ КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» №05-7-01/907 від 26 листопада 2019 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Вказана ухвала вступила у законну силу.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Постановою КМ України від 16 липня 1993 року № 545 затверджено Порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання ( далі - Порядок).
У відповідності до п. 2 Порядку сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілому, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу.
За змістом відповіді КНП «Монастирищенська центральна районна лікарня» №160 від 09.12.2019, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно перебував на стаціонарному лікуванні хірургічному відділенні з 11.11.2019 по 18.11.2019 - 7 ліжко - днів. Вартість 1 ліжко-дня у листопаді 2019 року склала 578,32 грн., вартість перебування у лікарні 4048, 24 грн, без вартості затрачених пацієнтом медикаментів (а.с.10).
У відповідності до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільний позов в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Доказів звернення з даним цивільним позовом та його вирішення у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 125 КК України суду не надано.
Під час розгляду справи достовірно встановлено та вбачається із матеріалів справи, а саме із відповіді Монастирищенської районної ради Черкаської області від 16.12.2019 № 310/01-20, те що Монастирищенська районна рада є засновником КНП «Монастирищенська центральна районна лікарня», майно для забезпечення статутної діяльності належить до районної комунальної власності та передане в оперативне управління цьому закладу (а. с. 12). Тому, прокурором саме в інтересах Монастирищенської районної ради і заявлено позовні вимоги про стягнення коштів за перебування в лікувальному закладі потерпілого від злочину.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов обґрунтований, підтверджений доказами, відповідач позов визнав повністю, не заперечує проти його задоволення, а тому позов підлягає до задоволення повністю в підготовчому судовому засіданні.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Тому судові витрати підлягають стягненню із відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2-7, 9-13, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов заступника керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Монастирищенської районної ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору КНП «Монастирищенська центральна районна лікарня» про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення задовільнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Монастирищенської районної ради витрати понесені закладом охорони здоров"я на лікування потерпілого від злочину в сумі 4048 (чотири тисячі сорок вісім) гривень 24 коп. (реквізити рахунку ЄДРПОУ 02005390, Черкаське ГРУ АТ КБ «Приватбанк», МФО 354347, р/р UА 693543470000026005051551281).
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 1921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) гривню.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Уманська місцева прокуратура Черкаської області, місцезнаходження: вул. Гайдамацька,16 м. Умань Черкаської області, 20300.
Монастирищенська районна рада, місцезнаходження вул. Соборна, 121 м. Монастирище Черкаської області, 19101.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серія НОМЕР_1 виданий Монастирищенським РС УДМС України в Черкаській області 21.11.2013, місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору: КНП «Монастирищенська центральна районна лікарня», місцезнаходження: вул. Соборна,1 м. Монастирище Черкаської області, 19101, код ЄДРПОУ 02005390.
Суддя: Н.В. Мазай