Справа №523/7852/18
Провадження №1-кп/523/340/20
про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
30 січня 2020 року
Суворовський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора Одеської місцевої прокуратури №4 - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
підсудного - ОСОБА_5
в ході розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12018160490002200 від 10.05.2018 року, за №12018160490000800 від 13.02.2018 року, за №1201816049000119 від 03.03.2018 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ромни Сумської області, українця за національністю, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого малолітніх дітей 2014, 2016 років народження, зі слів - працюючого за договором двірником у ЖЕКУ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , до затримання фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, у тому числі:
- 02.06.2016 року Жовтневим районним судом м.Харкова за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76 цього ж Кодексу звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки,
у скоєнні злочинів, передбачених ч.ч.2, 3 ст.186, ч.2 ст.185 КК України, -
На розгляді Суворовського районного суду м.Одеси знаходиться означене кримінальне провадження та під час судового провадження ухвалою попереднього складу суду від 10.10.2019 року підсудному ОСОБА_5 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в «ОУВП №21» Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, до 08.12.2019 року.
Прокурором ОСОБА_3 в судовому засіданні подано і підтримано письмове клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підсудного ОСОБА_5 , мотивуючи його тим, що судовий розгляд триває, строк тримання підсудного під вартою спливає, а ризики, передбачені ст.177 КПК України (зокрема, переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків, вчинення іншого злочину), не відпали.
Заслухавши в судовому засіданні клопотання і позицію прокурора ОСОБА_3 , а також вислухавши позицію захисника ОСОБА_4 та підсудного ОСОБА_5 , які не погоджуючись з доводами прокурора, просили змінити підсудному запобіжний захід на домашній арешт, дослідивши наявні в розпорядженні суду матеріали провадження, суд доходить наступного.
Згідно з ч.ч.1, 2, 3 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого, а вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу та до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно ст.177 наведеного Кодексу, метою застосування запобіжного заходу, наряду з іншим, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжувати злочинну діяльність.
З огляду на ст.178 вказаного Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
За п.5 ч.2 ст.183 зазначеного Кодексу, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
За обвинувальними актами, підсудному ОСОБА_5 висунуте обвинувачення у скоєнні тяжких й середньої тяжкості злочинів, передбачених ч.ч.2, 3 ст.186, ч.2 ст.185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого повторно та поєднаного з проникненням в інше приміщення, а також - таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за сукупністю яких визначена можливість призначення найбільш суворого покарання у виді позбавлення волі строком до восьми років.
Як слідує з обвинувального акту та встановлено під час судового провадження, незважаючи те, що підсудний ОСОБА_5 утримається під вартою з 10.05.2018 року, має 3-х малолітніх дітей, до затримання тимчасово проживав в м.Одесі та працював за договором двірником у ЖЕКУ, останній обвинувачується у вчиненні ряду тяжких й середньої тяжкості злочинів, не має місця реєстрації в м.Одесі чи в Одеській області, є раніше неодноразово судимою особою за аналогічні майнові злочини та інкриміновані йому діяння мали місце в період іспитового строку за попереднім вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 02.06.2016 року, що у випадку доведеності його провини в конкретному випадку тягне призначення покарання з урахуванням положень ст.71 КК України, яке належить відбувати реально, а вказаний підсудний, до того ж, за відомостями УІТ МВС України, протягом певного часу перебував у розшуку як особа, яка ухилялась від відбування покарання з випробуванням за наведеним вироком.
Викладені обставини, незважаючи на досить тривалий термін перебування підсудного ОСОБА_5 під вартою, у своєї сукупності свідчать про стійкість позиції вказаного підсудного до скоєння протиправних діянь й обґрунтовують існування ризиків вчинення нових злочинів, обумовлюють недостатню міцність соціальних зв'язків останнього в місці його фактичного проживання на території Одеського регіону, що у контексті загрози призначення покарання в разі доведеності провини у цьому кримінальному провадженні у виді позбавлення волі строком до восьми років, підтверджують актуальність раніше встановлених в судовому засіданні й передбачених ст.177 КПК України ризиків, а також об'єктивно доводять існування ризиків можливого подальшого ухилення підсудного від суду та незаконного впливу на потерпілих і свідків, внаслідок чого, станом на теперішній час жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належне виконання підсудним процесуальних обов'язків та запобігти означеним ризикам.
Оцінюючи ж доводи захисника ОСОБА_4 щодо зміни підсудному ОСОБА_5 запобіжного заходу на домашній арешт, суд вважає їх необґрунтованими, оскільки станом на теперішній час, запропонований стороною захисту запобіжний захід є неспівмірним з інкримінованими підсудному обставинами і тяжкістю висунутого йому обвинувачення, його наслідками та характеризуючими особу підсудного даними, адже стороною захисту не наведено переконливих підстав застосування такого м'якого запобіжного заходу до підсудного, що обумовить гарантії його явки до суду та належну процесуальну поведінку.
Отже, приймаючи до уваги викладене та виходячи із визначених в обвинувальних актах обставин інкримінованих підсудному ОСОБА_6 злочинів, ураховуючи перебування останнього протягом певного часу у розшуку за попереднім вироком суду, суд доходить висновку про те, що на даному етапі провадження жоден із більш м'яких запобіжних заходів до означеного підсудного не може забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а відтак клопотання прокурора ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.
Втім, виходячи з того, що за ухвалою суду від 20.05.2019 року, при продовженні підсудному ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якості альтернативного запобіжного заходу, судом визначено розмір застави у відповідному розмірі, встановленому ч.5 ст.182 КПК України, а тому, в разі внесення вказаним підсудним або заставодавцем наведеного в означеній ухвалі суду розміру застави, внаслідок чого підсудний має бути звільненим з-під варти, на останнього мають бути покладені відповідні обов'язки за ч.7 ст.42, ч.5 ст.194 цього ж Кодексу.
Керуючись ст.ст.26, 177-178, 182-183, 193-194, 196, 331, 369-372, ч.2 ст.376, Главою 18 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Одеської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підсудному ОСОБА_5 , обвинуваченому у скоєнні злочинів, передбачених ч.ч.2, 3 ст.186, ч.2 ст.185 КК України, - задовольнити частково.
Продовжити на час подальшого судового розгляду підсудному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у скоєнні злочинів, передбачених ч.ч.2, 3 ст.186, ч.2 ст.185 КК України, строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в «ОУВП №21» Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, строком на 2 місяці, тобто до 29 березня 2020 року.
У разі внесення застави у розмірі, визначеному ухвалою суду від 20.05.2019 року (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять гривень), покласти на підсудного ОСОБА_5 наступні обов'язки: повідомити суд про своє місце проживання та прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з міста Одеси без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування із потерпілими та свідками в даному провадженні.
Додатково роз'яснити підсудному ОСОБА_5 , що згідно зі ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, з метою забезпечення виконання підсудним покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків, а застава може бути внесена як самими підсудним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), після чого підсудний звільняється з-під варти.
В силу ч.ч.8, 10 ст.182 КПК України, також роз'яснити підсудному ОСОБА_5 , що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору, а у разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підсудного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ст.194 цього Кодексу.
Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та виконання покладених обов'язків у разі внесення застави, закінчується 29.03.2020 року.
Копії ухвали направити для виконання начальникові «ОУВП №21» Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, а також надати іншим заінтересованим особам.
На підставі Рішення Конституційного Суду України №4рп-2019 від 13.06.2019 року, ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Суддя: ОСОБА_1