Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/2246/19
Номер провадження: 2/511/79/20
13 лютого 2020 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Іванової О. В.,
за участю секретаря судового засідання - Кирилової І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
22.11.2019 року на адресу Роздільнянського районного суду Одеської області звернувся позивач ОСОБА_1 з позовною заявою до відповідачів Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки, яка розташована на території Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , розміром 2,15 га, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; кадастровий номер земельної ділянки: №1 5123955400010020413 та №2 5123955400010020414, яка на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 063272, виданого 17.01.2005 року на підставі розпорядження Роздільнянської районної державної адміністрації № 654/А-04 від 29.10.2004 року належала ОСОБА_4 . Заповіт спадкодавцем складено не було, тому має місце спадкування за законом. Дружина спадкодавця ОСОБА_3 , звернулася до нотаріальної контори із заявою про відмову від належної їй спадщини, яка залишилася після смерті чоловіка - ОСОБА_4 на користь її сина ОСОБА_1 , позивача по справі. Син спадкодавця ОСОБА_2 на спадщину не претендував та із заявою до нотаріуса не звертався. На його звернення до приватного нотаріуса Роздільнянського районного нотаріального округу приватний нотаріус Фішера Б.І. відмовив йому з приводу прийняття спадщини та повідомив, що він пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини та було рекомендовано звернутись до суду. У зв'язку з вищевикладеним позивач просить суд визначити йому додатковий строк тривалістю 1 (один) місяць з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 28.11.2019 року провадження по справі відкрито, до участі у розгляді справи було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 . Розгляд вказаної цивільної справи призначено в порядку загального позовного провадження до підготовчого судового засідання. (а.с.28).
Ухвалою суду від 16.01.2020 року за клопотанням позивача ОСОБА_1 від приватного нотаріуса Роздільнянського районного нотаріального округу Одеської області Фішера Б.І. було витребувано належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .(а.с.50;54), підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 13.02.2020 року. (а.с.55).
24.01.2020 року на адресу суду від приватного нотаріуса Роздільнянського районного нотаріального округу Одеської області Фішера Б.І. надійшла інформація що за даними Спадкового реєстру(Інформаційні довідки із Спадкового реєстру від 23 січня 2020 року № 591170 - 71) спадкова справа щодо майна ОСОБА_4 , 1935 року народження, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , приватним нотаріусом не відкривалась. (а.с.61).
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав на адресу суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, справу розглянути за його відсутності. (а.с.45)
Представник відповідача - голова Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області в судове засідання не з'явився, надав на адресу суду заяву, відповідно до якої з матеріалами позовної заяви ознайомлений в повному обсязі, ніяких заперечень, пропозицій, клопотань немає, просить справу розглянути за відсутності представника сільської ради. (а.с.30).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав на адресу суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, справу розглянути за його відсутності. (а.с.47).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, надала на адресу суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, справу розглянути за її відсутності.(а.с.48).
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 ЦПК України, судом, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши надані позивачем та його представником докази, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 07 травня 2019 року Роздільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.(а.с.16).
Довідкою виконкому Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області підтверджено, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно проживав та знаходився на реєстраційному обліку до дня своєї смерті в АДРЕСА_1 , разом з ним на реєстраційному обліку знаходилися - його дружина ОСОБА_3 та онук ОСОБА_5 (а.с.18;19).
Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 2,15 га, розташована на території Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; кадастровий номер земельної ділянки: №1 5123955400010020413 та №2 5123955400010020414.
Вказана земельна ділянка належала спадкодавцю - ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 063272, виданого 17 січня 2005 року на підставі розпорядження Роздільнянської районної державної адміністрації №654/А-04 від 29.10.2004 року.(а.с.13-14)
Заповіт спадкодавцем складено не було, тому має місце спадкування за законом.
Ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно до свідоцтва про одруження, серії НОМЕР_4 видане (російською мовою) Новокарбовским сельським советом Любашовского района Одесской области від 28.01.1960 року, актовий запис №2, встановлено, що ОСОБА_4 одружився з ОСОБА_6 та після реєстрації шлюбу дружина обрала прізвище чоловіка « ОСОБА_7 ».(а.с.9).
За життя у подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 народилися двоє синів: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_5 , видане (російською мовою) Новокарбовским сельським советом Любашовского района Одесской области від 11.11.1960 року, актовий запис №20, встановлено, що батьками ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .(а.с.8).
Відповідно до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_6 , видане (російською мовою) Новокарбовским сельським советом Любашовского района Одесской области від 21.02.1968 року, актовий запис №6, встановлено, що батьками ОСОБА_7 ( ОСОБА_9 є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .(а.с.8).
У першу чергу право на спадкування за законом, окрім позивача - ОСОБА_1 , мали: дружина спадкодавця - ОСОБА_3 та син спадкодавця - ОСОБА_2 , який на отримання спадщини після смерті батька не претендує, із спадкодавцем на момент відкриття спадщини не проживав, до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька не звертався.
Дружина спадкодавця - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 яка, відповідно, є матір'ю позивача, протягом шести місяців з часу відкриття спадщини, а саме 15 серпня ІНФОРМАЦІЯ_4 звернулася до Державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса Ворсуляк А.М. із заявою, справжність підпису на якій засвідчено секретарем виконавчого комітету Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, про відмову від належної їй спадщини, яка залишилася після смерті чоловіка - ОСОБА_4 , на користь його сина - ОСОБА_1 .(а.с.17).
На звернення позивача з приводу прийняття спадщини щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , який до дня смерті був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , приватним нотаріусом Роздільнянського районного нотаріального округу Фішер Б.І. листом № 434/01-16 від 30.10.2019 року було роз'яснено позивачу, що відповідно до вимог ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті особи спадкодавця - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Останнім днем подачі спадкоємцем заяви про прийняття спадщини було 21 жовтня 2019 року та рекомендовано звернутися до суду із позовом про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.(а.с.15).
Підставі пропуску шестимісячного строку звернення до нотаріуса позивач ОСОБА_1 мотивував тим, що строк, встановлений ст. 1270 Цивільного кодексу України, пропущений ним з поважної причини, з огляду на те, що з моменту відкриття спадщини, а саме з 21 квітня 2019 року, внаслідок сильних душевних переживань, спричинених втратою батька, у позивача погіршився стан здоров'я, що підтверджується:
- Випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, наданою лікуючим лікарем' Роздільнянського районного центру первинної медико-санітарної допомоги - ОСОБА_10 , з якої вбачається, що 20.05.2019 року ОСОБА_1 було встановлено діагноз: артеріальна гіпертензія, гіпертонічний криз та призначене відповідне лікування;(а.с.20).
- Довідкою, наданою ОСОБА_1 лікарем ОСОБА_11 в тому, що він звернувся 13.08.2019 року зі скаргами на головний біль, підвищення артеріального тиску, загальну слабкість, в результаті чого йому було встановлено діагноз: гіпертонічна хвороба II ст., гіпертонічний криз, призначене обстеження та лікування в денному стаціонарі;(а.с.21).
- Випискою із медичної карти амбулаторного хворого, наданою лікуючим лікарем Роздільнянського районного центру первинної медико-санітарної допомоги - Ткачик 1.1, з якої вбачається, що ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні з 17.10.2019 року по 29.10.2019 року в зв'язку із встановленим діагнозом: ГРВІ, гострий бронхіт.(а.с.22).
Таким чином, протягом шестимісячного строку, встановленого ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_4 , який розпочався з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця - ІНФОРМАЦІЯ_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 (останнього дня подачі спадкоємцем заяви про прийняття спадщини) позивач - ОСОБА_1 хворів, внаслідок чого був позбавлений можливості звернутися до нотаріальної контори із відповідною заявою про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України( далі ЦК України ) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця), до інших осіб ( спадкоємців).
Виходячи із змісту статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Частинами 1 та 2ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1270 ЦК України)
Як вбачається з матеріалів справи, у визначений законом строк позивач не прийняв спадщину.
А згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, Суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» від 24.06.1983 року № 4 заяви по спорах про спадкове майно, в тому числі заяви про продовження строку на прийняття спадщини, розглядаються за правилами позовного провадження.
Згідно п. 4 вищевказаної постанови, передбачений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини може бути продовжений судом за заявою заінтересованої особи при доведеності поважності причин його пропуску.
Стаття 1 ЦПК України закріплює, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч.1 ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, загальними засадами цивільного законодавства відповідно ст. 3 ЦК України є справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Статтею 13 Конвенції визнається право на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Положеннямист.17ЗаконуУкраїни«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.
Виходячи із сформованої практики цього ж Суду, ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, по своїй суті, є гарантом права власності, оскільки визнає право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
Згідно положень книги 6ЦК України, спадкове право захищає власність фізичних осіб, позивач, пов'язаний зі спадкодавцем кровним походженням, усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції, становитиме майно позивача виходячи із законодавчого визначення спадкових правовідносин, суб'єктом яких він є.
Пропуск строку на прийняття спадщини є не значним дев'ять днів, та позивач, як син спадкодавця, є єдиним спадкоємцем після смерті батька ОСОБА_4 , пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, через свою хворобу, інші спадкоємці, які б здійснили дії по прийняттю спадщини, що відкрилася після смерті спадкодавця ОСОБА_4 - відсутні, відповідачі та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, згідно письмових заяв не заперечували проти задоволення позову, що, із врахуванням практики Європейського суду з прав людини та положень ст. 263 ЦПК України є підставою для захисту права позивача на спадкування в судовому порядку, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.
Зібрані по справі докази, встановлені судом фактичні обставини справи, а також з урахуванням норм європейського законодавства по правам людини, дозволяють задовольнити позов в повному обсязі і таке рішення, на думку суду, буде відповідати не тільки принципу законності, а і справедливості.
Таким чином, оскільки позивач строк для прийняття спадщини пропустив з поважних причин, позов підлягає задоволенню із визначенням позивачу строку для подання заяви про прийняття спадщини протягом 1 (один) місяць з дня набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду із зазначеним позовом було сплачено 768,40 грн. судового збору, проте ним не ставиться питання про відшкодування понесених судових витрат.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 13, 76-81, 83, 95,141, 247 ч.2, 258, 259, 263 265, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , додатковий строк 1 (один) місяць з дня набрання рішенням законної сили для подачі в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилася після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення вступної та резолютивної частини протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення через Роздільнянський районний суд Одеської області відповідно до п.15.5 . Перехідних положень ЦПК України
Суддя: О. В. Іванова