Справа № 522/12296/19
Провадження 1-кп/522/1726/19
31 грудня 2019 року м. Одеса
Приморського районного суду м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Одеської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слободзея Республіки Молдова, громадянина Молдови, з неповною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, без місця реєстрації на території України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-25.11.2011 року Комінтернівським районним судом Одеської області за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 2 роки, на підставі ст. 75 звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;
-09.07.2013 року Біляївським районним судом Одеської області за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 4 роки, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;
-01.11.2016 року Біляївським районним судом Одеської області за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у вигляді арешту строком 5 місяців,
обвинуваченого в рамках кримінального провадження № 12018160500002959 від 21.05.2018 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
Органами досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, за наступних обставин.
20 травня 2018 року о 21 год. 45 хв., ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, прибув за адресою: м. Одеса, Новощіпний ряд, 5, автостанція «Привоз», з метою заволодіння чужим майном.
Далі, перебуваючи за вказаною адресою та підшукуючи, де може знаходитись цінне майно, ОСОБА_4 помітив, що із автобуса «Setra», д.н.з. НОМЕР_1 , вийшов водій. В цей час у нього раптово виник злочинний умисел, спрямований на проникнення до автобуса з метою викрадення майна, яке там знаходилось.
ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливі мотиви, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії носять таємний характер, зайшов до вищевказаного автобуса через відчинені двері.
Перебуваючи безпосередньо в автобусі, ОСОБА_4 визначив предметом свого злочинного посягання цінне майно, яке там знаходилось та яке належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме мобільний телефон марки «Samsung Galaxy J5» в корпусі сірого кольору, ІМЕІ НОМЕР_2 .
З метою доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_4 , поклавши до кишені штанів мобільний телефон, почав прямувати до виходу з автобуса.
Таємно заволодівши вказаним майном та завдавши ОСОБА_6 матеріального збитку у сумі 5300 грн., ОСОБА_4 з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки після заволодіння мобільним телефоном, та під час виходу з автобуса, був зупинений потерпілим.
У зв'язку з чим, прокурор звернувся до суду із клопотанням про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити, посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання прокурора, допитавши обвинуваченого, заслухавши учасників судового розгляду, приходжу до висновку, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 на даний час обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, ОСОБА_4 неодноразово судимий, офіційно не працевлаштований, без постійного місця реєстрації на території України, ОСОБА_4 не з'являвся до суду для розгляду обвинувального акту, у зв'язку із чим був оголошений в розшук, є громадянином іншої держави, тобто в нього відсутні міцні соціальні зв'язки в Україні, тому є ризики того, що обвинувачений може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, зможе вчинити інше кримінальне правопорушення.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого є запобігання вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 нових злочинів та переховування від органів досудового розслідування та суду.
Інші, менш суворі запобіжні заходи, не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 КК України, що підтверджується доказами, а саме: протоколом прийняття заяви від 20.05.2018 року потерпілого ОСОБА_6 , показаннями потерпілого ОСОБА_6 , протоколом пред'явлення особи для впізнання.
Відповідно до ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно із ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини
Окрім цього, відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
З урахуванням конкретних обставин справи та практики ЄСПЛ, суд вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 докази, в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Зважаючи на положення ч. 3 ст. 183 КПК України, приймаючи до уваги дані про особу обвинуваченого та його майновий стан, вважаю за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, з урахуванням його майнового стану, беручи до уваги, що ОСОБА_4 неодноразово судимий, офіційно не працевлаштований, без постійного місця реєстрації на території України, є громадянином іншої держави, тому є ризики того, що обвинувачений може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; може вчинити інше кримінальне правопорушення, вважаю, що застава у розмірі 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх обов'язків, а тому суд вважає за доцільне визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, у вказаному розмірі, яка зможе забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_4 процесуальних обов'язків, передбачених КПК України.
Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Одеської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеській слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів.
Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 9 605 (дев'ять тисяч шістсот п'ять) гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за обвинуваченого; провадження по справі 1-кп/522/1726/19.
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до суду в розумні строки;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3) не відлучатися з Одеської області без дозволу суду.
Роз'яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становить 2 (два) місяці та обчислюється з моменту фактичного затримання обвинуваченого, тобто з 29.12.2019 року.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 25.02.2020 року, включно.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя: ОСОБА_1
31.12.2019