Справа № 329/105/20
Провадження №2-ві/329/2/2020
13 лютого 2020 року смт Чернігівка
Чернігівський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Ломейка В.В., при секретарі Богдан І.І., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Богослову А.В. в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про визнання права власності на спадкове майно, -
11.02.2020р. з канцелярії Чернігівського районного суду Запорізької області на розгляд судді Ломейка В.В. надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 про відвід судді Богослова А.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про визнання права власності на спадкове майно.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 заявив відвід головуючому судді Богослову А.В. Відвід мотивований тим, що головуючий суддя Богослов А.В. 04.12.2019 року постановлював ухвалу, якою відмовив у затвердженні мирової угоди між сторонами. На думку представника позивача постановлення зазначеної ухвали викликає сумнів в неупередженості судді, оскільки, як вважає представник позивача, суддя вже надав оцінку доказам у справі в ухвалі від 04.12.2019р.
Ухвалою Чернігівського районного суду Запорізької області від 04.02.2020р. у цивільній справі заявлений у судовому засіданні представником позивача відвід судді Богослова А.В. визнано необґрунтованим, провадження у справі зупинено. Заяву представника відповідача в порядку ст.40 ЦПК України передано на вирішення іншому судді, визначеному у порядку, встановленому ч.1 ст. 33 цього Кодексу.
У вищевказаній ухвалі вказано про те, що 04.12.2019р. головуючий у справі Богослов А.В. 04.12.2019р. постановив ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди. Копію ухвали від 04.12.2019р. представник позивача отримав ще 10.12.2019р., тобто з 10.12.2019р. представник позивача знав про зміст зазначеної ухвали на яку він посилається як на підставу для відводу, однак відвід заявив, в порушення ч.3 ст. 39 ЦПК України, зі спливом майже двох місяців з дня коли йому стало відомо про підставу відводу. В даному випадку представник позивача порушив вимоги процесуального законодавства щодо порядку заявлення відводу судді. Зазначено, що суд не надавав оцінку доказам у справі постановляючи ухвали від 04.12.2019р., а лише відмовив у затвердженні угоди з тих підстав, що на момент розгляду мирової угоди неможливо з'ясувати наявність спору між сторонами та порушення прав сторін, що відповідно до вимог ч.ч.1,5, ст. 207 ЦПК України зобов'язувало суд відмовити у її затвердженні.
Тобто, представником позивача порушені процесуальні строки заявлення відводу, а також підстава відводу фактично зводиться до незгоди з ухвалою суду від 04.12.2019р.
Відповідно до ч.8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши заяву про відвід, дослідивши надані матеріали, приходить до наступного.
Представник позивача ОСОБА_1 , як на підставу відводу фактично посилається на незгоду з ухвалою суду від 04.12.2019р., а також ним порушено і процесуальні строки заявлення відводу.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участь в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, або є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з ч.3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
За ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальним рішенням судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що заява представника позивача про відвід судді Богослова А.В. не підлягає задоволенню у зв'язку з її безпідставністю та необґрунтованістю, оскільки обставини наведені в заяві про відвід фактично зводяться до його незгоди з процесуальними діями та рішеннями головуючого у справі, що на думку суду не вказує на наявність сумнівів в об'єктивності судді та не позбавляє права на апеляційне оскарження в разі непогодження з прийнятими процесуальними рішеннями.
Отже підстави, з яких заявлено відвід судді, не передбачені ст. 36 ЦПК України, а сам відвід є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 36-41, 353 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Богослову А.В. в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про визнання права власності на спадкове майно - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В.Ломейко