Справа № 336/5114/19
Пр. № 4-с/336/26/2019
13 грудня 2019 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Щасливої О.В.,
розглянувши справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність та рішення державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області П'яниди Богдана Валерійовича, заінтересована особа - ОСОБА_2 ,
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на рішення державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції П'яниди Б.В.
В скарзі посилається на те, що дізнався про наявність виконавчого провадження про стягнення з нього аліментів на користь заінтересованої особи ОСОБА_2 на утримання дитини 29 липня 2019 року з Єдиного реєстру боржників та Автоматизованої системи виконавчих проваджень і в цей же день звернувся до державного виконавця П'яниди Б.В., який видав йому копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.06.2018 року, яку виніс державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області Гусаков М.О. 31 березня 2019 року в межах означеного виконавчого провадження державним виконавцем, чиї рішення оскаржуються, винесено постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та холодною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання. Кожне з означених рішень державного виконавця містить умовиводи про те, що у заявника наявна заборгованість зі сплати аліментів за період з 2 лютого 2018 року по 31 березня 2019 року в сумі 32129 грн. 25 коп., що перевищує суму відповідних платежів за шість місяців. Між тим заборгованості зі сплати аліментів на момент відкриття провадження у нього не було, оскільки всі належні за виконавчим документом суми були добровільно сплачені ним стягувачу аліментів. У зв'язку з викладеним постанови про накладення на нього означених обмежень є такими, що не ґрунтуються на встановлених законом передумовах, є передчасними, тому підлягають скасуванню. Їхнє винесення зумовлено тим, що державний виконавець не переконався в наявності у нього постійного заробітку, тому зробив невірний розрахунок заборгованості, про який не повідомив боржнику, що також є неправомірним, оскільки статтею 71 Закону «Про виконавче провадження» встановлений обов'язок виконавця повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі надходження виконавчого документа на виконання від стягувача.
Крім того, 9 липня 2019 року державний виконавець, чиї дії оскаржуються, виніс постанову про зміну імені боржника, зазначивши в ній без посилання на мотиви ухвалення цього рішення, що вірним іменем заявника належить вважати ОСОБА_3 змість Євген, як зазначено у виконавчому документі, паспорті громадянина України та інших важливих особистих документах на ім'я заявника. Вказана постанова також є незаконною і підлягає скасуванню.
Оскільки всі перелічені документи виконавчого провадження заявник отримав лише 29 липня 2019 року, про що свідчить його підпис на копіях вказаних постанов, а до цього не знав про їх існування, встановлений законом десятиденний строк для звернення до суду зі скаргою на дії виконавця пропущений ним з поважних причин, тому він просить поновити цей строк.
Що стосується причини вчасного неотримання ним постанови про відкриття виконавчого провадження, що і зумовило його звернення до суду з порушенням строків, нею є ненаправлення всупереч вимог Закону України «Про виконавче провадження» постанови про відкриття провадження рекомендованим поштовим відправленням, у зв'язку з чим боржник у виконавчому провадженні просить суд визнати означене порушення законодавства про виконавче провадження неправомірним.
В судове засідання заявник, належним чином повідомлений про дату, час та місце вирішення скарги, не з'явився.
Його представник надала суду письмове звернення, яке містить прохання про задоволення заяви та вирішення скарги у відсутність боржника і його представника.
Державний виконавець, чиї дії оскаржуються, заінтересована особа - стягувач у виконавчому провадженні, - належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового розгляду, до суду не з'явилися, клопотання про вирішення справи у їх відсутність суду не надали.
Означені обставини в силу ч. 2 ст. 450 ЦПК України не є перешкодою для вирішення справи у відсутність її учасників.
Вивчивши доводи заяви, дослідивши надані заявником фактичні дані, суд знаходить скаргу такою, що підлягає задоволенню, з наступних міркувань.
Судом встановлено, що 14 червня 2018 року державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області Гусаков М.О. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження за судовим наказом № 336/574/18 від 16.03.2018 року, виданим Шевченківським районним судом м. Запоріжжя 11 червня 2018 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 6, 10).
В межах вказаного виконавчого провадження 31 березня 2019 року державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області П'янидою Б. В. винесено постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та холодною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі (а. с. 11-14). Постановою про зміну реєстраційних даних від 09.07.2019 року державний виконавець, чиї дії оскаржуються, ухвалив замінити посилання в матеріалах виконавчого провадження з імені боржника Євген на ім'я ОСОБА_3 (а. с. 15).
Відповідно до ст. 449 ЦПК України скаргу на дії державного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи, а в силу ч. 2 цієї статті пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Оскільки з наданих суду фактичних даних випливає, що копію постанови про відкриття виконавчого провадження, а також оскаржуваних постанов заявник отримав лише 29 липня 2019 року, а вже 9 серпня 2019 року звернувся до суду за захистом свого права, суд вважає, що строк звернення до суду ним пропущений з поважних причин, і знаходить всі підстави для його поновлення.
Згідно із ст. 1291 Конституції України суд ухвалює рішення, яке є обов'язковим до виконання, іменем України.
Виконання судового рішення, як випливає із змісту ст. 431 ЦПК України, здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Виконавчі документи, що за змістом Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню, зазначені в статті 3 Закону, а також в статті 431 ЦПК України і до них відносяться виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Поняття виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження та примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) наведено в статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої виконавче провадження - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) поряд з іншими органами і службовими особами за змістом статті 5 Закону України «Про виконавче провадження».
Однією з засад виконавчого провадження є законність (ст. 2 Закону), відповідно до якої виконавець зобов'язаний, зокрема: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч. 2 ст. 18 Закону).
До передбачених статтею 18 Закону обов'язків виконавця відноситься обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Примусове виконання виконавчих документів, як логічно випливає із змісту частини 5 ст. 26 Закону, починається з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей).
Обов'язок виконавця направити копію постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправленням внормований статтею 28 Закону.
Судом встановлено, що заявник копії означеного документу виконавчого провадження вчасно не отримав, а дізнався про наявність виконавчого провадження з Єдиного реєстру боржників та Автоматизованої системи виконавчих проваджень (а. с. 7-8). Копія ж постанови про відкриття провадження отримана ним лише 14 червня 2019 року.
Наведені судом обставини представником відділу державної виконавчої служби, який належним чином тричі повідомлявся про дату, час та місце вирішення скарги, проте скористався правом брати участь в судовому засідання на власний розсуд, не спростовані, тому, враховуючи принцип змагальності цивільного судочинства, суд сприймає як об'єктивні фактичні дані про ці обставини, надані заявником.
Недотримання цього обов'язку уповноваженою службовою особою відділу державної виконавчої служби потягло за собою об'єктивну неможливість боржника надати декларацію про доходи та відомості, які підтверджують його офіційне з 21 січня 2017 року працевлаштування, що потягло помилку при обчисленні заборгованості зі сплати аліментів.
З огляду на наведені міркування суд знаходить вимогу скарги в частині визнання ненаправлення постанови про відкриття виконавчого провадження № 56604813 від 14.06.2018 року неправомірним обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Обов'язок виконавця повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі надходження виконавчого документа на виконання від стягувача встановлений частиною 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Як встановлено судом, цього обов'язку державний виконавець, в провадженні якого перебувало виконавче провадження, - ОСОБА_5 , також не дотримався, що призвело до хибних умовиводів про те, що у ОСОБА_1 виникла заборгованість за період з 22.02.2018 року по 31.03.2019 року в сумі, яка перевищує суму відповідних платежів за шість місяців і обчислюється 32129 грн. 25 коп.
Наведені обставини є підставою для ухвалення рішення в частині вимоги про визнання неповідомлення боржнику про розрахунок заборгованості неправомірним на користь доводів заяви.
Що стосується вимоги про визнання неправомірною та скасування постанови від 09.07.2019 року про зміну реєстраційних даних виконавчого провадження № 56604813 в частині зміни посилання на ім'я боржника з ОСОБА_3 на ОСОБА_3 , суд знаходить обґрунтованою і її, оскільки з наданих суду копій особистих важливих документів на ім'я боржника випливає, що воно пишеться як ОСОБА_3 ; саме так воно зазначено і в виконавчому документі, яким є судовий наказ, а розпорядження державного виконавця про зміну імені в оскаржуваній постанові не вмотивовані жодними доводами.
Вирішуючи вимоги скарги про визнання неправомірними та скасування постанов від 31.03.2019 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та холодною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, суд виходить з такого.
Право виконавця за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, виносити вмотивовані постанови: про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі (1); про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі (2); про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі (3); про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі (4) передбачено частиною 9 ст. 71 Закону «Про виконавче провадження».
З наведеного положення законодавства про виконавче провадження випливає, що підставою для вжиття означених заходів забезпечення виконавчого провадження повинна бути заборгованість зі сплати аліментів, чий розмір перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці.
Між тим об'єктивного розрахунку державним виконавцем, в чиєму розпорядженні наявні механізми отримання інформації, в тому числі про офіційну працевлаштованість боржника у виконавчому провадженні, який, очевидно виходив з розміру передбаченого статтею 195 СК України середнього заробітку для певної місцевості, не зроблено.
Порушення порядку обчислення заборгованості та незастосування відомостей про фактичний розмір заробітку боржника призвели до необгрунтованого розрахунку заборгованості, розмір якої і став підставою для постановлення рішень про застосування до ОСОБА_1 заходів забезпечення виконавчого провадження у виді означених обмежень.
Протиставити висновки про розмір заборгованості заявник, який до 29 липня 2019 року не знав про існування виконавчого провадження, добровільно сплачуючи аліменти на утримання дитини, не мав об'єктивної можливості.
Згаданою судом статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено обов'язковість направлення боржнику постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, рекомендованим поштовим відправленням.
При цьому в силу ст. 71 Закону копії цих постанов звертаються до виконання і направляються уповноваженим на їх виконання органам і посадовим особам після спливу строку їх оскарження, що означає обов'язок державного виконавця пересвідчитися в отриманні адресатом копії цієї постанови.
Проте, як встановлено судом, державний виконавець цього обов'язку не дотримався.
За вказаних обставин дії службових осіб державної виконавчої служби, які зобов'язані діяти у спосіб, що встановлений виконавчим документом і законом, не грунтуються на законі, а оскаржувані постанови про встановлення обмежень підлягають скасуванню.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи, а згідно із ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що державним виконавцем, чиї дії оскаржуються, передчасно та необґрунтовано прийнято рішення про встановлення обмежень щодо боржника, що посягає на його право як учасника виконавчого провадження, тому за умови встановлених судом ознак неправомірності в діях державного виконавця порушене право заявника підлягає захисту в обраний ним спосіб.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 447-452, 352-354 ЦПК України, суд
Скаргу ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області П'яниди Богдана Валерійовича задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на звернення зі скаргою до суду.
Визнати ненаправлення постанови про відкриття виконавчого провадження № 56604813 від 14.06.2018 року неправомірним.
Визнати неповідомлення боржнику про розрахунок заборгованості неправомірним.
Визнати постанову від 31.03.2019 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України протиправною та скасувати її.
Визнати постанову від 31.03.2019 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами протиправною та скасувати її.
Визнати постанову від 31.03.2019 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та холодною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії протиправною та скасувати її.
Визнати постанову від 31.03.2019 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання протиправною та скасувати її.
Визнати неправомірною та скасувати постанову від 09.07.2019 року про зміну реєстраційних даних виконавчого провадження № 56604813 в частині зміни посилання на ім'я боржника з ОСОБА_3 на Євгеній.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повної ухвали.
Суддя О.В. Щаслива