13.02.2020
ЄУН № 337/364/20
Провадження №1-кп/337/192/2020
13 лютого 2020 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченої - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
потерпілої - ОСОБА_6
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Запоріжжі кримінальне провадження, внесене в ЄРДР 18.12.2019р. за № 12019080050004464 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась в м.Запоріжжя, громадянки України, з вищою освітою, не працює, має на утриманні двох малолітніх дітей: 2013 та 2018 років народження, раніше не судимої, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
03.02.2020 року до суду з Запорізької місцевої прокуратури №3 надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України і ухвалою суду від 03.02.2020 року призначено підготовче судове засідання.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 18.12.2019 року приблизно о 17 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем «VOLKSWAGEN POLO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснювала рух по проїзній частині вул.Василя Сергієнка, рухаючись з боку вул.Новгородска в напрямку пр.Інженера Преображенського в м.Запоріжжя. В цей же час, пішохід ОСОБА_6 , знаходячись біля буд.№70 по вул.Василя Сергієнка в м.Запоріжжі, почала перетинати проїзну частину вул.Василя Сергієнка, рухаючись по позначеному дорожніми знаками та дорожньою розміткою нерегульованому пішохідному переході, справа-наліво за ходом руху водія ОСОБА_4 .
Водій ОСОБА_4 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому знаходилась ОСОБА_6 , маючи об'єктивну спроможність виявити пішохода, що вийшла на проїзну частину, діючи в порушення вимог п.18.1 Правил дорожнього руху України, де вказано: «водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека», своєчасних заходів до зменшення швидкості руху керованого нею транспортного засобу аж до зупинки не застосувала, дорогу пішоходу не надала, в результаті чого допустила наїзд на пішохода ОСОБА_6 передньою правою частиною кузова керованого нею автомобілю.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди, згідно висновку судово-медичної експертизи №82 від 22.01.2020 року, пішоходу ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: «закритий уламковий перелом хірургічної шийки та голівки лівої плечової кістки зі зміщенням кісткових уламків, із наступним проведенням металоостеосиндезу перелому лівої плечової кістки LCP-пластиною, гематома в ділянці лівого плечового суглобу (за даними медичної документації та даних операції від 26.12.2019р.), які кваліфікуються, як ушкодження середньої тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я. Садна спинки носа, голови, обличчя, рана обличчя (без кількості та локалізації в наданій медичній документації) самі собою кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.
Згідно висновку судової авто технічної експертизи №9-35 від 22.01.2020 р. в даній дорожньо-транспортній ситуації, дії водія автомобілю «VOLKSWAGEN POLO», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 , не відповідає вимогам п.18.1 ПДР України, що знаходиться у причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди. Водій ОСОБА_4 мала технічну можливість уникнути наїзду на пішохода, шляхом застосування своєчасних мір гальмування керованого нею транспортного засобу.
Під час підготовчого судового засідання суд встановив, що справа підсудна Хортицькому районному суду м.Запоріжжя. Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник ОСОБА_5 заявили клопотання про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ст.46 КК України, оскільки обвинувачена визнає свою провину повністю, вперше вчинила необережний злочин середньої тяжкості, примирилась з потерпілою та повністю відшкодувала їй спричинену шкоду.
Потерпіла ОСОБА_6 проти задоволення клопотання не заперечувала, подала письмову заяву, якою підтвердила, що вони дійсно примирились, жодних претензій до обвинуваченої не має.
Прокурор ОСОБА_3 проти задоволення клопотання обвинуваченої не заперечувала, оскільки воно не суперечить вимогам діючого закону.
Вислухавши думку учасників справи, суд вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п.4-8,10 ч.1 або ч.2 ст.284 КПК України.
Згідно з п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ст.44 КК України, ч.1 ст.285, ч.1 ст.286 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності виключно судом у випадках, передбаченим законом про кримінальну відповідальність.
Так, згідно з ст.46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Оцінивши обставини справи, переконавшись в тому, що діяння дійсно мало місце, воно містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, і ОСОБА_4 є винуватою у його вчиненні, суд вважає можливим звільнити її від кримінальної відповідальності за даною статтею на підставі ст.46 КК України у зв'язку з тим, що обвинувачена та потерпіла примирились між собою, обвинувачена відшкодувала потерпілій завдану шкоду в повному обсязі, претензій до неї потерпіла не має, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України, відноситься до категорії необережних злочинів середньої тяжкості, і ОСОБА_4 вчинила його вперше.
У зв'язку з цим кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за ч.1 ст.286 КК України підлягає закриттю.
Крім того, у відповідності до ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Суд вважає, що на теперішній час відпала потреба в застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження та арешт, накладений на автомобіль «VOLKSWAGEN POLO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , підлягає скасуванню.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.44, 46 КК України, ст.174, п.1 ч.2 ст.284, ч.1 ст.285, ч.1 ст.286, ст.314 КПК України, суд
ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України в зв'язку з її примиренням з потерпілою на підставі ст. 46 КК України.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за ч.1 ст.286 КК України - закрити.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 19.12.2019 року на автомобіль «VOLKSWAGEN POLO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 , скасувати.
Речовий доказ автомобіль «VOLKSWAGEN POLO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 та знаходиться у неї на зберіганні, - залишити ОСОБА_4 за належністю.
Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом семи днів з дня її постановлення.
Суддя ОСОБА_1