печерський районний суд міста києва
Справа № 757/2452/20-к
21 січня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисників - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , підозрюваного - ОСОБА_7 , розглянувши у засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням начальника відділу процесуального керівництва досудовими розслідуваннями Служби безпеки України та підтримання обвинувачення Управління кримінальних проваджень Департаменту нагляду за спеціальними органами правопорядку Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та доповнення до нього відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зі слів), -
В провадження слідчого судді надійшло клопотання начальника відділу процесуального керівництва досудовими розслідуваннями Служби безпеки України та підтримання обвинувачення Управління кримінальних проваджень Департаменту нагляду за спеціальними органами правопорядку Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та доповнення до нього відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказане клопотання обґрунтовано тим, що Головним управлінням Служби безпеки України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018230240000597 від 13.04.2018 року за підозрою ОСОБА_7 у створенні злочинної організації з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, керівництві такою організацією, участі в ній та участі у злочинах, вчинюваних нею, а саме в організації масових заворушень, що супроводжувалася насильством над собою, в організації умисного знищення чужого майна вчиненого шляхом підпалу, у зберіганні вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 294, ч. 1 ст. 263 КК України.
20.01.2020 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст.27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 294 КК України.
21.01.2020 року ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст.27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 294, ч. 1 ст. 263 КК України.
Прокурори, посилаючись на те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, за яке передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, що дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, просили клопотання задовольнити та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний та його захисники заперечували щодо задоволення клопотання, мотивуючи тим, що стороною обвинувачення не доведена мета застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Одночасно в судовому засіданні зазначено, що інкриміноване підозрюваному кримінальні правопорушення він не вчиняв, вважає, що доказів його винуватості органом досудового розслідування суду не представлено та підстав для притягнення його до кримінальної відповідальності не має.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді із скаргою в порядку ст. 206 КПК України, вказуючи на те, що затримання ОСОБА_7 відбулось із грубим порушенням діючих положень кримінального процесуального законодавства, та відповідно за результатом розгляду скарги просив визнати незаконним затримання ОСОБА_7 та негайно звільнити його з під варти в залі судового засідання.
Заслухавши думку прокурорів, пояснення підозрюваного та його захисників, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, ОСОБА_7 є підозрюваним у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018230240000597 від 13.04.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст.27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 294 КК України.
20.01.2020 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст.27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 294 КК України.
20.01.2020 року внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України за № 22020101110000007.
20.01.2020 року ОСОБА_7 затриманий у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Постановою начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням щодо захисту суверенітету і територіальної цілісності України та підтримання обвинувачення управління кримінальних проваджень Департаменту нагляду за спеціальними органами правопорядку Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 від 20.01.2020 року матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 12018230240000597 та № 22020101110000007 об'єднано в одне провадження.
21.01.2020 року ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст.27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 294, ч. 1 ст. 263 КК України.
Згідно ст. 206 КПК України слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи. Якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання. Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов'язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе: 1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; 2) неперевищення граничного строку тримання під вартою; 3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.
Разом з тим, як вбачається з клопотання та долучених до нього матеріалів, що затримання підозрюваного ОСОБА_7 відбулося 20.01.2020 року за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Виходячи з аналізу змісту норм ст. 206 КПК України щодо територіальної підсудності, приходжу до висновку про те, що скарга захисника-адвоката ОСОБА_5 на незаконне затримання ОСОБА_7 не підлягає розгляду в Печерському районному суді м. Києва, оскільки підозрюваного ОСОБА_7 , було затримано за адресою: м. Херсон, провулок Новосельський, 1/70, тобто за межами територіальної юрисдикції Печерського районного суду м. Києва.
Тому, наявні підстави дійти висновку, що розгляд скарги адвоката ОСОБА_5 на незаконне затримання ОСОБА_7 в порядку ст. 206 КПК України за територіальною підсудністю відноситься до юрисдикції іншого слідчого судді.
Отже з урахуванням встановлено, слід визнати такими, що не підлягають задоволенню скарга захисника-адвоката ОСОБА_5 приводу незаконності проведеного затримання.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст.27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 294 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 складає сукупність належних даних, які містяться у: протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується 13.04.2018; протоколі огляду місця події від 13.04.2018 з додатками; протоколі допиту потерпілого ОСОБА_9 від 13.04.2018; протоколі допиту потерпілого ОСОБА_10 від 13.04.2018; протоколі допиту потерпілого ОСОБА_9 від 09.11.2018; протоколі допиту потерпілого ОСОБА_9 від 26.12.2019; протоколі допиту потерпілого ОСОБА_9 від 07.05.2018; протоколі допиту свідка ОСОБА_11 від 26.12.2019; протоколі допиту свідка ОСОБА_12 від 27.12.2019; протоколі допиту свідка ОСОБА_13 від 28.12.2019; протоколі допиту свідка ОСОБА_14 від 29.05.2018; рапорті заступника начальника відділу УКР ГУ НП в Херсонській області від 05.01.2020; рапорті інспектора чергової частини Олешківського ВП Новокаховського ВП ГУ НП в Херсонській області від 04.05.2018; заяві ОСОБА_9 від 04.05.2018; рапорті про прийняте повідомлення про злочин від 04.05.2018; протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 04.05.2018; заяві ОСОБА_15 про початок кримінального провадження у формі приватного обвинувачення від 04.05.2019; довідці Херсонської обласної клінічної лікарні №1625 від 04.05.2018; заяві Олешківської районної ради Херсонської області від 08.05.2018 про вчинення кримінального правопорушення; висновку експерта №396/566 від 09.01.2020; висновку експерта №4 від 09.01.2020; висновку експерта №1 від 09.01.2010; протоколі обшуку будинку за місцем проживання ОСОБА_7 від 20.01.2020; протоколі затримання ОСОБА_7 в порядку ст. 208 КПК України від 20.01.2020; речовими доказами у кримінальному провадженні - пістолетом конструкції Макарова «ПМ» із відтиском заводського маркування на ньому «ІМ 7243» та вісьмома пістолетними патронами з кулею FMJ зі свинцевим сердечником, калібру 9х18 мм; висновком експерта №5/6 від 21.01.2020.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 , а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень за викладених в клопотанні обставин.
Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Вирішуючи клопотання про застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , особу підозрюваного, та надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилаються прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Таким чином, перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про їх наявність, з огляду на обставини вчинення кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_7 , їх тяжкість, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкості покарання, що загрожує, у разі визнання особи винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, особи підозрюваного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, має визначене місце проживання.
Наявність позитивних характеристик підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, не можуть бути безумовними підставами для звільнення підозрюваного з-під варти, оскільки не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати та спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Враховуючи тяжкість та суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , його особу, слідчий суддя дійшов висновку, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, з яких не може бути застосовано жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.
На підставі ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177 та 178 КПК України, слідчий суддя не визначає розмір застави з огляду на те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення із застосуванням насильства.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання начальника відділу процесуального керівництва досудовими розслідуваннями Служби безпеки України та підтримання обвинувачення Управління кримінальних проваджень Департаменту нагляду за спеціальними органами правопорядку Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та доповнення до нього відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зі слів),- задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою ОСОБА_7 , обчислювати з 20.01.2020 року 07-40 год. по 04.03.2020 року о 07-40 год.
Скарга захисника-адвоката ОСОБА_5 на незаконне затримання ОСОБА_7 , - відхилити.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1