печерський районний суд міста києва
Справа № 757/64900/19-к
21.12.2019 Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №32019100000000695, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.12.2019, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Тернопільської області, Заліщинського району, м. Заліщики, громадянина України, маючого середньо спеціальну освіту, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1 КК України, -
ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, вніс в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації ТОВ «ХЕНВІК СИСТЕМ» код 43126851, завідомо неправдиві відомості.
Дії ОСОБА_5 , який вніс в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдиві відомості, здійснювалися в порушення законодавчих актів України, що регулюють діяльність суб'єктів підприємництва, а саме:
- ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
- статті 81 Цивільного Кодексу України, за якою юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу.
- статті 87 Цивільного кодексу України якою встановлено:
Для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.
Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.
Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою.
Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
- статті 88 Цивільного кодексу України якою встановлено:
- У засновницькому договорі товариства визначаються … умови передання товариству майна учасників…
- статті 89 Цивільного кодексу України якою встановлено:
Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом.
Порушення встановленого законом порядку створення юридичної особи або невідповідність її установчих документів закону є підставою для відмови у державній реєстрації юридичної особи.
- статті 56 Господарського кодексу України якою встановлено, що суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу.
- статті 57 Господарського кодексу України якою встановлено:
Установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання.
В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.
У засновницькому договорі засновники зобов'язуються утворити суб'єкт господарювання, визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого майна, порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю суб'єкта господарювання та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових засновників, інші умови діяльності суб'єкта господарювання, які передбачені законом, а також порядок його реорганізації та ліквідації відповідно до закону.
Статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству, а саме:
- статті 57 Господарського кодексу України, якою встановлено, що суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом.
- статті 88 Господарського кодексу України якою встановлено, що учасники господарського товариства зобов'язані вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та коштами (засобами), що передбачені установчими документами, відповідно до цього Кодексу та закону про господарські товариства.
- статті 89 Господарського кодексу України якою встановлено, що управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання яких визначається залежно від виду товариства.
- статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» № 755-IV від 15.05.2003 р., якою визначено, що установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи, які подаються державному реєстратору, повинні містити відомості, передбачені законом.
- пункту 3 статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» № 755-IV від 15.05.2003 р., відповідальність за відповідність установчих документів законодавству, несуть засновники (учасники) юридичної особи.
- статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» № 755-IV від 15.05.2003 р., якою визначено, що для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору два примірники установчих документів. Частиною 4 цієї ж статті визначено, що у разі державної реєстрації юридичної особи, для якої законом встановлено вимоги щодо формування статутного фонду (статутного або складеного капіталу), крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається документ, що підтверджує внесення засновником (засновниками) вкладу (вкладів) до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) юридичної особи в розмірі, який встановлено законом.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на території м. Києва (більш точне місце не вдалось встановити), діючи за попередньою змовою з невстановленими досудовим слідством особами, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, вчинив підроблення документів, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб-підприємців.
Так, ОСОБА_5 (і.н. НОМЕР_1 ) у грудні 2017 року у денний час доби, перебуваючи в м. Києві, зустрівся з невстановленою досудовим розслідуванням особою (матеріали щодо якої виділене в окреме провадження) та погодився на її пропозицію за грошову винагороду документально значитись директором та засновником суб'єкта підприємницької діяльності.
Усвідомлюючи противоправний характер дій, запропонованих невстановленою особою, ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів, не маючи у дійсності наміру здійснювати господарську діяльність, погодився на таку незаконну пропозицію.
Так, 18.12.2017, перебуваючи на території Печерського району м. Києва біля станції метро «Печерська» за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 20/22, ОСОБА_5 отримав від невстановленої особи попередньо складені у встановленій законом формі довіреність ТОВ «ХЕНВІК СИСТЕМ» (код ЄДР 43126851), які свідчать про нібито реєстрацію ним даного суб'єкта господарювання, а саме:
- довіреність від 18.12.2017, підписана ОСОБА_5 , на представлення його інтересів в органах державної влади в особі ОСОБА_6 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Бориспільським МРВ ГУ МВС України в Київській області від 15.01.2013, та ОСОБА_7 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в м. Києві від 29.11.2002.
Продовжуючи реалізовувати спільний з невстановленою особою умисел, направлений на внесення завідомо неправдивих відомостей у документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичної особи-підприємця, ОСОБА_5 , діючи за вказівкою невстановленої особи, 18.01.2017, в денний час доби, перебуваючи в м. Києві, особисто підписав та передав останній довіреність на вчинення реєстраційних дій в органах державної влади від його імені.
При цьому ОСОБА_5 достовірно усвідомлював факт відсутності у нього фінансових ресурсів, навиків і досвіду для виконання таких обов'язків, зайняття підприємницькою діяльністю у цілому та не мав наміру здійснювати після реєстрації фінансово-господарську діяльність від свого імені.
Крім того, ОСОБА_5 розумів, що фактично виконувати обов'язки засновника та посадової особи вищезазначеного підприємства наміру не мав та у подальшому їх не виконував, оскільки не мав бажання займатись підприємницькою діяльністю, статутний капітал вказаного підприємства не формував, правами засновника та службової особи підприємства не користуватиметься, фінансово-господарською та поточною діяльністю підприємства не займався.
У подальшому, 22.07.2019 невстановлена особа, використовуючи раніше підписані за наведених обставин ОСОБА_5 документи, що містили вказані неправдиві відомості, здійснила проведення державної реєстрації ТОВ «ХЕНВІК СИСТЕМ» шляхом подачі цих документів до відділу державної реєстрації, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №10741020000086493 від 22.07.2019.
Отже, ОСОБА_5 , виконавши всі перелічені дії, запропоновані йому невстановленими досудовим розслідуванням особами, з корисливих мотивів, фактично підписавши довіреність на представлення його інтересів в органах державної влади від імені інших осіб, що свідчать про подальшу реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ТОВ «ХЕНВІК СИТЕМ» (код 43126851), які містять завідомо неправдиві відомості, вчинив підроблення документів, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи.
10 грудня 2019 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1 КК України, а саме: пособництві у вчиненні умисних дій, що виразились у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, за попередньою змовою групою осіб.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні надійшов на адресу Печерського районного суду м. Києва разом із угодою про визнання винуватості, укладеною у відповідності до статей 468, 469, 472 КПК України 10.12.2019 між прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у вказаному кримінальному провадженні, та обвинуваченим (на час укладання угоди - підозрюваним) ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_4 .
Згідно даної угоди прокурор та обвинувачений повністю дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений зобов'язувався визнати свою вину у вчиненні інкримінованого злочину в обсязі підозри в судовому провадженні та співпрацювати з правоохоронними органами у встановленні та притягненні до кримінальної відповідальності всіх осіб причетних до злочинів.
Вищевказаною угодою сторонами кримінального провадження узгоджене покарання за ч. 2 ст. 205-1 КК України у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Судом роз'яснені обвинуваченому наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, а також положення ст. 474 КПК України.
Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, дослідивши угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим, надані прокурором матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, надходить до наступних висновків.
Дане кримінальне провадження підсудне Печерському районному суду м. Києва відповідно до ст. ст. 32, 33 КПК України.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 підтвердив суду, що він беззаперечно визнає винуватість у вчиненні злочину, що йому інкримінується, за викладених в обвинувальному акті обставин.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1 КК України, який згідно ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості.
При цьому в судовому засіданні судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального кодексу України.
З урахуванням тяжкості вчиненого злочину, особи винного, який на обліку нарколога, психіатра не перебуває, наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання - визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, суд вважає, що покарання узгоджене сторонами угоди у вигляді штрафу визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
На стадії досудового розслідування запобіжний захід щодо ОСОБА_5 не застосовувався та правові підстави для застосування запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили відсутні.
Процесуальні витрати, речові докази у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не заявлено.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 10 грудня 2019 року між прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_4 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.
До набрання вироком суду законної сили запобіжний захід до ОСОБА_5 не застосовувати.
Процесуальні витрати, речові докази у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не заявлено.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його оголошення, у разі неподання на нього апеляції.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його оголошення через Печерський районний суд м. Києва.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст. 473 КПК України.
Копія вироку видається учасникам кримінального провадження після його оголошення.
Суддя ОСОБА_1