печерський районний суд міста києва
Справа № 757/955/20-к
13 січня 2020 року
слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката: ОСОБА_4 ,
підозрюваного: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання Старшого слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене Прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні № 12020100060000112 від 10.01.2020 року, -
Старший слідчий слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з Прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 міста Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні № 12020100060000112 від 10.01.2020 року.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що Слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.01.2020 року за № 12020100060000112 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що 10.01.2020 року приблизно о 16 год. 30 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував у громадському транспорті № 62 по пров. Кріпосному в м. Києві з метою проїзду по своїх справах. В подальшому, близько 16 год. 35 хв. у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме на мобільного телефону марки «Samsung».
Реалізовуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливим мотивом, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає та не може перешкодити, вважаючи, що його дії залишаться непомітними для пасажирів автобуса маршруту № 62 ОСОБА_5 заліз до правої кишені пальто невідомого йому раніше чоловіка та викрав мобільний телефон марки «Samsung» у чорному чохлі, IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , вартістю 2 500 гривень, у якому знаходилися сім-картки мобільних операторів «Київстар» - НОМЕР_3 та «Лайф» - НОМЕР_4 .
11.01.2020 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними органом досудового розслідування доказами.
В ході досудового розслідування встановлено, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 раніше судимий за злочини проти власності, не має міцних соціальних зв'язків, постійного місця проживання у місті Києві, за місцем реєстрації не проживає, не має постійного місця роботи. Відтак, вказані обставини виправдовують застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а застосування жодного з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
Крім того, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, приймаючи до уваги тяжкість вчиненого злочину, корисливий мотив, слідчий просить визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі, визначеному п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання здійснювалось фіксування судового процесу технічними засобами.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з викладених у ньому підстав та просив його задовольнити.
Захисник заперечував щодо задоволення клопотання, просив відмовити та застосувати запобіжний засіб у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний щодо задоволення клопотання заперечував, просив відмовити, підтримав позицію захисника.
Вислухавши думку прокурора в обґрунтування заявленого клопотання, пояснення захисника, підозрюваного, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.01.2020 року за № 12020100060000112 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України.
В рамках здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, 11.01.2020 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Копія клопотання та доданих до нього матеріалів, відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України, підозрюваному надана 11.01.2020 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Як визначено у ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, передбачені в КПК України, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року), також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
Так, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, що є особливо тяжким злочином. Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Проте, слідчий суддя вважає, що клопотання органу досудового розслідування та додані до нього матеріали не містять достатніх даних, які б вказували на безумовну необхідність обрання підозрюваному такої міри запобіжного заходу як тримання під вартою.
Слідчим належно не мотивовано, чому інший запобіжний захід не може забезпечити проведення слідчих, процесуальних дій та уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Також слідчим не обґрунтовано та не доведено, що слідчі дії, які вчиняються та необхідно вчинити в подальшому, не можливо вчинити без тримання підозрюваного під вартою, а сама по собі необхідність вчинення ряду слідчих дій не виправдовує тримання особи під вартою.
Відтак, приймаючи до уваги наявні в наданих суду матеріалах дані про фактичні обставини провадження, особу підозрюваного, його майновий стан, вік та стан здоров'я, а також, враховуючи, що сама по собі ступінь тяжкості злочину, що інкримінується особі, не може бути безумовною підставою для обрання їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, клопотання задоволенню не підлягає.
Разом з тим, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , одночасно зобов'язавши підозрюваного прибувати до органів досудового розслідування та суду на дату та час проведення процесуальних дій, відповідно до отриманих ним повідомлень. При цьому, слідчий суддя виходить з положень ч. 3 ст. 176 КПК України, відповідно до якої домашній арешт є більш м'яким запобіжним заходом в порівнянні з триманням під вартою.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного додаткові обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками та потерпілим у кримінальному провадженні №12020100060000112 від 10.01.2020 року; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну за винятком паспорта громадянина України.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій, слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 107, 176, 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 Кримінального процесуального кодексу України, -
В задоволенні клопотання Старшого слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене Прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні № 12020100060000112 від 10.01.2020 року, - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Шостка, Сумської області, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні № 12020100060000112 від 10.01.2020 року, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці за місцем постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , одночасно зобов'язавши підозрюваного прибувати до органів досудового розслідування та суду на дату та час проведення процесуальних дій, відповідно до отриманих ним повідомлень.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками та потерпілим у кримінальному провадженні №12020100060000112 від 10.01.2020 року;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну за винятком паспорта громадянина України.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю - до 13.03.2020 року включно.
Звільнити підозрюваного з-під варти в залі суду.
Виконання ухвали доручити органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Відповідно до ч. 4 ст. 535 КПК України, прокурору повідомити слідчого суддю, який постановив ухвалу, про її виконання.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали буде оголошено о 13 год. 00 хв. 17.01.2020 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1