печерський районний суд міста києва
Справа № 757/47562/19-к
18 листопада 2019 року
слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
представника третьої особи, адвоката: не з'явився,
прокурора: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКСП», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/30119/19-к від 18.06.2019 року в межах кримінального провадження № 42019000000000331 від 12.02.2019, -
Адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКСП», звернулася до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/30119/19-к від 18.06.2019 року в межах кримінального провадження № 42019000000000331 від 12.02.2019 року.
13.11.2019 року на адресу слідчого судді надійшла заява адвоката ОСОБА_3 про залишення клопотання без розгляду.
В судове засідання учасники процесу не з'явились, про час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином.
За таких обставин, слідчий суддя визнав можливим розглянути клопотання за відсутності представника третьої особи - адвоката ОСОБА_3 та прокурора на підставі наявних матеріалів.
Згідно ст. 27, ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, перевіривши клопотання адвоката ОСОБА_3 про залишення без розгляду клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Згідно п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься, диспозитивність.
Як визначено ч. 1 та ч. 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Оскільки представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 не підтримує подане клопотання про скасування арешту майна, у слідчого судді відсутні правові підстави для його розгляду по суті.
Разом з тим, нормами чинного Кримінального процесуального кодексу України не передбачено залишення клопотання про скасування арешту майна без розгляду, відтак, зважаючи на позицію представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , викладену у заяві від 13.11.2019 року, у задоволені клопотання про скасування арешту слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 22, 26, 107, 174, 309, 532 Кримінального процесуального кодексу України
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКСП», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/30119/19-к від 18.06.2019 року в межах кримінального провадження № 42019000000000331 від 12.02.2019 року, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1