печерський районний суд міста києва
Справа № 757/41754/19-к
02 жовтня 2019 року
слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
представника особи, яка подала скаргу: не з'явився,
слідчого: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна під час проведення обшуку в межах кримінального провадження № 12018000000000316, -
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна під час проведення обшуку в межах кримінального провадження № 12018000000000316.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування провадження технічними засобами не здійснювалось.
В судове засідання представник особи, яка подала скаргу, не з'явився, про час та місце розгляду провадження за скаргою повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.
Слідчий, бездіяльність якого оскаржується, в судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду скарги повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Оскільки учасники судового процесу про день, час, місце розгляду скарги повідомлені належним чином, в судове засідання не з'явились, враховуючи строк розгляду скарги під час досудового розслідування, встановлений КПК України, слідчий суддя визнав можливим розглянути скаргу за відсутності особи, яка подала скаргу, та слідчого, на підставі наявних матеріалів.
Перевіривши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Як визначено у ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 169 КПК України тимчасове вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу.
Як визначено у ч. 1, 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Разом з тим, адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, тому вбачається, що на час розгляду скарги заявлені вимоги останній не підтримує.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна під час проведення обшуку в межах кримінального провадження № 12018000000000316, слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 22, 26, 107, 303, 305, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна під час проведення обшуку в межах кримінального провадження № 12018000000000316, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1