11 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 911/866/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,
представників учасників справи:
позивача - акціонерного товариства "Національна компанія "Нафтогаз України" - Безпалюк О.Л. - адвокат (посвідчення від 28.02.2012 №4844),
відповідача - комунального підприємства "Києво-Святошинська Тепломережа" Київської обласної ради - не з'яв.,
розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства "Національна компанія "Нафтогаз України" (далі - Компанія)
на рішення господарського суду Київської області від 12.08.2019 (суддя Шевчук Н.Г.) та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 (головуючий суддя - Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б. і Тищенко А.І.)
зі справи № 911/866/19
за позовом Компанії
до комунального підприємства "Києво-Святошинська Тепломережа" Київської обласної ради (далі - Підприємство)
про стягнення 3 718 992,98 грн.
Короткий зміст позовних вимог
1. Позов було подано про стягнення заборгованості в сумі 3 718 992,98 грн, яка складається з: 3 444 988,90 грн. основного боргу; 159 117,12 грн. пені; 29 106,78 грн. - 3% річних; 85 780,18 грн. "інфляційних втрат".
2. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором постачання природного газу від 18.09.2017 №2128/1718-ТЕ-17 (далі - Договір) у частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого природного газу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням господарського суду Київської області від 12.08.2019 (з урахуванням ухвали господарського суду Київської області від 16.08.2019 про виправлення описки), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019: позов задоволено частково; стягнуто з Підприємства на користь Компанії: 3 426 766, 34 грн. основного боргу, 79 558, 56 грн. пені, 29 106, 78 грн. - 3% річних, 85 780, 18 грн. "інфляційних втрат" та 54 363, 68 грн. судового збору; провадження в частині позовних вимог про стягнення 3 033,18 грн. основного боргу - закрито; в іншій частині позову відмовлено.
4. Прийняті судові акти мотивовані доведеністю порушення відповідачем строків оплати за поставлений природний газ, що є підставою для стягнення суми основного боргу, пені, 3% річних та "інфляційних втрат". Позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 15 189, 38 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, оскільки оплата на згадану суму була здійснена відповідачем до подачі позивачем позову. В частині позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 3 033, 18 грн. закрито провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) через відсутність предмета спору між сторонами в згаданій частині. Взявши до уваги фінансовий стан обох сторін, врахувавши баланс інтересів сторін, адекватність обсягу і міри відповідальності відповідача за допущене прострочення грошового зобов'язання, те, що відповідач за Договором купував природний газ виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/ організаціями, та відсутність доказів понесення позивачем збитків, суди попередніх інстанцій частково задовольнили клопотання відповідача та зменшили заявлений до стягнення розмір пені на 50 % - до 79 558, 56 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі до Верховного Суду Компанія зазначає, що вона: не погоджується з рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції в частині відмови у стягненні пені в сумі 79 558, 56 грн.; вважає, що рішення та постанова в цій частині прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 549-552, 599 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 76, 77, 78, 79 ГПК України, без дослідження усіх істотних обставин справи, та просить: скасувати рішення господарського суду Київської області від 12.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 у справі № 911/866/19 у частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Компанії щодо стягнення пені в повному обсязі; в іншій частині рішення та постанову залишити без змін; судові витрати зі сплати судового збору за розгляд касаційної скарги покласти на відповідача.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. Судами попередніх інстанцій необґрунтовано зменшено розмір пені на 50 %.
7. Місцевий господарський суд та суд апеляційної інстанції неповно з'ясували обставини, що мають значення для справи, а також визнали встановленими недоведені обставини, які мають значення для справи.
8. Відповідач не надав господарському суду належних доказів в обґрунтування своїх заперечень, натомість суди не мотивуючи, а лише за своїм внутрішнім переконанням та з "сухими" посиланнями на важкий матеріальний стан відповідача зменшили розмір нарахованих санкцій, що є грубим порушенням положень статті 233 ГК України та статті 551 ЦК України.
9. Беручи до уваги ті обставини, що відсутність вини відповідача у виникненні боргу, його важкий фінансовий стан не є винятковим випадком та підставою для зменшення неустойки, суди не надали належної уваги ступеню виконання зобов'язання боржником, не виконавши при цьому вимоги закону щодо оцінки майнового стану сторін, які беруть участь у зобов'язанні, та інших інтересів сторін, які заслуговують на увагу, що призвело до порушення норм процесуального права, а саме статей 76, 77, 78, 79 ГПК України, та матеріального права - статті 233 ГК України, статей 525, 526, 551, 599 ЦК України.
Доводи іншого учасника справи
10. Відзив на касаційну скаргу не надходив.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Відповідно до умов Договору, укладеного публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (правонаступником якого є Компанія; постачальник) та Підприємством (споживач):
- постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору (пункт 1.1);
- постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2017 року по 31 березня 2018 року (включно) газ обсягом до 940,227 тис. куб. м (пункт 2.1);
- приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу (пункт 3.7);
- ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється Положенням. У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства, вона є обов'язковою для сторін за цим Договором з дати набрання чинності відповідних змін (пункт 5.1);
- ціна за 1000 куб.м газу на дату укладення договору становить 4 942 грн., крім того, податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5 930,40 грн. (пункт 5.2);
- оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (пункт 6.1);
- у разі прострочення споживачем оплати згідно з пунктом 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16,4% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (пункт 8.2);
- договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017 року до 31 березня 2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення (пункт 12.1).
12. Позивач стверджує, що відповідач належним чином умови Договору не виконав та не розрахувався повністю за отриманий природний газ, у результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 3 444 988,90 грн.
Відповідач заперечував проти стягнення 3 444 988,90 грн. основного боргу, оскільки за його доводами ним було сплачено на користь позивача 65 475,70 грн. заборгованості за Договором.
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу протягом жовтня 2017 року - березня 2018 року природний газ на загальну суму 3 495 306,62 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу.
13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлений природний газ у розмірі 15 189,38 грн. Дана оплата була здійснена відповідачем до подачі позивачем позову до суду (28.03.2019). З огляду на це суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що позовні вимоги в розмірі 15 189,38 грн. є необґрунтованими.
Також судами встановлено, що після подачі позивачем позову до суду (28.03.2019) відповідачем було здійснено часткову оплату заборгованості в розмірі 3 033,18 грн., що не заперечується позивачем та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, тому провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України через відсутність предмета спору між сторонами в згаданій частині.
Судами встановлено, що заборгованість за Договором на час прийняття рішення в повному обсязі відповідачем не погашена, докази її оплати відсутні, тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в розмірі 3 426 766,34 грн. основного боргу за поставлений природний газ є обґрунтованими.
14. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором у частині повного та своєчасного внесення оплати за поставлений природний газ, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення суму основного боргу та на суму заборгованості відповідача нараховано пеню, 3% річних та "інфляційні нарахування".
15. Перевіривши розрахунки 3% річних та "інфляційних втрат", суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вони є вірними, відповідають вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги про стягнення з відповідача 29 106,78 грн. - 3% річних за періоди з 28.11.2017 по 23.05.2018, з 26.12.2017 по 23.05.2018, з 26.01.2018 по 23.05.2018, з 27.02.2018 по 23.05.2018, з 27.03.2018 по 23.05.2018 та 85 780,18 грн. "інфляційних втрат" за період з грудня 2017 року по квітень 2018 року, з січня 2018 року по квітень 2018 року, з лютого 2018 року по квітень 2018 року, з березня 2018 року по квітень 2018 року та за квітень 2018 року, що нараховані за зобов'язаннями по кожному акту окремо, підлягають задоволенню.
16. У зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором позивачем за сукупний період з 28.11.2017 по 23.05.2018 нараховано 159 117,12 грн. пені.
Відповідач у відзиві на позов та поясненнях, поданих до матеріалів справи, просив суд зменшити заявлену до стягнення неустойку (пеню) на 90 %. Обґрунтовував він це тим, що перебуває у тяжкому фінансовому становищі, основним джерелом коштів комунального підприємства є надходження грошових коштів від споживачів, серед яких є бюджетні установи та організації, розрахунки з якими залежать від бюджетного фінансування.
З огляду на встановлені в ході розгляду спору обставини господарської діяльності відповідача, врахувавши баланс інтересів сторін, адекватність обсягу і міри відповідальності відповідача за допущене прострочення грошового зобов'язання, суди дійшли висновку про наявність підстав для реалізації права щодо зменшення розміру пені на 50% - до 79 558,56 грн. та частково задовольнили клопотання відповідача про зменшення розміру пені.
17. Стаття 233 ГК України:
- у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
18. ЦК України:
- розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551).
Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
19. Причиною подання касаційної скарги стало питання про наявність або відсутність підстав для зменшення господарським судом заявленої до стягнення суми пені на 50%. В іншій частині судові рішення попередніх судових інстанцій, прийняті по суті даної справи, не оскаржуються жодною із сторін.
20. Зменшення розміру і суми пені є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.
21. Суди попередніх інстанцій з огляду на встановлені фактичні обставини справи, оцінивши надані докази та обставини справи в їх сукупності, врахувавши, що:
- відповідач є комунальним унітарним підприємством, майно якого перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області і закріплюється за ним на праві господарського відання. Метою діяльності підприємства є задоволення суспільних потреб територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області у тепловій енергії (послугах з теплопостачання), інших роботах та послугах з метою отримання прибутку, забезпечення соціальних та економічних потреб трудового колективу підприємства та інтересів засновника;
- основним джерелом коштів комунального підприємства є надходження грошових коштів від споживачів, серед яких є бюджетні установи та організації, розрахунки з якими залежать від бюджетного фінансування;
- відповідач, купуючи газ у позивача, надає послуги з теплопостачання, і саме від вчасності та повноти розрахунків споживачів з відповідачем залежить вчасність виконання зобов'язань відповідачем перед позивачем за Договором;
- відповідач надає послуги з теплопостачання за регульованими тарифами, що встановлюються органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Встановлені тарифи не відповідають дійсним затратам Підприємства, тому відповідач стає заручником ситуації, коли тарифи не покривають витрати, а держава невчасно відшкодовує різницю в тарифах. Утруднене фінансове становище Підприємства підтверджується звітністю за 2018 рік, зокрема звітом про витрати на виробництво та фінансові показники діяльності Підприємств від надання послуг теплопостачання за січень-грудень 2018 та звітом про фінансові результати за 2018 рік;
- Компанією не надано доказів понесення нею збитків внаслідок неналежного виконання Підприємством своїх зобов'язань за Договором або погіршення матеріального стану Компанії саме у зв'язку з порушенням відповідачем умов Договору , -
дійшли висновку про наявність підстав, передбачених частиною третьою статті 551 ЦК України та частиною першою статті 233 ГК України, для зменшення нарахованої позивачем пені та частково задовольнили клопотання Підприємства і зменшили розмір заявленої суми пені на 50%.
22. Доводи касаційної скарги стосовно того, що судами попередніх інстанцій необґрунтовано зменшено розмір пені на 50 % не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зменшення суми пені є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.
Тобто судові рішення в частині зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені на 50% прийнято з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування в цій частині не вбачається.
Крім того, аргументи касаційної скарги стосуються з'ясування обставин, вже встановлених судами попередніх інстанції, та переоцінки вже оцінених ним доказів у справі і спростовуються наведеним в оскаржуваних судових рішеннях зі справи. Водночас касаційна інстанція згідно з частиною другою статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
23. Звертаючись з касаційною скаргою, Компанія не спростувала наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довела такого неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права, яке тягло б за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих судових рішень.
24. З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а прийнятих у справі судових актів - без змін як таких, що ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судові витрати
25. Понесені Компанією у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Компанію, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 129, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд
Касаційну скаргу акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 12.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 у справі № 911/866/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Булгакова
Суддя Б. Львов