11 лютого 2020 року Справа № 915/2507/19
м.Миколаїв
За позовом: Колгоспу “Прометей” (56234, Миколаївська область, Березнегуватський район, с.Кавказ, поштова адреса представника, адвоката Приземного С.С.: 54001, м. Миколаїв, вул. Садова, 1, оф. 206, ідентифікаційний код 02126484),
до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 34)
Суддя Ткаченко О.В.
Представники:
від позивача: Скорий М.В. - голова колгоспу, Герман О.С., за ордером.
від відповідача: Кравченко Ю.А., за довіреністю.
в судовому засіданні приймає участь: Михальчук М.М. - голова Лепетинської сільської ради
СУТЬ СПОРУ: скасування державної реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі,-
28.12.2019р. Колгосп “Прометей” звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 28.12.2019р. до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, в якій просить суд скасувати проведену 20.12.2019р. в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок: кадастровий №4821183000:05:000:0127, кадастровий №4821181700:07:000:0134, цільове призначення «Землі запасу» (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або у користування громадянами чи юридичним особам), вид використання «Землі запасу» (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або у користування громадянами чи юридичним особам).
Ухвалою суду від 16.01.2020р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 11 лютого 2019 року о 12-30.
При зверненні до суду із позовом колгоспом “Прометей” також було подано заяву про забезпечення позову, за змістом якої позивач просить заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії спрямовані на передачу у право власності земельні ділянки за кадастровими номерами: № 4821183000:05:000:0127, № 4821181700:07:000:0134, а також клопоче розглянути заяву про забезпечення позову у відкритому судовому засіданні за його участю.
Заява мотивована тим, що з присвоєнням земельним ділянкам за кадастровими номерами: № 4821183000:05:000:0127, № 4821181700:07:000:0134 категорію «Землі сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням « 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або у користування громадянам чи юридичним особам)» існує загроза того, що спірні земельні ділянки будуть передані фізичним особам на праві власності або ж юридичним особам надані в оренду, що в свою чергу, унеможливить в подальшому виконання рішення суду у даній справі.
Ухвалою суду від 16.01.2020р. розгляд заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову був призначений на 24.01.2020р.
23.01.2020р. від відповідача до суду надійшли пояснення стосовно заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову, в яких відповідач зазначає, що предметом спору у даній справі є немайнова вимога позивача щодо видалення з Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки за кадастровими номерами: № 4821183000:05:000:0127, № 4821181700:07:000:0134, внесення яких є обов'язковими в силу Закону України «Про Державний земельний кадастр», тоді як заходом забезпеченням позову є заборона відповідачу вчиняти певні дії щодо земельних ділянок, що на його думку є неспівмірним з заявленим предметом позову, який не полягає у поновленні речових прав позивача, оскільки на думку відповідача відсутність кадастрового номеру земельної ділянки не створює перешкод для розпорядження нею у встановленому законом порядку.
В судовому засіданні 24.01.2020р. оголошувалась перерва до 11.02.2020р.
11.02.2020р. від позивача до суду надійшло клопотання про залучення доказів, яким він просить суд залучити до матеріалів справи та врахувати при розгляді заяви про забезпечення позову. До вказаного клопотання долучено роздруківку у табличній формі інформації про земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які включені до переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на торги Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області, до яких, зокрема, включені спірні земельні ділянки з кадастровим номером 4821183000:05:000:0134 та 4821183000:05:000:0127.
В судовому засіданні 11.02.2020р. представник позивача наполягає на вжитті заходів забезпечення позову з огляду на те, що в ході розгляду даної справи спірні земельні ділянки будуть відчужені або передані в оренду іншим суб'єктам, що позбавить позивача можливості відновити своє порушене право постійного користування цими земельними ділянками.
Представник відповідача проти задоволення заяви заперечує, зазначаючи, що в силу приписів ст. 137 ГПК України з урахуванням внесених змін до даної статті, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
Суд розглянувши відповідну заяву та вивчивши долучені до заяви докази, дійшов висновку про її задоволення повністю враховуючи наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову.
Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
За правилами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
У відповідності з ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, виходячи з вимог п. 3 ч. 1 ст. 139 ГПК України, повинна обґрунтувати причини звернення із відповідною заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є доведення підстав та подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення особою дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення особи від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
При цьому, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є вимоги колгоспу «Прометей» скасувати державну реєстрацію, проведену відповідачем 20.12.2019р. у Державному земельному кадастрі відносно двох земельних ділянок кадастрові номери 4821183000:05:000:0134 та 4821183000:05:000:0127.
Вказана державна реєстрація полягає у віднесенні спірних земельних ділянок до земель запасу із зазначенням, що ці земельні ділянки не надані у власність або у користування громадянам чи юридичним особам, та із зазначенням виду використання: «Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або у користування громадянам чи юридичним особам)», тоді як позивач зазначає у позові про те, що спірні земельні ділянки належать йому на праві постійного користування на підставі рішення Миколаївської обласної ради народних депутатів №5 від 10.01.1989р., що також підтверджено судовими рішеннями у адміністративних справах №2а-887/11/1470 та №2-а-8/11 від 31.03.2016р., у господарській справі №9/407/08-нр.
Отже, за твердженням позивача, фактично, відповідач, здійснивши оскаржувані записи у Державному земельному кадастрі позбавив його права постійного користування вказаними земельними ділянками з метою їх подальшої передачі іншим особам (у власність або у тимчасове користування).
Незгода позивача з такими діями відповідача і стала підставою для звернення до суду з даним позовом.
Тобто, судом встановлено, що оскарження зазначених записів у Державному земельному кадастрі безпосередньо впливає на подальше користування та розпорядження спірними земельними ділянками.
Надана позивачем інформація з сайту https://land.gov.ua/info/perelik-dilianok/ про земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які включено до переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області свідчить, що спірні земельні ділянки включені до вказаного переліку та плануються відповідачем виставлятись на земельні торги (пункти 28,29 таблиці).
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, оскільки невжиття таких заходів може призвести до відчуження прав на спірні земельні ділянки, які за твердженням позивача перебувають у його постійному користуванні, тобто відбудеться зміна фактичного користувача земельних ділянок, що може ускладнити виконання рішення суду у даній справі при доходженні судом до висновків про наявність підстав для задоволення позову, оскільки оскаржувані записи у Державному земельному кадастрі свідчать про віднесення цих земельних ділянок до категорії земель, які не надані у власність або у користування громадянам чи юридичним особам.
З огляду на викладене, твердження відповідача щодо неспівмірності предмету позову та заявленим заходам його забезпечення спростовуються матеріалами справи та встановленим судом обставинами.
Суд також не приймає твердження відповідача щодо заборони вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру в силу приписів ч.12 ст. 137 ГПК України з огляду на те, що по-перше з наявної в матеріалах справи інформації не вбачається та відповідачем не підтверджено факту призначення/проведення земельних торгів відносно спірних земельних ділянок, а є лише відомості що такі ділянки включені до переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги, по-друге, з огляду на тимчасовий характер заходів забезпечення позову та з урахуванням тривалої підготовки до організації земельних торгів, наслідком такої заборони не буде припинення, відкладення або зупинення проведення земельних торгів до часу набрання судовим рішенням у даній справі законної сили.
При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.
Згідно з п. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234 ГПК України, -
1. Заяву Колгоспу «Прометей» про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.
2. Заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу у право власності на земельні ділянки за кадастровими номерами: №4821183000:05:000:0127, №4821181700:07:000:0134.
3. Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" для виконання судових рішень.
Стягувач: Колгосп «Прометей» (56234, Миколаївська область, Березнегуватський район, с.Кавказ, код ЄДРПОУ 02126484).
Боржник: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, 54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 34, код ЄДРПОУ 39825404.
Ухвала дійсна до пред'явлення до виконання відповідно до положень статті 12 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвала набирає законної сили з 11.02.2020р.
Ухвала може бути оскаржена у порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України.
За змістом ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Згідно ч. 4 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Повний текст ухвали складено та підписано 13.02.2020р.
Суддя О.В. Ткаченко