вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"12" лютого 2020 р. м. Київ
Справа № 911/358/20
Суддя Господарського суду Київської області Ейвазова А.Р., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінспот» про вжиття заходів забезпечення позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Арсенал (Київ)», без виклику представників сторін,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінспот» (далі - ТОВ «Фінспот») звернулось із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до його пред'явлення до особи, яка може отримати статус учасника справи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Арсенал (Київ)» (далі - ТОВ «ФК «Арсенал (Київ)» У поданій заяві заявник просить суд:
- заборонити ТОВ «ФК «Арсенал (Київ)» вчиняти дії, направлені на відчуження належного на праві власності майна, розташованого у с. Щасливе Бориспільського району Київської області по вул. Л Українки, будинок №14, а саме: квартир №№: 168, 169, 170, 171, 172, 173, 174, 175, 198, 197, 196, 195, 194, 193, 192, 191, 190, 189, 188, 187, 186, 185, 184; нежитлових приміщень №№223, 224, 216.1, 217, 218, 12, 209, 200, 201, 202, 203, 204, 205, 206, 207, 208;
- заборонити суб'єктам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо внесення будь-яких записів щодо об'єктів, що належать ТОВ «ФК «Арсенал (Київ)» - вищевказаних квартир та нежитлових приміщень;
- накласти арешт на грошові кошти ТОВ «ФК «Арсенал (Київ)», розміщені на рахунках банківських установ та на все належне на праві власності майно.
Вказана заява мотивована тим, що заявник має намір подати позов до ТОВ «ФК «Арсенал (Київ)» про стягнення 30 760 000,00грн в рахунок повернення коштів за кредитним договором, право вимоги за яким передано, як стверджує позивач, йому. При цьому, заявник вказує, що йому стало відомо про прийняття Господарським судом міста Києва рішення від 24.10.2019 про стягнення з ТОВ «ФК «Арсенал (Київ)» коштів у загальній сумі 21 761,99грн та продаж ТОВ «ФК «Арсенал (Київ)» того ж дня (24.10.2019) квартир №№176, 177, 178, 179, 180, 181, 182. Заявник також вказує, що кредит надавався відповідачу з цільовим призначенням - придбання нерухомого майна і за кредитні кошти придбані відповідні квартири та нерухоме майно, частина з яких вже реалізована, що свідчить про те, що ТОВ «ФК «Арсенал «Київ», не повернувши позику, надану банком на придбання майна, вже частково його реалізував. Поряд з цим, позивач стверджує, що нежитлові вищевказані приміщення №№223,224,2161, 217,218,12,209,200,01,202,203,204,205,206,207, які придбані за кредитні кошти, передані в іпотеку на підставі договору позики від 21.01.2020, за яким іпотекодержателем є ОСОБА_1 , боржником - ОСОБА_2 , а іпотекодержателем - ТОВ «ФК «Арсенал (Київ)». Також, ТОВ «Фінспот» вказує, що відповідно до укладеного Меморандуму про співробітництво від 15.08.2019,ТОВ «ФК «Арсенал (Київ)» мав передати у заставу придбане майно для забезпечення виконання кредитних зобов'язань.
Заявник вказує, що недобросовісність ТОВ «ФК «Арсенал (Київ)», небажання повертати позику та ухилення від виконання інших договірних зобов'язань, а також незаконна передача майна, придбаного за кредитні кошти, в іпотеку створює обгрунтовані побоювання у позивача, що станом на дату прийняття судового рішення за позовом ТОВ «Фінспот» до ТОВ «ФК «Арсенал (Київ) про стягнення заборгованості, відповідач вчинить дії, направлені на перехід права власності на своє майно на третіх осіб та/або штучно створить умови для неможливості звернення стягнення на майно і задовольнити свої вимоги за кредитним договором заявникові не вдасться.
Крім того, у поданій заяві заявник зазначає про недоцільність зустрічного забезпечення, адже права відповідача не порушуються.
Дослідивши подану заяву та додані до неї докази, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як визначено ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому, відповідна заява, як визначено ч.1 ст.140 ГПК України, розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи; винятки щодо порядку розгляду визначені ч.3,4 цієї норми.
Згідно ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; а також забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Згідно ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу; в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення, суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Вимоги заявника про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «ФК «Аренал (Київ)» вчиняти дії, направлені на відчуження належного на праві власності майна, також вимоги щодо заборони суб'єктам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо внесення будь-яких записів щодо об'єктів, що належать ТОВ «ФК «Аренал (Київ)», не можуть бути задоволені, з огляду на наступне.
Заявник не вказує на намір подати позов, предметом якого є відповідне індивідуально визначене майно, на яке заявник просить накласти арешт.
Так, у відповідній заяві зазначено про намір заявника подати позов про стягнення грошових коштів. При цьому, заявник просить суд заборонити вчиняти дії з майном, яке не буде предметом позову, який останній має намір подати.
Крім того, як встановлено судом на підставі поданих заявником документів, майно, яке позивач просить заборонити відчужувати, станом на момент звернення з даною заявою знаходиться в іпотеці у іншої особи - ОСОБА_1 , який не є учасником спору, який позивач має намір передати до суду, що може порушувати його права як іпотекодержателя.
Щодо вимоги про накладення арешту на грошові кошти та на все належне на праві власності майно, суд зазначає про наступне.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві або іншим особам вчиняти певні дії.
Відповідні висновки щодо застосування норм права, зокрема, ст.136 ГПК України, викладені у постанові Верховного Суду від 26.07.2018 у справі №911/396/18.
У відповідності до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Стверджуючи про необхідність застосування заходів забезпечення позову, заявник посилається на те, що ТОВ «ФК «Аренал (Київ)» вчиняються дії, які можуть ускладнити або призведуть до неможливості виконання судового рішення або ефективний захист порушеного права.
Однак, заявляючи про намір подати позов про стягнення коштів у розмірі 30760000грн заявник просить накласти арешт на грошові кошти на рахунках та все майно, не обмежуючись сумою позову та судових витрат, що не співрозмірно заявленим вимогам.
Крім того, у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Так, як вже вказувалось вище у поданій заяві заявник зазначає про недоцільність зустрічного забезпечення, адже права відповідача не порушуються
Згідно ч. 1 ст. 141 ГПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Із змісту положень відповідної норми вбачається, що інститут зустрічного забезпечення передбачений з метою відшкодування можливих збитків відповідача. Накладення арешту на все майно відповідача та його грошові кошти може унеможити його діяльність та завдати значних збитків у разі задоволення заяви про забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов'язана довести зв'язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту.
Таким чином, враховуючи, що заявником заявлено про вжиття заходів до забезпечення позову, які не пов'язані з предметом позову (накладення арешту на певне індивідуально визначене майно), який останній має намір подати, а також, враховуючи, що заявником не доведено підстав, які можуть ускладнити або призведуть до неможливості виконання судового рішення або ефективний захист порушеного права, можуть порушувати права третіх осіб, заявник, вимагаючи накладення арешту на грошові кошти та майно не обмежується у поданій заяві сумою вимог, які має намір заявити до стягнення з відповідача, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову б/н від 10.02.2020.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні заяви б/н від 10.02.2020, яка подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінспот», про вжиття заходів забезпечення позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Аренал (Київ)».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її складання у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.
Суддя А.Р. Ейвазова