ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.02.2020Справа № 910/17410/18
Суддя Мудрий С.М. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська комунальна компанія" про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська комунальна компанія"
про стягнення 3 214 381,87 грн.
Представники сторін:
від позивача: Липовенко Г.В. - представник за довіреністю б/н від 21.01.2019;
від відповідача: не з'явився.
До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" до товариства з обмеженою відповідальністю "Київська комунальна компанія" про стягнення 3 214 381,87 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 03.09.2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Київська комунальна компанія" (04201, місто Київ, вулиця Кондратюка, будинок 1, ідентифікаційний код 38261519) на користь приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (04201, місто Київ, вулиця Кондратюка, будинок 1, ідентифікаційний код 20022334) заборгованість в розмірі 2 990 839 (два мільйони дев'ятсот дев'яносто тисяч вісімсот тридцять дев'ять) грн. 08 коп., три проценти річних в розмірі 62 618 (шістдесят дві тисячі шістсот вісімнадцять) грн. 84 коп., індекс інфляції в розмірі 154 016 (сто п'ятдесят чотири тисячі шістнадцять) грн. 11 коп. та 48 114 (сорок вісім тисяч сто чотирнадцять) грн. 48 коп. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 року рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 року у справі №910/17410/18 залишено без змін.
13.01.2020 року видано наказ.
23.01.2020 р. до загального відділу діловодства від товариства з обмеженою відповідальністю "Київська комунальна компанія" надійшла заява про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню. Також, в заяві заявник просить суд до розгляду заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, витребувати наказ виданий на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 року №910/17410/18 і зупинити виконання за виконавчим документом.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.01.2020 в задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська комунальна компанія" щодо витребування наказу виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 року №910/17410/18 і зупинені виконання за виконавчим документом відмовлено, призначено розгляд заяви на 10.02.2020.
В судове засідання 10.02.2002 заявник (відповідач) не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомляв, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.
Позивач заперечив проти заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, оскільки, протокол про зарахування зустрічних вимог не підписаний, просив суд відмовити.
Дослідивши матеріали поданої заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, суд визнає подану заяву такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Заявник обґрунтовує дану заяву тим, що, оскільки станом на 21.12.2019 заборгованість ПАТ "Енергополь-Україна" перед ТОВ "Київська комунальна компанія" складає 2 811 208, 38 грн., в тому числі ПДВ - 468 534, 73 грн згідно договорів, а заборгованість ТОВ "Київська комунальна компанія" перед ПАТ "Енергополь-Україна" - 2990 839, 08 грн., в тому числі ПДВ - 498 473, 18 грн, тому на адресу ПАТ "Енергополь-Україна" було направлено за вих. №19/01-05/197 від 27.12.2019 заяву про зарахування зустрічних вимог, а також протокол про зарахування зустрічних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України, ч. 1-2 ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Допускаються випадки, так званого часткового зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. В такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.
Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:
1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);
2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема, грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);
3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Грошові вимоги мають презюмуватися як однорідні у силу однорідності грошей як предмету виконання зобов'язань.
Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Це означає, що заяви однієї сторони достатньо для проведення зарахування. Заява про зарахування зустрічних однорідних вимог є односторонньою угодою (договором), яка оформляється заявою однієї з сторін, і якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі на підставі статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до суду.
Згідно із статтею 202 Цивільного кодексу України правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Дана позиція узгоджується з правовими висновками, що викладені в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах № 914/909/17 від 15.03.2018 та № 910/13547/17 від 16.05.2018.
Судом встановлено, що до заяви не додано копій договорів, на які посилається заявник, за якими в позивача виникла заборгованість перед заявником.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 78, ч. 1-2 ст. 79 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тобто, заявником не доведено факту відсутності обов'язку у вигляді заборгованості перед позивачем, у зв'язку з його припиненням.
Відповідно до ч. 2, 4, 5 ст. 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.
Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.
Враховуючи те, що ТОВ "Київська комунальна компанія" не доведено факту відсутності заборгованості перед ПАТ "Енергополь-Україна" та заперечення представника позивача щодо зустрічного зарахування, тому заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська комунальна компанія" про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню не підлягає задоволенню.
Виходячи з викладеного та керуючись ст. 234, 328 ГПК України, суд
1. Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська комунальна компанія" про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню від 13.01.2020 у справі №910/17410/18.
2. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/.
3. Повідомити учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 235 ГПК України, що ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
4. Повідомити учасників справи, відповідно ч. 1 ст. 255 ГПК України, ухвала підлягає оскарженню.
Суддя С.М. Мудрий