ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.02.2020Справа № 910/16131/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О., за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ХОЛДИНГОВА ЛІСОПИЛЬНА КОМПАНІЯ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРФІРМ"
про стягнення 637 512,60
Представники сторін:
від позивача: Науменко А.В.
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ХОЛДИНГОВА ЛІСОПИЛЬНА КОМПАНІЯ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРФІРМ" про стягнення 1 573571,35 грн., з яких: 637 512,60 - сума передоплати, 936058,75 грн. - неустойка.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу тріски № 3040 від 29.03.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/16131/19, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 17.12.2019.
17.12.2019 суд постановив протокольну ухвалу, якою відклав підготовче засідання у справі на 16.01.2020.
11.01.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про відмову від частини позовних вимог, у якій позивач зазначає, що відмовляється від позовних вимог в частині стягнення з відповідача договірної неустойки у розмірі 936 058,75 грн.
Також позивачем подано заяву про зміну підстав позову.
В судове засідання 16.01.2020 з'явився представник позивача, надав пояснення та підтримав заяву щодо відмови від частини позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ХОЛДИНГОВА ЛІСОПИЛЬНА КОМПАНІЯ" про відмову від позову по справі №910/16131/19 в частині стягнення 936 058,75 грн. неустойки та закрито провадження у справі №910/16131/19 в частині стягнення 936 058,75 грн. неустойки.
У підготовчому засіданні 16.01.2020 судом прийнято до розгляду заяву позивача про зміну підстав позову.
Також у підготовчому засіданні 16.01.2020 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.02.2020.
У судове засідання 04.02.2020 з'явився представник позивача, позовні вимоги про стягнення попередньої оплати підтримав, з урахуванням заяви про зміну підстав позову.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином ухвалами суду, направленими на адреси місцезнаходження відповідача, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач у строк, встановлений ухвалою суду, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 04.02.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
29.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ХОЛДИНГОВА ЛІСОПИЛЬНА КОМПАНІЯ", як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРФІРМ", як продавцем, укладено договір купівлі-продажу тріски № 3040 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти й оплатити тріску, визначену в п. 1.2 цього договору.
Згідно з п. 3.1 договору, ціна договору визначається сумою вартості партій тріски паливної та технологічної, поставлених продавцем протягом строку дії договору та вказаних у видаткових накладних.
У п. 4.1 договору сторони погодили, що продавець зобов'язується здійснювати передачу покупцю тріски на умовах DAP (склад покупця) у відповідності до правил Інкотермс 2010, протягом 5-ти календарних днів з моменту подання замовлення.
Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами, діє до 31.01.2019, але в будь-якому випадку договір діє до припинення прав та обов'язків сторін, які виникли з нього (п. 7.1. договору).
01.08.2018 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору відповідно до якої сторони доповнили договір п. 1.4, відповідно до якого продавець заготовляє 4000 куб.м. щільних тріски паливної та тимчасово, на безоплатній основі зберігає на своїх складах. Покупець в термін до 03.08.2018 здійснює попередню оплату згідно рахунку на оплату № 85 від 28.07.2018 в сумі 704 000,00 грн. В подальшому оплати за виготовлену тріску здійснюються по факту відвантаження на складі покупця, з врахуванням раніше отриманої передоплати.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач виставив позивачу рахунок на оплату № 85 від 28.07.2018 на суму 704 000,00 грн., який оплачений позивачем 06.08.2018, що підтверджується платіжним дорученням № 19972 на суму 704 000,00 грн., копія якого міститься в матеріалах справи.
Крім того, на виконання умов договору позивач перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 67 818,24 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 6106 від 09.11.2018 на суму 25431,84 грн., № 6028 від 08.11.2018 на суму 16 954,56 грн., № 5997 від 07.11.2018 на суму 25431,84 грн.
Таким чином, всього відповідачем перераховано позивачу 771 818,24 грн.
Відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, поставку оплаченого позивачем товару здійснив частково на суму 134 305,44 грн., відповідно до наступних видаткових накладних: № 519 від 06.11.2018 на суму 14 908,32 грн., № 520 від 06.11.2018 на суму 14 908,32 грн., № 521 від 07.11.2018 на суму 14 908,32 грн., № 522 від 07.11.2018 на суму 14 908,32 грн., № 523 від 08.11.2018 на суму 14 908,32 грн., № 524 від 08.11.2018 на суму 14 908,32 грн., № 525 від 09.11.2018 на суму 14 908,32 грн., № 526 від 09.11.2018 на суму 14 908,32 грн., № 559 від 22.12.2018 на суму 15 038,88 грн.
12.02.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 46 від 11.02.2019, у якій просив протягом 7 днів повернути залишок коштів в сумі 637 512,60 грн. у зв'язку з не поставкою товару.
Відповідач отримав претензію 22.02.2019, однак відповіді на претензію не надав, товар не поставив, грошових коштів не повернув.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що станом на момент звернення з даним позовом до суду, відповідач не повернув на користь позивача грошові кошти у розмірі 637 512,60 грн., які були сплачені позивачем за поставку товару згідно договору купівлі-продажу № 3040. Враховуючи наведене, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, позивач просить стягнути з відповідача 637 512,60 грн. попередньої оплати.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 771 818,24 грн.
Оскільки сторони перебачили строк дії вказаного договору - до 31.01.2019, суд дійшов висновку, що весь оплачений позивачем товар мав бути поставлений відповідачем до 31.01.2019.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем поставлено товар на загальну суму 134 305,44 грн.
Таким чином, відповідачем недопоставлено оплаченого позивачем товару на суму 637 512,80 грн. (771 818,24 грн. - 134 305,44 грн. = 637 512,80 грн.)
Як встановлено судом, позивач звертався до відповідача з претензією вих. № 46 від 11.02.2019 про повернення суми попередньої оплати, однак остання залишена без відповіді та задоволення.
Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, за розрахунком суду, сума невикористаної попередньої оплати за договором становить 637 512,80 грн., в той же час, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 637 512,60 грн.
Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума попередньої оплати у заявленому позивачем розмірі - 637 512,60 грн.
Враховуючи наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 637 512,60 грн. є правомірною, оскільки факт перерахування грошових коштів на користь відповідача у рахунок оплати товару та факт порушення відповідачем зобов'язань з передачі позивачу такого товару позивачем належним чином доведено, а відповідачем належним чином не спростований, а тому позовні вимоги про повернення суми попередньої оплати у розмірі 637 512,60 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Приписами ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження, такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ХОЛДИНГОВА ЛІСОПИЛЬНА КОМПАНІЯ" повністю.
Витрати зі сплати судового з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРФІРМ" (04205, м.Київ, ВУЛИЦЯ МАРШАЛА ТИМОШЕНКА, будинок 21, офіс 3, ідентифікаційний коди 39823763) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ХОЛДИНГОВА ЛІСОПИЛЬНА КОМПАНІЯ" (01034, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЯРОСЛАВІВ ВАЛ, будинок 38, ідентифікаційний код 39325379) 637 512,60 грн. заборгованості та 9562,69 грн. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Господарський суд міста Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 13.02.2020.
Суддя С.О. Турчин