Ухвала від 11.02.2020 по справі 910/12257/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

11.02.2020Справа № 910/12257/13

Суддя Господарського суду міста Києва Приходько І.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про відвід судді Яковенко А.В. від розгляду справи № 910/12257/13

за заявою ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест"

про банкрутство

без виклику представників учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду міста Києва (суддя Яковенко А.В.) перебуває справа №910/12257/13.

03.02.2019 до канцелярії суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.02.2019 зупинено провадження у справі №910/12257/13 за заявою ОСОБА_2 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" до вирішення питання про відвід, матеріали заяви ОСОБА_1 про відвід судді Яковенко Анни Валеріївни від розгляду справи №910/12257/13 за заявою ОСОБА_2 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" передано уповноваженій особі для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України для розгляду заяви про відвід судді.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2020 заяву представника ОСОБА_1 про відвід судді у справі № 910/12257/13 передано для розгляду судді Приходько І.В.

За приписами частин 7, 8, 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

За приписами частини 2 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

В той же час, суд відзначає, що запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях ст.ст. 35-40 Господарського процесуального кодексу України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) господарського судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.

У зв'язку з чим було визначено перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій, які було визначено в ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, а саме: суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

При цьому, як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).

Тобто, заявлений учасником відвід складу суду від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки при вирішенні такої справи.

Досліджуючи наведені критерії оцінки в межах даної справи, суд відзначає, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного, однак, в даному випадку представником Германова Д.І. жодних доказів на підтвердження особистої упередженості судді Яковенко А.В. у вирішенні спору в даній справі не надано.

Вказана заява мотивована тим, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2015 Заяву ОСОБА_2 задоволено; договір купівлі-продажу від 22.12.2010, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" (ідентифікаційний код 32799609) та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 визнано недійсним, та ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2016 заяву ОСОБА_2 задоволено; спростовано майнову дію по передачі об'єкту незавершеного будівництва, розташованого за будівельною адресою: м. Київ, Святошинський район, проспект Перемоги, 131, а саме: житлового будинку - секція № 1 - вартістю 33 699 600,00 грн., підземного паркінгу - вартістю 2 260 800, 00 грн., офісного центру (секція Г) - вартістю 2 438 400, 00 грн. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" (ідентифікаційний код 32799609) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" (ідентифікаційний код 38090593) на підставі Акту приймання-передачі об'єкту незавершеного будівництва, розташованого за будівельною адресою - проспект Перемоги, 131 у Святошинському районі м. Києва від 07.12.2012 р., вказані судові рішення були скасовані Київським апеляційним господарським судом, а тому заявник вважає ОСОБА_5 є упередженою і не безсторонньою.

За висновками суду, наведені доводи учасника справи не є правовими підставами для відводу судді в розумінні ст.ст. 35-40 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не можуть бути підставами для відводу суддів заяви, що містять лише припущення про існування відповідних обставин, які не підтверджені належними і допустимими доказами.

Разом з цим, нормами чинного законодавства визначено засади та окремі механізми реалізації прав всіх учасників судового процесу, в тому числі, забезпечення права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, що може бути реалізовано у передбаченому чинним господарським процесуальним законодавством порядку у разі непогодження з процесуальними рішеннями судді.

Крім цього, частиною 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відтак, судом встановлено, що заявником не було дотримано процесуального строку, встановленого ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України. Також заявником не доведено суду наявності виняткових підстав для заявлення відводу судді поза встановленого законом строку.

За таких обставин, враховуючи, що доводи представника ОСОБА_1 стосовно наявності підстав для відводу судді Яковенко А.В. від розгляду справи №910/12257/13 не підтверджуються належними та допустимими доказами та фактично зводяться до висловлення особистих припущень заявника, приймаючи до уваги, що наявності інших підстав, які б викликали сумніви у неупередженості судді не встановлено, заява представника ОСОБА_1 про відвід судді задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про відвід судді Яковенко А.В. від розгляду справи №910/12257/13.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя І.В. Приходько