ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.02.2020Справа № 910/13920/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Бігми Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 26, офіс 402; ідентифікаційний код: 38899585)
до 1. Державного підприємства «Сетам» (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, буд. 4-6; ідентифікаційний код: 39958500) та
2. Приватного виконавця Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни (02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, офіс 15; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Акціонерне товариство «Піреус Банк МКБ» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаційний код: 20034231)
про скасування результатів електронних торгів та зобов'язання вчинити дії
Представники учасників справи:
від позивача: не з'явились;
від відповідача 1: не з'явились;
від відповідача 2: Коваленко Т.А.;
від третьої особи: Різунов Р.С.
07.10.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» з вимогами до Державного підприємства «Сетам» та Приватного виконавця Вольф Тетяни Леонідівни про скасування результатів електронних торгів, визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тими обставинами, що при проведенні 06.09.2019 торгів відповідачами не було вказано інформацію про явні дефекти, відсутні елементи та обмежену функціональність нежитлового приміщення (літ. А), загальною площею 667,50 кв.м., що знаходяться на 5 поверсі за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 19, приміщення 515. Крім того, на сайті ДП «Сетам» були розміщені фотографії зовсім іншого об'єкта.
Про порушення відповідачами Порядку реалізації арештованого майна позивач довідався вже після проведення торгів, за результатами яких позивача визначено переможцем, у зв'язку з чим, посилаючись на норми ст.ст. 229, 230 Цивільного кодексу України, позивач просить суд скасувати результати електронних, визнати недійсним протокол електронних торгів, зобов'язати ДП «Сетам» повернути гарантійний внесок та зобов'язати відповідача 2 заповнити нову заявку на проведення торгів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений судом строк позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, вказані судом в ухвалі від 11.10.2019.
23.10.2019 позивачем подано до суду уточнену позовну заяву, в якій позивач просив суд: 1) скасувати результати електронних торгів, проведених ДП «Сетам» 06.09.2019, з реалізації лоту №367953, оформлені у вигляді протоколу проведення електронних торгів №430201 від 06.09.2019, на користь учасника №2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет»; 2) зобов'язати ДП «Сетам» повернути гарантійний внесок у розмірі 90094,90 грн за лотом №367953 на користь учасника №2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет».
Вказана заява подана позивачем у зв'язку з постановленням судом ухвали про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» без руху та була прийнята судом, у зв'язку з чим спір у даній справі розглядається з врахуванням предмету позову, викладеного позивачем в уточненій позовній заяві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2019 відкрито провадження у справі №910/13920/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 27.11.2019, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
18.11.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказав на те, що перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором (відповідачем 1) не здійснюється, а за відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).
Крім того, відповідач 1 звернув увагу, що під час розгляду спору про визнання недійсними торгів повинно бути встановлено: - чи мало місце порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна та/або інших норм законодавства під час проведення електронних торгів і в чому таке порушення полягало; - чи вплинули ці порушення на результати торгів; - чи відбулося порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати торгів.
Вказаних обставин, на думку відповідача 1, позивачем не доведено, з огляду на що відсутні підстави для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет».
18.11.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 2 зазначив, що оспорювані торги були проведені відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Міністерством юстиції України від 29.09.2016 №2831/5.
Відповідач 2 зауважив, що позивач не скористався своїм правом на огляд об'єкта торгів у зберігача.
Крім того, відповідач 2 вказав на, що правочин за результатами проведення торгів неукладений, у зв'язку з чим такі торги не можуть бути визнані недійсними.
18.11.2019 відповідачем 2 подано заяву про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача 2 (Приватного виконавця Вольф Тетяни Леонідівни), так як такий спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
27.11.2019 до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів.
У підготовчому засіданні 27.11.2019 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Акціонерне товариство «Піреус Банк МКБ»; підготовче засіданні відкладено на 18.12.2019.
18.12.2019 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому позивач просив суд витребувати у Державного підприємства «Сетам» для залучення в якості третіх осіб інформацію (назву, адреси, телефон, код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) про інших учасників оспорюваних торгів.
18.12.2019 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням, в якому позивач просив суд призначити огляд приміщення №515 по Харківському шосе, 19 у місті Києві з метою перевірки відповідності фото та опису лоту, розміщеному на сайті ДП «Сетам», дійсності в тому числі шляхом його фото та відео фіксації безпосередньо у приміщенні лоту №367953 та огляд сторінки ДП «Сетам» в інтернеті за адресою https://setam.net.ua/auction/369444, на якій знаходиться фото та опис лоту №367953.
18.12.2019 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, яку суд долучив до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 18.12.2019 судом було розглянуто клопотання позивача про витребування доказів та клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням.
За результатами розгляду вказаних клопотань судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відмову в їх задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю.
У підготовчому засіданні 18.12.2019 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засіданні на 22.01.2020.
24.12.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача 2 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких приватним виконавцем, зокрема, було зазначено про зміну прізвища з Вольф на Павелків .
10.01.2020 третьою особою подані письмові пояснення на позов, які суд долучив до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 22.01.2020 позивачем було подані заперечення на пояснення третьої особи, які ухвалою суду від 22.01.2020 повернуті позивачу без розгляду.
У підготовчому засіданні 22.01.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про зміну найменування відповідача 2; закрито підготовче провадження у справі №910/13920/19, справу призначено до судового розгляду по суті на 05.02.2020.
03.02.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив та клопотання про поновлення процесуального строку на її подання.
05.02.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У вказаному клопотанні представник позивача вказав, що 1) враховуючи його несподіване (висока температура, коньюктевіт, запаморочення) захворювання, що не дає можливості представнику представляти інтереси позивача, а також враховуючи високий епідеміологічний ризик у місті Києві, потенційну можливість зараження суду та інших учасників справи у зв'язку з присутністю представника позивача у судовому засіданні, 2) беручи до уваги, що в цей же день (05.02.2020) Святошинським районним судом міста Києва розглядається справа за участю представника позивача, яка призначена на 11:00 год, що унеможливлює своєчасну явку представника позивача до Господарського суду міста Києва та 3) зважаючи на те, що позивачем готуються письмові клопотання про долучення доказів у підготовчому засіданні, позивач просив суд продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкласти підготовче засідання на іншу дату.
Розглянувши у судовому засіданні 05.02.2020 вказане клопотання позивача, суд дійшов висновку щодо його необгрунтованості, оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2019, постановленою у підготовчому засіданні, судом вже продовжувався строк підготовчого провадження на 30 днів. Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2020 судом було закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті. На вказаних судових засіданнях був присутній представник позивача та знав про вчинення судом відповідних процесуальних дій.
Суд зазначає, що всі докази подаються учасниками справ в межах підготовчого засідання, з огляду на що суд вважає необгрунтованими твердження позивача про намір подати додаткові докази після того, як суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
При цьому, справа №910/13920/19 розглядається Господарським судом міста Києва з жовтня 2019. Суд неодноразово відкладав розгляд справи з метою надання учасникам справи можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, на подання доказів, пояснень, клопотань, тощо.
Більш того, ухвалою суду 27.11.2019 розгляд справи №910/13920/19 було відкладено саме у зв'язку з надходженням від позивача клопотання про відкладення розгляду справи, а ухвалою від 18.12.2019 строк проведення підготовчого провадження було продовжено на 30 днів, що відповідно до ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України є винятковим випадком для належної підготовки справи для розгляду по суті.
Крім того, суд звертає увагу, що позивач (як і всі інші учасники судового процесу) крім процесуальних прав, також має процесуальні обов'язки, зокрема: - сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; - подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; - виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (ст. 42 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для встановлення обставин, які входять до предмета доказування, суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
Представник відповідача 1 у судове засідання 05.02.2020 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103053405510.
Представники відповідача 2 та третьої особи у судовому засіданні 05.02.2020 надали усні пояснення по справі, проти задоволення позову заперечили
У судовому засіданні 05.02.2020 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши подані учасниками справи докази, суд
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.08.2016 у справі №910/10337/16 стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» солідарно з боржників, в тому числі з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-розважальний комплекс «Мега-Сіті», заборгованість за кредитом в сумі 133358708 грн. 75 коп.; суму нарахованих процентів в розмірі 54785705 грн. 37 коп.; суму пені за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 5617453 грн. 28 коп.; суму пені за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 32064548 грн. 71 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 206700 грн. 00 коп.
02.09.2016 на виконання вказаного рішення суду видано відповідні накази.
18.03.2019 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяною Леонідівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№58656657 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02.09.2016 у справі №910/10337/16 (т. 1 а.с. 178-179).
03.07.2019 приватним виконавцем Вольф Тетяною Леонідівною до Державного підприємства «Сетам» подано Заявку на реалізацію арештованого майна ВП№58656657 (вих. №58656657 від 25.06.2019) при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 02.09.2016 у справі №910/10337/16 - нежитлові приміщення (літ. А), загальною площею 667,50 кв.м., що знаходяться на 5 поверсі за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 19, приміщення 515 (т. 1 а.с. 117).
У вказаній заявці приватним виконавцем у графі «відомості про майно (його склад, характеристики, опис, включно з інформацією про явні дефекти, відсутні елементи, обмежену функціональність)» зазначено - нежитлове приміщення (літ. А), загальною площею 667,50 кв.м., що знаходиться на 5 поверсі за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 19, приміщення 515. Матеріали стін - залізобетон, піно блок, цегла; матеріал перекриття - моноліт, залізобетон; матеріал підлоги - бетон. У графі «встановлені обмеження» зазначено - відомості відсутні, у графі «наявність комунікацій» вказано - відомості відсутні; зберігач - ОСОБА_3 .
06.09.2019 відбулись електронні торги щодо реалізації лоту №367953 - нежитлове приміщення (літ. А), загальною площею 667,50 кв.м., що знаходиться на 5 поверсі за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 19, приміщення 515, що підтверджується інформацією на сайті ДП «Сетам» https://setam.net.ua/auction/369444 та Протоколом №430201 проведення електронних торгів від 06.09.2019 (т. 1 а.с. 19-26).
Переможцем торгів визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» (позивач у справі).
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що торги відбулись з порушенням правил їх проведення, а саме з порушенням Порядку реалізації арештованого майна.
Зокрема, відповідно до Порядку реалізації арештованого майна заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити відомості про майно, яке передається на реалізацію, його склад, характеристики, опис, включно з інформацією про явні дефекти, відсутні елементи, обмежену функціональність; фото та відеоматеріали.
Однак, як зазначає позивач, відповідачі не вказали про обмежену функціональність та дефекти об'єкту, не надали жодного реального фото приміщення, не вказали про абсолютну відсутність природного освітлення у приміщенні, про відсутність будь-яких інфраструктурних мереж, електропостачання, водовідведення, водопостачання, опалення, повітряпостачання. Не вказали, що відповідно до ДБН, САНПІН, ЗУ «Про охорону праці» дані приміщення мають обмежену функціональність та не можуть бути використані за будь-яким напрямом діяльності. Відповідачі не вказали, що необхідно капітальне будівництво для використання даного фактично недобудованого об'єкту для використання його в якості нежитлового приміщення.
В об'єкті повністю відсутні електромережі зв'язку з невиконанням забудовником ТУ ВАТ «Київенерго» щодо підключення до мереж, відсутній водопровід та провід відведення води у зв'язку з невиконанням забудовником ТУ підключення до мереж КП Водоканал. Відсутні всі 5 ліфтів на поверсі, спроектовані при будівництві, недобудовані пожежні виходи. Відсутні будь-які засоби пожежної безпеки.
Вказані обставини, за твердженням позивача, унеможливлюють використання так званих нежитлових приміщень відповідно до вимог діючого законодавства.
Позивач у позовній заяві вказав на те, що про намір ввести позивача в оману свідчить не тільки відсутність в описі лоту інформації про обмежену функціональність приміщення, а й фото з сайту ДП «Сетам», де чітко видно наявність природного освітлення за рахунок вікон у приміщенні, тоді як насправді вказані фото є зображеннями зовсім інших приміщень, а жодного правдивого фото з об'єкта торгів відповідачами розміщено не було.
Крім того, позивач зазначив, що приміщення територіально знаходиться зовсім в іншій частині будівлі, не має жодного вікна, має пошкодження (приміщення є прибудованим та відходить від основної будівлі, має тріщини); підлога на фото - цементна, в реальності - бітумна; на стінах отвори, на яких закріплена величезна металева конструкція реклами «Велика Кишеня», тоді як на фото стіни не мають пошкоджень та зайвих металевих конструкцій.
Враховуючи повну невідповідність опису лоту, наданого відповідачами, дійсному стану приміщення, наявність характеристик приміщення, які знижують вартість приміщення та свідчать про неможливість використання приміщення за цільовим призначенням (об'єкт є недобудовою), наявні всі підстави для визнання торгів недійсними.
Більш того, на сайт ДП «Сетам» були розміщені фотографії інших приміщень, а не приміщення, що реалізовувалось за лотом №367953
Позивач зауважив, що відповідачі навмисно ввели в оману учасників торгів щодо властивостей і якостей предмета торгів, які значно занижують цінність приміщення та можливість його використання за цільовим призначення з метою отримання максимальної винагороди.
За таких обставин, посилаючись на норми ст. 230 та ст. 229 Цивільного кодексу України, позивач просить суд: 1) скасувати результати електронних торгів, проведених ДП «Сетам» 06.09.2019, з реалізації лоту №367953, оформлені у вигляді протоколу проведення електронних торгів №430201 від 06.09.2019, на користь учасника №2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет»; 2) зобов'язати ДП «Сетам» повернути гарантійний внесок у розмірі 90094,90 грн за лотом №367953 на користь учасника №2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.
Згідно з ч. 2 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.
Порядок реалізації майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, крім цінних паперів, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна - Міністерством юстиції України. Порядок реалізації обмежено оборотоздатного майна визначається законодавством (ч. 4 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження». Якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду, виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна, крім рішень про конфіскацію майна. Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна. Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною).
У п. 2 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна зазначено, що організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити такі дані: - повне найменування відділу державної виконавчої служби або прізвище ім'я, по батькові (за наявності) приватного виконавця, виконавчий округ, номер посвідчення приватного виконавця; - номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчих проваджень; - повні найменування боржника та стягувача, їх адреси, код за ЄДРПОУ - для юридичних осіб; - форма реалізації арештованого майна (електронні торги чи торги за фіксованою ціною); - вид майна (зазначається відповідно до категорій, які використовуються на Веб-сайті); - найменування майна, включаючи назву моделі, модифікації та інші складові найменування, які зазначаються згідно з реєстраційною, технічною та іншою документацією або наявними позначками на самому майні; - відомості про майно, яке передається на реалізацію, його склад, характеристики, опис, включно з інформацією про явні дефекти, відсутні елементи, обмежену функціональність (додатково зазначається інформація, визначена пунктами 6 - 10 розділу ІІІ цього Порядку); - місцезнаходження майна (для нерухомого майна - точна поштова адреса, для рухомого - адреса зберігача); - відомості про зберігача майна (найменування, фактична та юридична адреси, телефон, електронна адреса); - відомості про чинні обтяження майна, зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек); - вартість майна, що передається на реалізацію, визначена рішенням суду або відповідно до татті 57 акону України «Про виконавче провадження»; - реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби чи приватного виконавця для перерахування коштів; - адреса офіційної електронної пошти відділу державної виконавчої служби чи приватного виконавця; - фото- та/або відеоматеріали; - кваліфікований електронний або власноручний (у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) підпис начальника відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. В разі якщо заявку на реалізацію арештованого майна подав приватний виконавець, він підписує її самостійно із дотриманням умов, вказаних у цьому пункті.
Згідно з п. 4 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна приватний виконавець самостійно формує і перевіряє заявку та документи щодо передання майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та після встановлення відповідності документів таким вимогам підписує (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет приватного виконавця для внесення інформації про проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) до Системи.
Згідно з п. 4 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).
Як встановлено судом, 03.07.2019 приватним виконавцем Вольф Тетяною Леонідівною до Державного підприємства «Сетам» подано Заявку на реалізацію арештованого майна ВП№58656657 (вих. №58656657 від 25.06.2019) при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 02.09.2016 у справі №910/10337/16 - нежитлові приміщення (літ. А), загальною площею 667,50 кв.м., що знаходяться на 5 поверсі за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 19, приміщення 515 (т. 1 а.с. 117).
У вказаній заявці приватним виконавцем у графі «відомості про майно (його склад, характеристики, опис, включно з інформацією про явні дефекти, відсутні елементи, обмежену функціональність)» зазначено - нежитлове приміщення (літ. А), загальною площею 667,50 кв.м., що знаходиться на 5 поверсі за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 19, приміщення 515. Матеріали стін - залізобетон, піно блок, цегла; матеріал перекриття - моноліт, залізобетон; матеріал підлоги - бетон. У графі «встановлені обмеження» зазначено - відомості відсутні, у графі «наявність комунікацій» вказано - відомості відсутні; зберігач - Приходько Олег Олексійович.
У п. 1 розділу VIIІ Порядку реалізації арештованого майна зазначено, що після закінчення електронних торгів (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів за лотом. До протоколу вноситься така інформація: дата і час початку та завершення електронних торгів; реєстраційний номер лота; назва лота; стартова ціна та ціна продажу лота, цінові пропозиції учасників, особливі ставки купівлі лота учасників, якщо вони мали місце; сума сплаченого гарантійного внеску; розмір винагороди за організацію та проведення електронних торгів, яку повинен сплатити переможець електронних торгів, та реквізити рахунку для її сплати; відомості про переможця електронних торгів (унікальний реєстраційний номер учасника); дата, до якої переможець електронних торгів повинен повністю сплатити ціну лота; реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця), на який необхідно перерахувати кошти за придбане майно.
Не пізніше наступного робочого дня Система розміщує аналогічний протокол електронних торгів за лотом з повною інформацією про переможця електронних торгів в особистому кабінеті переможця.
У протоколі зазначаються прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує його особу, місце проживання та номер контактного телефону (за наявності). У разі якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її найменування, код за ЄДРПОУ, місцезнаходження та номер контактного телефону (за наявності). У разі визнання електронних торгів такими, що не відбулися, у протокол електронних торгів вноситься відповідна підстава. До протоколу електронних торгів можуть бути внесені й інші відомості.
Відповідно до п. 2 розділу VIIІ Порядку реалізації арештованого майна протокол електронних торгів підписується Організатором та не пізніше наступного робочого дня з дня формування Системою розміщується у відповідному особистому кабінеті відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця).
Як встановлено судом, 06.09.2019 відбулись електронні торги щодо реалізації лоту №367953 - нежитлове приміщення (літ. А), загальною площею 667,50 кв.м., що знаходиться на 5 поверсі за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 19, приміщення 515, що підтверджується інформацією на сайті ДП «Сетам» https://setam.net.ua/auction/369444 та Протоколом №430201 проведення електронних торгів від 06.09.2019 (т. 1 а.с. 19-26).
Переможцем торгів визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» (позивача у справі).
Заявляючи вимоги про скасування результатів електронних торгів, позивач посилається на норми ст.ст. 229, 230 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 229 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом. У разі визнання правочину недійсним особа, яка помилилася в результаті її власного недбальства, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки. Сторона, яка своєю необережною поведінкою сприяла помилці, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.
Згідно зі ст. 230 Цивільного кодексу України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.
Так, позивач зазначає, що відповідачі не вказали про обмежену функціональність та дефекти об'єкту, не надали жодного реального фото приміщення, не вказали про абсолютну відсутність природного освітлення у приміщенні, про відсутність будь-яких інфраструктурних мереж, електропостачання, водовідведення, водопостачання, опалення, повітряпостачання. Не вказали, що відповідно до ДБН, САНПІН, ЗУ «Про охорону праці» дані приміщення мають обмежену функціональність та не можуть бути використані за будь-яким напрямом діяльності. Відповідачі не вказали, що необхідно капітальне будівництво для використання даного фактично недобудованого об'єкту для використання його в якості нежитлового приміщення. В об'єкті повністю відсутні електромережі зв'язку з невиконанням забудовником ТУ ВАТ «Київенерго» щодо підключення до мереж, відсутній водопровід та провід відведення води у зв'язку з невиконанням забудовником ТУ підключення до мереж КП Водоканал. Відсутні всі 5 ліфтів на поверсі, спроектовані при будівництві, недобудовані пожежні виходи. Відсутні будь-які засоби пожежної безпеки.
Вказані обставини, за твердженням позивача, унеможливлюють використання так званих нежитлових приміщень відповідно до вимог діючого законодавства.
Позивач у позовній заяві вказав на те, що про намір ввести позивача в оману свідчить не тільки відсутність в описі лоту інформації про обмежену функціональність приміщення, а й фото з сайту ДП «Сетам», де чітко видно наявність природного освітлення за рахунок вікон у приміщенні, тоді як насправді вказані фото є зображеннями зовсім інших приміщень, а жодного правдивого фото з об'єкта торгів відповідачами розміщено не було.
Крім того, позивач зазначив, що приміщення територіально знаходиться зовсім в іншій частині будівлі, не має жодного вікна, має пошкодження (приміщення є прибудованим та відходить від основної будівлі, має тріщини); підлога на фото - цементна, в реальності - бітумна; на стінах отвори, на яких закріплена величезна металева конструкція реклами «Велика Кишеня», тоді як на фото стіни не мають пошкоджень та зайвих металевих конструкцій.
Більш того, на сайт ДП «Сетам» були розміщені фотографії інших приміщень, а не приміщення, що реалізовувалось за лотом №367953. Позивач зауважив, що відповідачі навмисно ввели в оману учасників торгів щодо властивостей і якостей предмета торгів, які значно занижують цінність приміщення та можливість його використання за цільовим призначення з метою отримання максимальної винагороди.
Суд вважає, що позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами наявності тих обставин, про які зазначає позивач у позовній заяві, та які є підставами для скасування результатів оспорюваних торгів.
У постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №330/1852/16-ц викладено правову позицію про те, що правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 Цивільного кодексу України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів.
У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 викладено правовий висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц, провадження № 6-231цс17, також викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
Отже, головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, які могли вплинути на результати торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України: від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 листопада 2017 року у справі № 6-231цс17.
Згідно з частинами 1-3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. Такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, суд з'ясовує наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
У вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі ст.ст. 230-233 Цивільного кодексу України господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем фактів обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, тяжких обставин і наявності їх безпосереднього зв'язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину.
Під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації або фізичної особи, що вчинила правочин, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину (наприклад, у зв'язку з ненаданням технічної чи іншої документації, в якій описуються властивості речі). Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Суб'єктом введення в оману є сторона правочину, - як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю.
Обман - це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі властивості й наслідки правочину, які насправді наступити не можуть. При обмані наслідки правочину, що вчиняється, є відомими й бажаними для однієї зі сторін.
Правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману, на відміну від помилки, є умисел: особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї. Обман також має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Тобто обман має місце, коли задля вчинення правочину або надається невірна інформація, або вона замовчується. Причому це робиться навмисно, з метою, аби правочин було вчинено. Усі ці обставини - наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.
Правочин, здійснений під впливом обману, на підставі ст.230 ЦК України може бути визнаний судом недійсним. Отже позивач має довести наявність одночасно трьох складових, а саме:
1) наявність умислу в діях відповідача,
2) істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману,
3) наявність обману.
Якщо все інше, крім умислу, доведено, вважається, що мала місце помилка.
Встановлення наявності умислу у недобросовісної сторони ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є неодмінною умовою кваліфікації недійсності правочину за статтею 230 Цивільного кодексу України.
Позивачем долучено до матеріалів справи копію Листа ОСББ «ХШ Мега 19», в якому член правління ОСББ (на запит позивача від 26.08.2019 №1) повідомляє позивача, що з метою недопущення конфліктних ситуацій у майбутньому щодо об'єкту нерухомості - нежитлове приміщення (літ. А), загальною площею 667,50 кв.м., що знаходиться на 5 поверсі за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 19, приміщення 515, вказаний об'єкт має наступні характеристики: - бітумний пол.; - бетонні несучі колони; - стіни з блоків; - відсутні вікна; - на стіні встановлена металева вивіска «Велика Кишеня»; - на території приміщення знаходяться пошкоджені будівельні матеріали; - приміщення є прибудованим до основної будівлі; - приміщення має пошкодження у вигляді тріщини у зоні примикання з основною будівлею (3 метри висоти - 3 см ширини); - водо та каналізаційні мережі відсутні; - електромережі відсутні; - тепломережі відсутні; - земельна ділянка під будівлею захоплена забудовником без законних підстав; - приміщення фактично є недобудовою, організованою сумнозвісним забудовником Войцехівським (т. 1 а.с. 48).
Крім того, у вказаному листі зазначено, що ті фото приміщення, які розміщені на сайті ДП «Сетам» за посиланням https://setam.net.ua/auction/369444, не відповідають дійсності і належать до інших приміщень №568, №549 та №552. Крім того, представником ОСББ долучено до листа копії судових рішень щодо будівлі за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 19.
Позивач у позовній заяві вказує про те, що вказаний лист було отримано ним лише 15.09.2019, тобто після проведення оспорюваних торгів (06.09.2019), та саме з інформації, наведеної у вказаному листі позивач довідався про порушення відповідачами процедури проведення торгів.
Однак, суд критично оцінює вказані твердження позивача щодо дати отримання листа від ОСББ, оскільки лист був відповіддю на запит від 26.08.2019.
Тобто, позивач до проведення електронних торгів звернувся до ОСББ із відповідним запитом (торги проведені 06.09.2019).
При цьому, позивачем не надано суду доказів, що вказаний лист ним було отримано саме 15.09.2019, тобто після проведення торгів.
Так само, суд критично оцінює твердження позивача, що про характеристики та стан лоту він довідався з судових рішень, надісланих ОСББ разом з листом, який позивач отримав 15.09.2019 (тобто, після проведення торгів - 06.09.2019), оскільки вказані судові рішення знаходяться у вільному доступі в мережі інтернет (так само як і будь-яка інша інформація щодо недобудови за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 19), а позивач як особа, яка має намір взяти участь у торгах щодо придбання нерухомого майна, сплативши за це значну суму грошових коштів, та усвідомлюючи несення (настання) ризиків від такої господарської діяльності, не довів суду належними та допустимими доказами, що він дійсно не знав про ті обставини, про які зазначає позивач у позовній заяві по відношенню до характеристик лоту, до дати проведення торгів.
При цьому, фотографії та відео, які долучені позивачем до матеріалів справи на диску та датовані 17.09.2019 (відео) та 23.09.2019 (фото) - після дати проведення торгів, не спроможні довести твердження позивача, що саме в ці дати він реально довідався про стан та характер нежитлового приміщення (літ. А), загальною площею 667,50 кв.м., що знаходиться на 5 поверсі за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 19, приміщення 515, про які зазначає позивач у позовній заяві.
У письмових поясненнях, поданих до суду 03.02.2020, позивач вказав на те, що він двічі у липні 2019 та в серпні 2019 року телефонував зберігачу майна (нежитлового приміщення) та останній вказав на необхідність ознайомлення з розміщеними на сайті ДП «Сетам» фотографіями лоту, які повністю ідентичні. Крім того, як зазначив позивач, зберігач організував ознайомлення з лотом на місці знаходження лоту, але ідентифікував приміщення за фото, розміщеному на сайті ДП «Сетам», що свідчить про введення позивача в оману.
Однак, з огляду на відсутність доказів на підтвердження вказаних обставин, викладених позивачем, суд вважає їх недоведеними та необгрунтованими.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що навіть у випадку незазначення приватним виконавцем у заявці на реалізацію арештованого майна (нежитлового приміщення (літ. А), загальною площею 667,50 кв.м., що знаходиться на 5 поверсі за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 19, приміщення 515) інформації про явні дефекти, відсутні елементи, обмежену функціональність вказаного приміщення та розміщення фото іншого приміщення, що є порушенням Порядку реалізації арештованого майна, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто, що позивач не знав станом на дату проведення оспорюваних торгів про ті характеристики об'єкта торгів, про які вказує позивач у позовній заяві, та щодо яких, як зазначає позивач, його було введено в оману.
Так само, позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами наявності підстав для скасування результатів торгів (визнання їх недійсними) на підставі ст. 229 Цивільного кодексу України (помилка) та ст. 230 Цивільного кодексу України (обман).
Більш того, суд зазначає наступне.
Стаття 650 Цивільного кодексу України закріплює такий спосіб реалізації майна, як укладення договорів на біржах, аукціонах (торгах), конкурсах, та відсилає до інших нормативних актів, якими повинні встановлюватись особливості укладення цих договорів. До цього зводиться і норма ч. 4 ст. 656 Цивільного кодексу України, згідно з якою до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Порядок і особливості продажу арештованого майна на електронних торгах визначений Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016.
Згідно з п. 4 розділу Х Порядку після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди організатору) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди організатору (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п'яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.
Підписаний та скріплений печаткою приватного виконавця або затверджений начальником відділу державної виконавчої служби акт виконавець видає або надсилає переможцеві електронних торгів не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження.
Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством (п. 8 розділу Х Порядку).
Отже, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на торгах, яка полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на торгах, тобто є правочином.
При цьому, в п. 1 розділу ХІ Порядку міститься перелік умов, згідно з якими прилюдні торги вважаються такими, що не відбулись, зокрема, у разі: відсутності учасників електронних торгів; несплати всіма учасниками, що надали цінові пропозиції й поетапно були визначені переможцями електронних торгів, належної грошової суми в строки, передбачені пунктом 1 розділу X цього Порядку; ненадходження від жодного учасника цінової пропозиції.
Суд зазначає, що оскільки позивач (переможець торгів) не здійснив повного розрахунку за придбане майно у строк, передбачений розділом Х Порядку та беручи до уваги відсутність в матеріалах справи акту про проведення прилюдних торгів, договірні відносини купівлі-продажу майна на оспорюваних торгах 06.09.2019 не були оформлені, а отже такий правочин є неукладеним.
З неукладеного правочину не виникає договірних зобов'язань і він не породжує жодних цивільних правовідносин, в той час, коли недійсний правочин не породжує тих правових наслідків, які притаманні правочинам цього виду, але він породжує правові наслідки, які випливають з його недійсності.
Оскільки неукладений договір не може бути визнаний недійсним, підстави для задоволення позову у даній справі відсутні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №910/8052/17.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання ДП «Сетам» повернути позивачу гарантійний внесок у розмірі 90094,90 грн за лотом №367953, суд також не вбачає підстав для їх задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 розділу 1 Порядку гарантійний внесок - це грошова сума, що зарахована на рахунок організатора електронних торгів, яку за одним лотом сплачує учасник електронних торгів, крім випадків, передбачених цим Порядком, у розмірі 5%, виходячи зі стартової ціни лота, та є завдатком зі сплати винагороди організатору електронних торгів за надані ним послуги з реалізації майна.
Пунктом 3 розділу Х Порядку визначено, що гарантійний внесок не повертається учаснику, який був визнаний переможцем електронних торгів, але не вніс усієї належної грошової суми в строки, передбачені пунктом 1 цього розділу, або не підписав та не надіслав протокол з продажу предмета іпотеки у строки, передбачені пунктом 2 розділу VIІ цього Порядку.
Так як позивачем, який був визнаний переможцем за результатами оспорюваних торгів, не було здійснено повного розрахунку за придбане майно, вказані обставини в силу п. 3 розділу Х Порядку позбавляють його права на повернення внесеної суми.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №910/8052/17.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» до Державного підприємства «Сетам» та Приватного виконавця Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни про скасування результатів електронних торгів та зобов'язання вчинити дії.
Що стосується клопотання відповідача 2 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до Приватного виконавця Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни, суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №911/845/17 викладено правову позицію про те, що відповідачами у таких спорах (визнання торгів недійсними) повинні бути як організатори торгів (тобто, ДП «Сетам» та приватний виконавець в даному випадку) та переможець торгів.
Зважаючи на характер правовідносин, які склались між сторонами, суб'єктний склад учасників таких правовідносин та суть спору, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача 2 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до Приватного виконавця Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни.
При цьому, судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2019 у справі №910/13116/19 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» про забезпечення позову; зупинено електронні торги з продажу арештованого майна за лотом №367953 до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили.
Однак, постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 у справі №910/13116/19 ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.09.2019 у справі №910/13116/19 скасувано та прийнято нове судове рішення, яким відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-зет» в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Судовий збір покладається на позивача у зв'язку з відмовою у позові у повному обсязі (на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» до Державного підприємства «Сетам» та Приватного виконавця Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни - відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 12 лютого 2020 року.
Суддя О.В. Чинчин