ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.02.2020Справа № 910/1944/20
За заявою Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (м. Київ)
Про забезпечення позову
Особи, які можуть отримати статус учасника справи:
1. Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (м. Київ)
2. Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія Аска»
(м. Запоріжжя)
3. Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (м. Київ)
4. Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (м. Київ)
5. Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша» (м. Київ)
6. Моторне (транспортне) страхове бюро України (м. Київ)
7. Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (м. Київ)
Суддя Ващенко Т.М.
Без виклику представників сторін
Приватне акціонерне товариство «Українська транспортна страхова компанія» (далі - заявник) звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про забезпечення позову шляхом:
- заборони Моторному (транспортному) страховому бюро України вчиняти будь-які дії на виконання вимог рішення з питання другого засідання учасників Договору облігаторного квотно-пропорційного перестрахування власного утримання за Договором зовнішнього перестрахування (Пулу внутрішнього перестрахування) відображеного в протоколі № 9/2019 (ПВП) від 19.12.19.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд встановив наступне.
Заяву обґрунтовано тим, що 28.12.12. колом страховиків (сім страховиків, включаючи заявника) та МТСБУ було підписано Договір облігаторного квотно-пропорційного перестрахування з лімітом відповідальності до 500 тис. євро включно (Договір облігаторного квотно-пропорційного перестрахування власного утримання за договором зовнішнього перестрахування), яким створено окреме об'єднання страховиків - Пул внутрішнього перестрахування.
19.12.19. на засіданні, в якому приймали участь не всі сторони вказаного договору, було прийнято рішення, оформлене протоколом № 9/2019 від 19.12.19., яким було внесено зміни до Договору облігаторного квотно-пропорційного перестрахування власного утримання за договором зовнішнього перестрахування, які, за твердженням та на думку заявника, вчинені з порушенням чинного законодавства України. Заявник стверджує, що з оспорювані зміни до договору спричинили незаконне списання з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» коштів, внесених останнім до фондів МТСБУ за період з 2013 по 2018 роки.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Як передбачено в ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами чинного процесуального кодексу особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Системний аналіз положень частини 1 статті 136 і 137 Господарського процесуального кодексу України дає підстави дійти висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені у частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
В даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Заявником не доведено в чому полягатиме складність повернення ним списаних коштів у разі задоволення позову про визнання незаконним внесення згідно з п. 2 протоколу № 9/2019 (ПВП) від 19.12.19. змін до договору облігаторного квотно-пропорційного перестрахування власного утримання за договором зовнішнього перестрахування від 28.12.12., з яким він має намір звернутись до суду.
Відтак, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд дійшов висновку, що заява Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» про вжиття, визначених ним заходів забезпечення позову, не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності термінового забезпечення позову, а тому заява про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
За приписами ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
На підставі викладеного, враховуючи положення Глави 8 Розділу І ГПК України, оскільки заяву про забезпечення позову судом розглянуто, тому витрати Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» по сплаті судового збору в сумі 1051,00 грн. за розгляд заяви про забезпечення позову, відшкодуванню та поверненню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 123, 136-140, 234, 235 ГПК України Господарський суд міста Києва
Відмовити Приватному акціонерному товариству «Українська транспортна страхова компанія» в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 12.02.20. та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.М. Ващенко