номер провадження справи 35/143/19
10.02.2020 Справа № 908/3368/19
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: суддя - Топчій О.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, б. 70-А)
до відповідача Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, б. 97-А)
про стягнення коштів
Суть спору:
03.12.2019 до Господарського суду Запорізької області звернувся позивач Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" про стягнення в порядку суброгації страхового відшкодування у розмірі 14817,37 грн., 957 грн. інфляційних витрат та 496,89 грн. 3% річних.
03.12.2019 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/3368/19, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.
Ухвалою господарського суду від 09.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/3368/19, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін.
Підставою для звернення з позовом до суду позивачем зазначено невиконання відповідачем зобов'язань по виплаті страхового відшкодування за шкоду, завдану транспортному засобу, застрахованому в ПрАТ "СК "Уніка", внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 23.05.2018 з вини водія транспортного засобу, відповідальність якого застрахований в ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА". Позов заявлено на підставі ст.ст. 22, 993, 1187 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування", ст.ст. 5, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.12.2019 у справі №908/3368/19 відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження їх заперечень проти позову або його визнання.
Ухвала суду від 09.12.2019 про відкриття провадження у справі №908/3368/19, направлена на адресу відповідача, про вручення відповідачеві зазначеної ухвали 12.12.2019 свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/3368/19.
Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 09.01.2020 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 10.02.2020.
Розглянувши матеріали справи, суд
З довідки НПУ №3018145520939271 від 23.05.2018 вбачається, що 23.05.2018 о 17 год. 20 хв. в м. Києві по пл. Одеська сталася ДТП за участю легкового автомобіля «ВАЗ 2104», д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та легкового автомобіля «BMW X5», д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Постановою Голосіївського районного суду м. Львова у справі №752/10924/18 від 15.06.2018 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (за спричинення ДТП 23.05.2018).
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «BMW X5», д/н НОМЕР_2 , який застрахований у ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" на підставі Договору добровільного комплексного страхування на транспорті № 826008/4055/0000015 від 06.03.2018.
У зв'язку з настанням випадку, який мав ознаки страхового, ОСОБА_3 (страхувальник) звернувся до позивача із заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного комплексного страхування на транспорті №826008/4055/0000015 від 06.03.2018.
ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" на підставі акту та умовам договору страхування № 826008/4055/0000015 від 06.03.2018, рахунку № НОМЕР_3 від 07.06.2018, рахунку Арія Моторс № BMW-003115 від 13.06.2018 на суму 13098,76 грн. складено страховий акт № 00260703, відповідно до якого зазначена вище ДТП визнана страховим випадком, за яким страхове відшкодування складає суму 14817,37 грн.
На виконання умов договору страхування ПрАТ "СК "УНІКА" здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 14817,37 грн., яку зараховано в рахунок погашення не сплаченої частини страхового платежу за договором страхування (відповідно до п.10.1.10. Договору страхування).
На момент скоєння зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб, внаслідок експлуатації ОСОБА_1 «ВАЗ 2104», д/н НОМЕР_1 , застрахована його власником у ПрАТ "УАСК АСКА" за полісом №АМ/004290797.
У зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність винної особи застрахована в ПрАТ "УАСК АСКА" (відповідач у справі), страховик звернувся до відповідача з заявою №5375 від 10.07.2018 про виплату страхового відшкодування з вимогою здійснити страхове відшкодування шкоди у розмірі 14817,37 грн. Вказану вимогу отримано відповідачем 16.07.2018, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Несплата відповідачем страхового відшкодування стала підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно зі ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Положеннями ст. 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
Згідно п. 3 ст. 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Положеннями ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Таким актом є Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі за текстом - Закон), який містить спеціальні норми щодо регулювання правовідносин з відшкодування шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
У відповідності до ст. 5 Закону, об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до ст. 22 Закону, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.
Статтею 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
З матеріалів справи та положень ст. 512, 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" вбачається, що позивач набув право вимоги до відповідача в порядку суброгації.
Як зазначив Верховний Суду України в листі від 19.07.2011, перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. При суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого.
Хоч і регрес, і суброгація виникають на підставі закону, проте вказані підстави є різними. Так, суброгація виникає, зокрема, на підставі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування", а регрес, зокрема, на підставі ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Між поняттями суброгації та регресу існують відмінності. За суброгації відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов'язанні (зміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов'язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. При регресі одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.
Регрес у страхуванні виникає стосовно вузького кола осіб, тоді як суброгація застосовуються щодо будь-якої особи, відповідальної за настання страхового випадку. При суброгації перебіг строку позовної давності починається з моменту виникнення страхового випадку. При регресі - з моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування, тобто зазнав збитків.
Згідно з положеннями ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Спеціальним законом, що регулює питання виплати страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та яким керується страховик є Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Згідно ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Відповідно до умов полісу № АМ/004290797 розмір франшизи становить 0, 00 грн.
Отже, сума зобов'язання, що має бути сплачена Відповідачем становить 14817,37 грн.
Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відповідності до п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Після сплати позивачем страхового відшкодування відбувся перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за завдані збитки, який регулюється положеннями ст. 993 ЦК України.
Таким чином, особою, відповідальною за завдані у даному випадку збитки, згідно з положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є саме відповідач.
Відповідно до п. 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;
- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.
Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач виплатив суму страхового відшкодування у встановлений пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк.
Відповідач своїм правом на подання доказів не скористався, заявлені до нього позовні вимоги не спростував.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо відшкодування відповідачем суми здійсненої позивачем страхового відшкодування в розмірі 14817,37 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані.
За таких обставин, враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про стягнення суми 14817,37 грн. страхового відшкодування є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України 3 % річних за період з 17.10.2018 по 28.11.2019 в розмірі 496,89 грн. та інфляційних втрат за період з листопада 2018 року по жовтень 2019 року в розмірі 957,39 грн.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Судом перевірено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат встановлено, що він здійснений вірно, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 86, 129, 233, 236, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" про стягнення коштів задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, б. 97-А, ідентифікаційний код юридичної особи 13490997) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, б. 70-А, ідентифікаційний код юридичної особи 20033533) суму 14817,37 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот сімнадцять гривень 37 коп.) страхового відшкодування, суму 957,39 грн. (дев'ятсот п'ятдесят сім гривень 39 коп.) 3% річних, суму 496,89 грн. (чотириста дев'яносто шість гривень 89 коп.) інфляційних витрат, суму 1921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 13 лютого 2020 року.
Суддя О.А. Топчій