проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
12.02.2020 Справа № 922/2591/19
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Шутенко І.А.,
при секретарі Міракові Г.А.,
за участю представників сторін:
прокурора - Размєтаєва А.С. - на підставі службового посвідчення від 19.01.2016р. №040146;
1-го відповідача -Скидана М.А. - на підставі довіреності від 19.12.2019р. №08-21/4273/2-19;
2-го відповідача - Романенко Т.М. - на підставі довіреності від 24.12.2019р. №13451,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області, м.Харків, (вх.№169 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 04.12.2019р. у справі №922/2591/19 (суддя Аріт К.В., ухвалене в м.Харків о 13:15год., дата складення повного тексту - 16.12.2019р.)
за позовом: Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №2, м.Харків,
до 1-го відповідача: Харківської міської ради, м.Харків,
до 2-го відповідача: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, м.Харків,
до 3-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Джулія”, м.Харків,
про скасування рішення, визнання недійсними договору та повернення майна,
Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №2 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації ДЕКМ Харківської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю “Джулія”, в якому просив суд:
- визнати незаконним та скасувати пункт 18 додатку 1 до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова” від 20.09.2017р. № 757/17;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 23.07.2018р. №5608-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю “Джулія”, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В. і зареєстрований в реєстрі за №2524, скасувавши його державну реєстрацію;
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Джулія” повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення підвальної частини №1-:-13, 24 загальною площею 115,1 кв.м., розташовані в житловому будинку літ "А-16" за адресою: м.Харків, вул.Гвардійців- Широнінців,84.
Рішенням господарського суду Харківської області від 04.12.2019р. у справі №922/2591/19 в позові відмовлено повністю.
Заступник прокурора Харківської області з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 04.12.2019р. у справі №922/2591/19 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю; судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги відшкодувати на користь прокуратури Харківської області.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Харківської області на рішення господарського суду Харківської області від 04.12.2019р. у справі №922/2591/19; встановлено відповідачам у справі строк до 30.01.2020р. для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання; призначено справу до розгляду на 12.02.2020р.
28.01.2020р. 1-им відповідачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№819), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Заступника прокурора Харківської області, рішення господарського суду Харківської області від 04.12.2019р. у справі №922/2591/19 залишити без змін.
30.01.2020р. 2-им відповідачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№913), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Заступника прокурора Харківської області, рішення господарського суду Харківської області від 04.12.2019р. у справі №922/2591/19 залишити без змін.
12.02.2020р. 1-ти відповідачем подано до апеляційного господарського суду заяву про зупинення провадження у справі №922/2591/19 (вх.№1386), в якій просить суд зупинити провадження у справі №922/2591/19 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 12.02.2020р. представник 1-го відповідача підтримав подану заяву про зупинення провадження у даній справі до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18, просив її задовольнити, з огляду на те, що правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави у даних справах є подібними.
Представник 2-го відповідача також підтримав подану 1-им відповідачем заяву про зупинення провадження у даній справі.
Прокурор заперечив проти задоволення вказаної заяви.
Судова колегія, за результатами розгляду матеріалів апеляційної скарги дійшла висновку про наявність правових підстав для зупинення апеляційного провадження у даній господарській справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Колегією суддів встановлено, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2019р. на підставі частини п'ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України передано справу №912/2385/18 разом з касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
При цьому в ухвалі вказано про наявність виключної правової проблеми, вирішення якої сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, тобто розумного балансу між приватними й публічними інтересами.
За висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які обґрунтовані нормами статей 19, 131-1 Конституції України, статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України, статтею 23 Закону України “Про прокуратуру”, рішеннями Конституційного Суду України від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017, від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019, від 20 червня 2019 року № 6-р/2019, виключну правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, становить питання: чи зобов'язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом:
- додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором;
- обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду.
Також колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить питання щодо правових наслідків у випадку, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначені законом підстави для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України “Про прокуратуру”), які, на думку колегії суддів, потребують правового висновку Великої Палати Верховного Суду:
- чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;
- які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019р. справу №912/2385/18 прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
В ухвалі судом зазначено, що Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором. Відсутність єдиної правозастосовчої практики у питаннях механізму реалізації прокурором права подавати позови до суду в інтересах держави може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, що вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.
Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
За положеннями пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється, зокрема, у випадку передбаченому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Оскільки як у справі №922/2591/19, так і у справі №912/2385/18 правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави є подібними, колегія суддів з метою дотримання єдності судової практики, з власної ініціативи дійшла висновку про наявність підстав для зупинення провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Харківської області на рішення господарського суду Харківської області від 04.12.2019р. у справі №922/2591/19 до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі №912/2385/18.
Керуючись статтями 228, 234, 235, 248, 252, 270 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду
Зупинити апеляційне провадження у справі №922/2591/19 до закінчення перегляду судових рішень у подібних правовідносинах Великою Палатою Верховного Суду у справі №912/2385/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку статей 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.В. Плахов
Суддя Л.М. Здоровко
Суддя І.А. Шутенко