проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"13" лютого 2020 р. Справа № 917/1691/19
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Пуль О.А. , суддя Шутенко І.А.
без виклику та повідомлення учасників справи
розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Міндабаєва Олександра Кенжебековича, м. Полтава (вх. №112 П/2-5)
на ухвалу господарського суду Полтавської області від 03.12.2019 по справі №917/1691/19 (суддя Безрук Т.М., повний текст ухвали складено та підписано 04.12.2019)
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова"
до Фізичної особи-підприємця Міндабаєва Олександра Кенжебековича, м. Полтава
про стягнення 808 605,00 грн.,-
встановила:
У жовтні 2019 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Міндабаєва Олександра Кенжебековича про стягнення 808605,00 грн., з яких 673837,50 грн. попередньої оплати за договором №27/06-03 на авіаційне виконання робіт по розселенню трихограми від 27.06.2019 та 134767,50 грн. - штрафу.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 03.12.2019 по справі №917/1691/19 поновлено відповідачу - Фізичній особі-підприємцю Міндабаєву Олександру Кенжебековичу строк на подання доказів у справі за клопотанням від 02.12.2019. Зупинено провадження у справі № 917/1691/19 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 370/999/16-ц.
Відповідач з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 03.12.2019 по справі №917/1691/19 в частині зупинення провадження у справі до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 370/999/16-ц скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на позивача.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ФОП Міндабаєв О.К. зазначає, що господарський суд першої інстанції оскаржуваною ухвалою зупинив провадження у даній справі за відсутністю правових підстав, передбачених статтями 227, 228 Господарського процесуального кодексу України, не навівши мотивів та обґрунтувань необхідності такої процесуальної дії. Зокрема, скаржник вважає, що висновок суду щодо аналогічності правової ситуації у справі № 370/999/16-ц, як підстави зупинення провадження у справі з посиланням на положення п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України не мотивований, викладений без порівняльного аналізу обставин , вимог та предмету спору даної справи та справи № 370/999/16-ц.
Також скаржник зазначає, що суд не навів, в чому полягає об'єктивна неможливість розгляду даної справи до розгляду Великою Палатою Верховного суду справи № 370/999Є16-ц та неможливість на підставі зібраних доказів встановити та оцінити обставини (факти), що є предметом розгляду даної справи.
Крім цього, скаржник наголошує на тому, що в порушення вимог п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено право суду зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду, суд першої інстанції оскаржуваною ухвалою зупинив провадження у даній справі за наявності лише ухвали Касаційного цивільного суду про передання справі № 370/999/16-ц на розгляд до Великої Палати Верховного Суду та відсутності судового рішення про прийняття зазначеної справи до провадження Великою Палатою Верховного Суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Міндабаєва О.К. на ухвалу господарського суду Полтавської області від 03.12.2019 по справі №917/1691/19 в частині зупинення провадження у справі №917/1691/19 та ухвалено здійснити її розгляд без повідомлення учасників справи.
21.01.2020 р. від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу(вх. № 534), в якому він, посилаючись на безпідставність викладених в апеляційній скарзі доводів, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивач під час розгляду даної справи в суді першої інстанції подав суду клопотання (вхід. № 13239 від 29.11.2019) про зупинення провадження у справі до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №370/999/16-ц, обґрунтовуючи клопотання наступним:
- відповідач у строк не приступив до виконання робіт за договором підряду, в зв'язку з чим ТОВ «Дружба-Нова» в односторонньому порядку повідомило про розірвання договору підряду та вимагало повернути суму попередньої оплати на підставі ст.ст.849, 1212 ЦК України;
- відповідач позов не визнає, зазначає про помилкове одночасне застосування ч.2 та ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України, а також заперечує можливість використання ст. 1212 ЦК України за наявності договірних правовідносин, оскільки вважає, що попередня оплата була отримана ним на підставі діючого договору підряду, тому такі кошти не можуть вважатися безпідставним збагаченням;
- аналогічна правова ситуація виникла при розгляді Касаційним цивільним судом справи №370/999/1 б-ц.
В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення зазначеного клопотання, пославшись на наявність обставин, які відповідно до п. 7 ч. 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України надають суду право зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.
Зокрема такими обставинами суд зазначив те, що ухвалою від 13.11.2019 у справі №370/999/16-ц з подібними з даною справою правовідносинами, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, правова позиція якого стосовно правових підстав для стягнення із підрядника на користь замовника попередньої оплати за договором підряду може вплинути і на вирішення даної справи.
Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для зупинення провадження у даній справі до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №370/999/16-ц, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 7 ч. 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд має право зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою Великою Палатою Верховного Суду.
Колегія суддів вважає, що в даному випадку наявні наведені у цій нормі обставини, які надають право суду зупинити провадження у справі.
Так, правовідносини сторін, з яких виник спір у даній справі та у справі №370/999/16-ц є подібними, оскільки виникли з договору підряду та стосуються вимог замовника про стягнення з підрядника попередньої оплати за обставин розірвання договору в односторонньому порядку замовником через невиконання підрядником своїх зобов'язань у встановлений строк.
Зазначені грошові кошти позивач просить стягнути з відповідача в якості безпідставно набутого ним за рахунок позивача майна на підставі положень статті 1212 Цивільного кодексу України.
Натомість відповідач, заперечуючи проти позову, у відзиві на позов послався на те, що договірний характер спірних правовідносин, на виконання яких перераховано спірну суму попередньої оплати, виключає можливість застосування до них положень статті 1212 Цивільного кодексу України, яка регулює зобов'язання у зв'язку із набуттям майна без достатньої правової підстави.
Таким чином при розгляді даної справи спірним є питання щодо правової природи спірної суми попередньої оплати та застосування відповідних норм права до спірних правовідносин.
Аналогічне спірне питання у подібних правовідносинах виникло при розгляді справи №370/999/16-ц.
Так, у наведеній справі рішенням суду першої інстанції попередня оплата стягнута як майно, набуте без достатніх правових підстав відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України.
Натомість суд апеляційної інстанції в якості однієї з підстав для скасування рішення суду першої інстанції послався на те, що спірні кошти не можуть бути повернуті позивачу на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України , на яку помилково послався суд першої інстанції.
При розгляді наведеної справи в касаційному порядку Верховним судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Касаційного суду, цей суд зазначив про невизначеність судової практики щодо зазначеного питання застосування норм матеріального права , що і стало підставою для її передання ухвалою від 13.11.2019 р. на розгляд Великої Палати Верховного суду.
Таке рішення обґрунтоване тим, що у практиці Верховного Суду України та Верховного Суду сформувалося декілька підходів стосовно правових підстав для стягнення із підрядника на користь замовника попередньої оплати за договором підряду.
По перше - попередня оплата за договором підряду підлягає стягненню на підставі статті 849 ЦК України як аванс.
По-друге - попередня оплата за договором підряду підлягає стягненню на підставі статей 22, 849 ЦК України як збитки.
По-третє - попередня оплата за договором підряду підлягає стягненню на підставі статті 1212 ЦК України як безпідставно набуте майно.
Подібна невизначеність в судовій практиці щодо визначення ефективного способу захисту не може розглядатися в контексті динамічного розвитку судової практики і забезпечити розумну передбачуваність судових рішень.
Верховний Суд визнав, що за таких обставин також очевидна необхідність формування єдиної правозастосовчої практики у спорах про повернення попередньої оплати за договором підряду, за яким замовник відмовився від договору, для забезпечення розумної передбачуваності судових рішень, а тому справа містить виключну правову проблему і її вирішення необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Ухвалення протилежних чи суперечливих судових рішень, особливо судом вищої інстанції, може спричинити порушення права на справедливий суд, закріпленого в пункті 1 етапі 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.
З відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що 26.11.2019 Велика Палата Верховного суду прийняла до свого розгляду справу № 370/999/16-ц та призначила її до розгляду на 29.01.2020.
Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання , яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Наведеним спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що правовідносини у даній справі та у справі № 370/999/16-ц не є подібними, висновки Великої палати при розгляді наведеної справи не можуть вплинути на правильність розгляду даної справи та що на момент винесення оскаржуваної ухвали справа № 370/999/16-ц ще не перебувала на розгляді Великої Палати Верховного Суду.
Таким чином господарський суд першої інстанції оскаржуваною ухвалою зупинив провадження у даній справі до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 370/999/16-ц за наявністю передбачених п. 7 ч. 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржувана ухвала прийнята з дотриманням норм процесуального права, у зв'язку з чим підлягає залишенню без змін.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу апелянта, що 31.01.2020 Великою Платою Верховного Суду прийнято постанову по справі №370/999/16-ц. Отже, наведені обставини, є підставою для поновлення провадження у справі № 917/1691/19 в порядку ст. 230 ГПК України, якою встановлено, що провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.
Оскільки апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, з урахуванням положень статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за відповідачем.
Керуючись статтями 129, статтею 269,271, пунктом 1 статті 275, 276, 277 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Міндабаєва Олександра Кенжебековича залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Полтавської області від 03.12.2019 у справі № 917/1691/19 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 13.02.2020
Головуючий суддя І.В. Тарасова
Суддя О.А. Пуль
Суддя І.А. Шутенко