13 лютого 2020 рокуСправа № 161/11018/16-а пров. № 857/Н-27/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Мікули О.І, Старунського Д.М.,
при секретарі судового засідання - Пильо І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року (головуючий суддя Гуляк В.В., судді Судова-Хомюк Н.М., Коваль Р.Й., постанова прийнята о 17/09 год, м.Львів, повний текст складено 28 квітня 2017 року) у справі за апеляційною скаргою Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 січня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити відповідні дії, -
У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - ОУПФ), в якому (з урахуванням уточнення позовних вимог (а.с.41-44), просив:
визнати протиправним розпорядження відповідача від 01.02.2013 №192553 (далі - Розпорядження) в частині встановлення і призначення пенсії за вислугу років в розмірі 80 відсотків від розміру місячної заробітної плати працівника прокуратури на відповідній посаді;
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років в розмірі 90 відсотків від розміру місячної заробітної плати працівника прокуратури на відповідній посаді на підставі довідки прокуратури Волинської області від 07.07.2016 №18-151 вих-16 (далі - Прокуратура, Довідка відповідно);
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії за вислугу років відповідно до частини тринадцятої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закон №1789-XII; в редакції, чинній на час призначення пенсії) в розмірі 90 відсотків від розміру місячної заробітної плати працівника прокуратури на відповідній посаді, зазначеної у Довідці та здійснювати виплату пенсії з 01.01.2016 з моменту настання підстав за даним перерахунком без обмеження її розміру.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 січня 2017 року позов задоволено частково (далі - Постанова-1). Визнано протиправним Розпорядження ОУПФ в частині встановлення та призначення позивачу пенсії за вислугу років в розмірі 80% від розміру місячної заробітної плати працівника прокуратури на відповідній посаді; визнано протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку в призначенні позивачу пенсії за вислугу років в розмірі 90 % від розміру місячної заробітної плати працівника прокуратури на відповідній посаді на підставі Довідки; зобов'язано ОУПФ провести перерахунок та виплату позивачу призначеної пенсії за вислугу років відповідно до частини тринадцятої статті 50-1 Закону №1789-XII у розмірі 90 % від розміру місячної заробітної плати працівника прокуратури на відповідній посаді на підставі Довідки; у задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року (далі - Постанова-2) апеляційну скаргу ОУПФ задоволено частково. Постанову-1 скасовано та прийнято нову постанову. Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним Розпорядження та про зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії за період із 01.01.2016 по 21.02.2016 включно залишено без розгляду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
За наслідками касаційного перегляду Постанови-2 постановою Верховного Суду від 31 травня 2018 року вказане судове рішення залишено без змін.
08.01.2020 (здано на пошту) позивач звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд за виключними обставинами Постанови-2 (далі - Заява). В обґрунтування поданої Заяви вказує, що рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року по справі №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) (далі - Рішення №3-209/2018, КСУ відповідно) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII) зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначення пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ). Просить переглянути Постанову-2 за наслідками чого її скасувати за виключними обставинами, а Постанову-1 залишити без змін.
Відповідач у відзиві на заяву просить відмовити у її задоволенні та залишити Постанову-2 в силі, в судове засідання не надіслав свого представника.
Позивач просив проводити розгляд справи без його участі, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість Постанови-2 в межах доводів та вимог Заяви, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що Заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Статтею 86 Закону №1697-VII закріплено норми, якими врегульовано порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури.
У зв'язку із підвищенням працівникам прокуратури посадових окладів відповідно до постанови КМК «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 №1013 (далі - Постанова №103) Прокуратурою позивачу видано Довідку про заробітну плату за відповідною посадою, з якою 07.07.2016 останній звернувся до відповідача щодо перерахунку пенсії на підставі статті 50-1 Закону №1789-XII (в редакції, чинній на час призначення пенсії) (а.с.10, 11).
За результатами розгляду заяви позивача від 07.07.2016 листом ОУПФ від 27.07.2016 №150/9-01 заявнику було відмовлено в перерахунку пенсії, у зв'язку із відсутністю правових підстав для проведення такого перерахунку (а.с.12).
Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VIII внесено зміни до статті 50-1 Закону №1789-XII та частину вісімнадцяту викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
15.07.2015 набув чинності Закон №1697-VII згідно розділу ХІІ «Прикінцевих положень» якого визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення: Закон №1789-XII, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46 2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.
Отже, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії (07.07.2016) частини тринадцята та вісімнадцята статі 50-1 Закону України «Про прокуратуру» втратили чинність.
Згідно частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII (чинної, на час виникнення спірних відносин) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються КМУ.
На час звернення позивача за перерахунком пенсії, КМУ відповідний нормативно-правовий акт не було прийнято.
Зі змісту Постанови-2, в частині розгляду позовних вимог по суті, встановлено, що оскільки чинним законодавством України скасовано право на перерахунок призначених пенсій прокурорів у зв'язку з підвищенням окладів з 01.01.2015, а КМУ (відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII) не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку, жодних підстав для визнання протиправними дій (бездіяльності) ОУПФ та проведення перерахунку призначеної пенсії, не вбачається.
Відповідно до частин першої та п'ятої статті 361 КАС судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за виключними обставинами.
Підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є: 1) встановлена КСУ неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення; 3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні цієї справи судом.
Наведена стаття КАС встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за виключними обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, але водночас надати можливість виправити судові рішення, неправосудність яких зазвичай обумовлена обставинами, незалежними від суду.
Рішенням №3-209/2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначення пенсій працівникам прокуратури визначаються КМУ.
Відповідно до резолютивної частини вказаного Рішення №3-209/2018 положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення КСУ цього Рішення..
Частиною другою статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно з статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» (далі - Закон №2136-VIII) закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються КМУ, визнане неконституційним та втратило чинність 13.12.2019, як встановлено статтею 91 Закону 2136-VIII, тобто, з дня ухвалення КСУ Рішення №3-209/2018, що також прямо встановлено даним рішенням.
В свою чергу, відповідно до частини шостої статті 361 КАС при перегляді судового рішення за виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
За таких обставин, не заперечуючи право позивача на перерахунок пенсії, вказане рішення КСУ не може бути застосовано до правовідносин з приводу перерахунку пенсії позивачеві за період з 01.01.2016 до 13.12.2019.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 19 листопада 2018 року, 23 січня 2019 року, 15 травня 2019 року у справах №№755/4893/18, 820/2462/17, 640/20317/16-а відповідно.
Отже, станом на день звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії від 07.07.2016 останній діяв відповідно до вимог чинного законодавства, адже на момент вчинення таких дій частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII передбачала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються КМУ, була чинною.
Оскільки предметом розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції були правовідносини, що існували до прийняття Рішення №3-209/2018, а Постанова-2, яку позивач просить переглянути за виключними обставинами, не містило вимог зобов'язального характеру (не було зобов'язано відповідача вчинити дії, у тому числі нарахувати та виплатити, стягнути кошти), оскільки за наслідком апеляційного перегляду в позові позивача було відмовлено, відсутня передбачена пунктом 1 частини п'ятої статті 361 КАС підстава для перегляду рішення суду за виключними обставинами.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 368 КАС за результатами перегляду рішення, ухвали за виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Станом на момент прийняття Постанови-2 відмова відповідача у перерахунку пенсії була правомірною, а тому таке судове рішення слід залишити в силі, в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд вказаного судового рішення за виключними обставинами - відмовити.
Керуючись статтями 325, 328, 329, 361, 368, 369 КАС, суд,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року відмовити.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді О. І. Мікула
Д. М. Старунський
Повне судове рішення складено 13 лютого 2020 року.