про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження
Справа № 240/10913/19
13 лютого 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А.
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач оскаржив вказане рішення в апеляційному порядку.
Разом з апеляційною скаргою позивач подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного судового рішення.
В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначає про те, що він об'єктивно був позбавлений можливості вчасно оскаржити рішення, оскільки після його отримання 21.11.2019 року почав пошук адвоката для надання йому правової допомоги, у тому числі для складання апеляційної скарги на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 року. При цьому, об'єктивна необхідність в отримані правової допомоги у підготовці і складанні апеляційної скарги на дане рішення обумовлена тим, що він не має необхідних знань та кваліфікації для формулювання правової позиції та підготовки даних документів для подання до суду. У зв'язку із викладеними обставинами, позивач вважає поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року.
Розглянувши матеріали справи та доводи вказаного клопотання позивача, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення позивач 22 листопада 2019 року отримав копію рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року.
Апеляційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року позивач подав 05 лютого 2020 року, тобто з пропуском строку, встановленого законом.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
Поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
В свою чергу, п.п. 6, 7 ч. 5 ст. 44 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи) добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує особу, яка бере участь у справі (учасника справи) діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання обов'язків, встановлених законом або судом.
Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
При цьому, як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пункті 39 справи "Устименко проти України", принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні повинна бути надана можливість знати про зауваження або докази, надані іншою стороною, включаючи апеляційну скаргу, та надати власні зауваження з цього приводу.
У пунктах 46, 47 цього ж Рішення ЄСПЛ вказує на те, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії"). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України").
Суд звертає увагу на те, що підставою для поновлення пропущеного процесуального строку відповідно до ст. 295 КАС України може бути лише наявність поважних причин пропуску такого строку.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Враховуючи вказані обставини, колегія суддів не вбачає наявності поважних причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року, а тому у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного рішення необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.121, 295, 325, 328, 329 КАС України, суд
визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.