Справа № 240/817/19
12 лютого 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про відстрочення виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" про зобов'язання внести запис про скасування державної реєстрації земельної ділянки,
відповідно до постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року скасовано; позов ОСОБА_1 задоволено; зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області внести до Національної кадастрової системи запис про скасування державної реєстрації земельної ділянки, кадастровий номер 1822083000:07:002:1008 площею 27,0843 га, що знаходиться за межами населених пунктів Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.
30 січня 2019 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про відстрочення виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2020 року судове засідання з розгляду заяви Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про відстрочення виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року призначене на 12 лютого 2020 року о 12:30.
Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце розгляду заяви, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч.2 ст.378 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення заяви про відстрочення виконання судового рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути її в порядку письмового провадження.
Оцінивши доводи заяви про відстрочення виконання судового рішення, дослідивши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку про те, що вказана заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання.
Відповідно до ч.2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно зі ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з ч.3 ст.378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Ч.4 ст.378 КАС України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оцінюючи наявність підстав для відстрочення виконання судового рішення Верховний Суд у постанові від 25 жовтня 2019 року в справі №2а-21501/09/0570 (адміністративне провадження №К/9901/45654/18) дійшов наступних висновків:
"Відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об'єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників".
В обґрунтування заяви про відстрочення виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року відповідач зазначає про те, що в Національній кадастровій системі запис про реєстрації права постійного користування №1822083000:07:002:1008 не скасовано. Крім того, чинним законодавством України не покладено на Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області обов'язку здійснювати в Державному земельному кадастрі записів про скасування державної реєстрації земельної ділянки, даними повноваженнями наділенний безпосередньо державний кадастровий реєстратор.
Водночас, аналогічні доводи були заявлені відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу та оцінені судом під час прийняття постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року.
Так, суд апеляційної інстанції встановив, що державна реєстрація земельної ділянки за кадастровим номером 1822083000:07:002:1008 скасована за рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 16.12.2015 у справі №278/2061/14-ц, у зв'язку з чим відповідача зобов'язано привести у відповідність відомості, що містяться у Національній кадастровій системі, та забезпечити виконання вказаного вище рішення шляхом внесення до Національної кадастрової системи відповідних записів з метою забезпечення об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у ній.
Відповідно до п.5 Порядку №1051 до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та цим Порядком.
З урахуванням наведеного до складу територіальних органів Держгеокадастру, зокрема, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області входять державні кадастрові реєстратори.
Водночас, заявник не зазначає про відсутність у його складі державних кадастрових реєстраторів, які мають право вносити відомості до Національної кадастрової системи.
Таким чином, наведені в обґрунтування заяви про відстрочення виконання судового рішення обставини не є виключними підставами, за наявності яких виконання судового рішення може бути відстроченим, оскільки не свідчать про тимчасову неможливість виконати судове рішення, а за своїм змістом є незгодою відповідача з рішенням суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги.
При цьому відповідач не надав доказів неможливості виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року у встановлений законом строк.
З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених ст.378 КАС України для відстрочення виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року.
Керуючись ст.378 КАС України, суд
в задоволенні заяви Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про відстрочення виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року у справі №240/817/19 відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.325 КАС України.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.