Справа № 824/1435/19-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дембіцький Павло Дмитрович
Суддя-доповідач - Кузьменко Л.В.
11 лютого 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьменко Л.В.
суддів: Совгири Д. І. Франовської К.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року (ухвалу постановлено 18 грудня 2019 року суддею Дембіцьким П.Д., в м.Чернівці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_1 до Сокирянського районного відділу Управління Державної міграційної служби України про визнання протиправною відмови та про зобов'язання вчинити певні дії,
У листопаді 2019 року ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_1 звернулася до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Сокирянського районного відділу Управління Державної міграційної служби України, у якому просила:
- визнати протиправною відмову Сокирянського районного відділу управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області в оформленні та видачі паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року неповнолітній на ім'я ОСОБА_1 відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ;
- зобов'язати Сокирянський районний відділ управління Державної міграційної служби (УДМС) України в Чернівецькій області оформити та видати паспорт громадянина України неповнолітній ОСОБА_1 у формі паспортної книжечки відповідно до положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, з проставленою відміткою місця проживання - без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки їх персональних даних.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року позовну заяву залишено без руху з підстав, передбачених ч. 1 ст. 169 КАС України.
На виконання вказаної ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду 16 грудня 2019 року позивачем було подано заяву на усунення недоліків позовної заяви, в якій позивач покликалась на помилковість висновків суду першої інстанції щодо відсутності підтвердження повноважень позивача представляти інтереси неповнолітнього, оскільки до позовної заяви нею долучено копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 , крім того зазначала, що докази щодо її процесуальної дієздатності може бути перевірено в судовому засіданні. Позивач зазначила, що у позовній заяві нею вказано номер і серію паспорта громадянина України, що на її думку, відповідно до приписів ст.160 КАСУ виключає необхідність зазначення реєстраційного номеру облікової картки платника податків. Позивач навела обґрунтування щодо предмету спору з покликанням на приписи Закону та правові позиції Верховного суду в такій категорії справ, та зазначила докази, які, на її думку, підтверджують викладені обставини, обґрунтовують позовні вимоги, вказала також про відсутність присів ст.160 КАСУ щодо засвідчення копій документів на стадії подання позову у спосіб інший, аніж вчинено позивачем. Крім того, позивач з посиланням на норми Закону України "Про судовий збір" виклала свою позицію щодо відсутності у неї обов'язку сплати судового збору, а також зазначила про наявність підстав для зменшення його розміру або ж звільнення її від сплати судового збору. Позивач просила не перешкоджати їй у доступі до правосуддя - відкрити провадження у справі.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року позовну заяву повернуто позивачу з підстав не виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що висновки суду, викладені у зазначених ухвалах, не відповідають приписам процесуального Закону, обставинам даної справи та не підтвердженні наявними у справі доказами.
В судове засідання позивач не прибула, в поданій заяві просила розглядати апеляційну скаргу за її відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не в повному обсязі виконала ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху, а саме: позивачем не сформульовано позовні вимоги щодо оскарження відмови Сокирянського районного відділу управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області в оформленні та видачі паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року неповнолітній дитині ОСОБА_1 , оскільки в прохальній частині не зазначено, яку саме відмову Сокирянського районного відділу управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області оскаржує позивач (від 05.02.2019 року чи від 18.05.2019 року). Також позивачем не надано доказів сплати судового збору за подання позовної заяви та не завірено належним чином додані до позовної заяви матеріали, що є підставою для повернення позовної заяви позивачу.
В силу приписів ч.1 п.3 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з частинами 1-3 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, необхідною умовою для повернення позивачу поданої ним позовної заяви на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України є наявність у сукупності таких умов:
1) позовна заява була залишена ухвалою суду без руху із зазначенням її конкретних недоліків відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України;
2) позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, визначений судом.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року позовну заяву ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення виявлених недоліків, зокрема шляхом подання позовної заяви, оформленої відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України а саме: надати докази повноважень особи, що подала позов, та доказів, що посвідчують особу (копію РНОКПП за його наявності, паспорта); сформулювати позовні вимоги, шляхом уточнення стосовно якої саме відмови Сокирянського районного відділу управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області оскаржує позивач; надати докази сплати судового збору за подання позовної заяви; завірити належним чином додані до позовної заяви матеріали.
На виконання вказаної ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду 16 грудня 2019 року позивачем було подано заяву на усунення недоліків позовної заяви, в якій позивач покликалась на помилковість висновків суду першої інстанції щодо відсутності підтвердження повноважень позивача представляти інтереси неповнолітнього, оскільки до позовної заяви нею долучено копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 , крім того зазначала, що докази щодо її процесуальної дієздатності може бути перевірено в судовому засіданні. Позивач зазначила, що у позовній заяві нею вказано номер і серію паспорта громадянина України, що на її думку, відповідно до приписів ст.160 КАСУ виключає необхідність зазначення реєстраційного номеру облікової картки платника податків. Позивач навела обґрунтування щодо предмету спору з покликанням на приписи Закону та правові позиції Верховного Суду в такій категорії справ, та зазначила докази, які, на її думку, підтверджують викладені обставини, обґрунтовують позовні вимоги, вказала також про відсутність присів ст.160 КАСУ щодо засвідчення копій документів на стадії подання позову у спосіб інший, аніж вчинено позивачем. Крім того, позивач з посиланням на норми Закону України "Про судовий збір" виклала свою позицію щодо відсутності у неї обов'язку сплати судового збору, а також зазначила про наявність підстав для зменшення його розміру або ж звільнення її від сплати судового збору. Позивач просила не перешкоджати їй у доступі до правосуддя - відкрити провадження у справі.
Проте, суд першої інстанції ухвалою від 18 грудня 2019 року повернув позовну заяву, оскільки позивач не повністю виконала вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення позовної заяви колегія суддів частково погоджується з огляду на таке.
Колегія суддів констатує, що зі змісту позовних вимог слідує, що позивач оскаржує протиправні дії відповідача щодо відмови у видачі паспорт у форму паспортної книжечки зразка 1994 року її неповнолітньому сину. Відтак, викладені в позовні йзаяві доводи є зрозумілими і дають можливість розглянути справу та вирішити спір по суті. Позивач також зазначає, що доказ на підтвердження того, що вона є матір'ю ОСОБА_1 та законним представником неповнолітнього надавався разом із позовною заявою у вигляді копії свідоцтва про народження дитини. Також, на виконання п.2 ч.5 ст.160 КАС України позивачем у позовній заяві зазначено номер та серію паспорта. Крім того, позивачем надано до суду першої інстанції копію свідоцтва про народження дитини, довідку про підтвердження місця реєстрації та проживання неповнолітнього, а також свідоцтво про розірвання шлюбу, яким підтверджено зміну прізвища представника неповнолітньої особи (матері).
Разом з тим, всупереч приписам частини 3 статті 161 КАС України позивачем не додано до матеріалів позовної заяви документу про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Слід зазначити, що за приписами пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Зазначену норму слід враховувати в системному зв'язку зі статтею 53 КАС України, яка визначає участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з частиною першою статті 53 КАС України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах.
Натомість, за змістом частини 1 статті 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Таким чином, звертаючись з позовом в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 позивач діє як законний представник неповнолітнього в розумінні частини першої статті 56 КАС України, а не як фізична особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до частини першої статті 53 КАС України.
Законом України "Про судовий збір" не передбачено пільги від сплати судового збору законного представника, який звертається в інтересах неповнолітнього, крім законних представників дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю (пункт 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір").
А відтак, доводи позивача щодо того, що пільга зі сплати судового збору передбачена пунктом 7 частини першою статті 5 Закону України "Про судовий збір" поширюється на даний спір, є помилковими, при цьому документів, які підтверджують неможливість сплати судового збору, підстави звільнення від сплати судового збору, клопотань про звільнення, відстрочення чи розстрочення такої сплати позивач до позовної заяви не долучила.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_2 звернувшись до суду з метою захисту прав та законних інтересів свого неповнолітнього сина ОСОБА_1 , зобов'язана була сплатити судовий збір за подання адміністративного позову.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № справа №640/109/19 ( провадження №К/9901/14269/19).
За наведених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив законну і обґрунтовану ухвалу про повернення позовної заяви ОСОБА_2 відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України.
Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалі від 18 грудня 2019 року та не можуть бути підставами для її скасування.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та прийняв рішення з дотриманням норм процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 11 лютого 2020 року.
Головуючий Кузьменко Л.В.
Судді Совгира Д. І. Франовська К.С.