Справа № 826/13843/18
про залишення апеляційної скарги без руху
13 лютого 2020 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Губська Л.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Апелянт такого документу не надав.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 296 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Порядок та розміри сплати судового збору регулюється Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються в таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762 гривні.
Отже, ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення, що переглядається становить 1057, 20 грн (1762, 00 грн х 0,4 х 150%)
Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційної скарги:
отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н;
код отримувача - 38004897;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
МФО банку - 899998;
рахунок отримувача (стандарт IBAN) - UA638999980313171206081026007;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
призначення платежу - *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шостий апеляційний адміністративний суд.
Отже, вказані недоліки можуть бути усунуті апелянтом шляхом подання суду апеляційної інстанції оригіналу квитанції про оплату судового збору за вказаними вище реквізитами.
Крім того, апеляційна скарга подана з пропуском встановлено КАС України строку.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Як вбачається з матеріалів справи, апелянт подав апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2019 року після спливу строку на апеляційне оскарження, оскільки, апеляційна скарга подана до відділення поштового зв'язку 17 січня 2020 року.
В апеляційній скарзі, відповідач клопоче про поновлення строку на апеляційне оскарження. Так, пропуск строку обґрунтовується введеною процедурою ліквідації банку, нестачею та значною завантаженістю працівників, в свою чергу, зробило неможливим подання апеляційної скарги у строки, встановлені ст. 295 КАС України.
Посилання відповідача на значне навантаження як на підставу пропуску строку апеляційного оскарження суд відхиляє як неповажне, оскільки обсяг робочого навантаження на представника юридичної особи не може впливати на додержання ним порядку та строків апеляційного оскарження. Крім того, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин вказаних у заяві. Наведені обставини є підставою для відмови в задоволенні відповідного клопотання.
Отже, можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку суд не вбачає та відмовляє у задоволенні клопотання з наведених у ній підстав.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.
Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 11 липня 2019 року в справі № 826/1681/18.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року «Надточій проти України» принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «UnionAlimentariaSanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Наведені скаржником обставини не є об'єктивною перешкодою для звернення до суду за захистом порушеного права в установлений законом строк, зокрема з апеляційною скаргою. Об'єктивних перешкод для цього, як то примусові заходи, обмеження з боку інших осіб, зокрема державних органів, заявник не наводить.
Отже, апелянту необхідно встановити строк для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, а саме: надати клопотання про поновлення строків апеляційного оскарження з обґрунтуванням причин щодо його пропуску з наданням доказів чи надати докази на підтвердження дати отримання оскаржуваного рішення.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене і керуючись ст.ст. 133, 296, 298, КАС України, -
1. У задоволенні клопотання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
2. Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
3. Встановити строк для усунення зазначених недоліків протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
4. Роз'яснити апелянту, що у випадку невиконання вимог ухвали у встановлений строк у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя: Л.В. Губська